31 серпня 2017 року Справа № 915/776/17
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль Ю.М.,
при секретарі Кривулько І.С.
з участю представника позивача ОСОБА_1, дов. від 02.08.2017 р. № 16;
від відповідача представник у судове засідання не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу № 915/776/17
за позовом Головного управління статистики у Миколаївській області,
54001, вул. Спаська, 75, м. Миколаїв,
до Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області,
54030, вул. Шевченка, 42, м. Миколаїв,
про зобов'язання внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо будівлі, котра належить до державної власності, шляхом скасування запису про арешт цієї будівлі, -
Головне управління статистики у Миколаївській області (далі - Управління) звернулося до Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області (далі - Нотаріальна контора) з позовною заявою, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, зареєстрованої в Господарському суді Миколаївської області суді 31.08.2017 р. за № 12356/17, з наступною вимогою:
“Зобов'язати Першу миколаївську державну нотаріальну контору Миколаївської області, як державного реєстратора, внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом скасування запису про обтяження 18457928, здійснений на підставі рішення, серія та номер: 268, виданий 05.03.1983, видавник: Міліція; вид обтяження: арешт нерухомого майна, як такого, що внесений помилково”.
Позивач також просить стягнути з Нотаріальної контори грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Позов обґрунтовано тим, що на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 75, власником якої є Державна служба статистики України, ніколи не накладався арешт, а спірний запис про обтяження, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 1983 році, є помилковим, і створює перешкоди щодо реалізації державою права власності на це майно.
У відзиві від 15.08.2017 № 1908/01-16 Нотаріальна контора позов не визнала, вважаючи, що його пред'явлено до неналежного відповідача, так як Нотаріальна контора у спорі, що розглядається, виступила лише як державний реєстратор обтяження, при цьому зацікавленості у вирішенні спору немає. Разом з тим, Управління стверджує, що позивачем не подано документів, що підтверджують необхідність зняття заборони відчуження спірної будівлі. У відзиві Нотаріальна контора також просить розглядати справу без участі її представника.
Вислухавши представника позивача, яка позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, підтримала повністю, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Будівля, спір щодо обмеження права власності на яку є предметом у справі, розташована за адресою: вул. Спаська, 75, м. Миколаїв, належить державі на праві власності.
У відповідності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником будівлі є Державна служба статистики України, і будівля перебуває в оперативному управлінні позивача. Із реєстру також випливає, що на цю будівлю під реєстраційним № 18457928 від 24.07.2006 зареєстровано обтяження, а саме арешт. Підставою виникнення обтяження зазначено: “рішення, серія та номер: 268, виданий 05.03.1983, видавник: Міліція”.
Щодо обставин спору із відповідей на відповідні запити Управління, зокрема, Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 06.04.2017 за № 4-24/3442, Нотаріальної контори від 13.02.2017 за № 370/01-16, та відзиву на позов випливає наступне.
Заборона на будівлю була накладена на підставі рішення міліції від 05.03.1983.
У період до 1988 року всі записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесені з паперових носіїв (алфавітних книг).
Відповідач до 2004 року включно був єдиним у м. Миколаєві реєстратором (виконавцем) обтяжень на нерухоме майно, які накладалося на підставі заяв державних та приватних нотаріусів, листів та повідомлень будь-яких підприємств, установ, організацій, банків, які виступали в якості кредиторів, ухвал, рішень суду, слідчих органів, рішень виконкомів тощо.
Документи, які були підставою для внесення спірного запису про обтяження до Державного реєстру речових прав або не передавалися до Нотаріальної контори, або вже знищені згідно номенклатури справ по 2000 рік.
На відповідні запити позивача повідомлено Головним управлінням національної поліції в Миколаївській області листом від 28.08.2017 за № 4934/02/24-17, що відсутні відомості про накладення у кримінальних провадженнях арешту на спірну будівлю, а Державним нотаріальним архівом листом від 16.08.2017 за № 976/01.21, - що у Реєстрі для реєстрації заборон відчуження житлових будинків, квартир та іншого нерухомого майна, накладених судовими та слідчими органами, Першою миколаївською державною нотаріальною конторою Миколаївської області за 1977-1986 роки запис про реєстрацію заборон від 05.03.1983 № 268 відсутній.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі - Закон), згідно приписів котрого організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори) (ст. 6 Закону).
Державним реєстратором є, зокрема нотаріус (ст. 10 Закону).
Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом “в” пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав (ст. 26 Закону).
Ураховуючи положення чинного законодавства, обставини справи, а саме: що Нотаріальна контора до 2004 року була єдиним реєстратором (виконавцем) обтяжень на нерухоме майно, яке накладалося на підставі, зокрема, повідомлень слідчих органів; що відповідачем зазначено орган, яким прийнято рішення про обтяження спірної будівлі, лише: “міліція”, що унеможливлює ідентифікації цього органу; що положеннями чинної на момент вчинення запису про обтяження щодо спірної будівлі Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції Української СРС від 31.10.1975 № 45/5 (наказ утратив чинність згідно наказом Міністерства юстиції України від 14.06.1994 № 18/5), накладення заборони, в тому числі накладення арешту на житловий будинок за повідомленнями судових і слідчих органів, реєструвалися в реєстрі для реєстрації заборон (п. 151 Інструкції), і в такому реєстрі відповідача за 1977-1986 роки запис про реєстрацію заборон від 05.03.1983 за № 268 відсутній, суд вважає доведеним, що запис про обтяження спірної будівлі, підставою виникнення котрого зазначено: “рішення, серія та номер: 268, виданий 05.03.1983, видавник: Міліція” Нотаріальною конторою внесено внаслідок технічної помилки. Суд також визнає, що запис обтяження порушує право власності держави на спірну будівлю щодо можливості нею розпорядження, і що Нотаріальна контора є належним відповідачем у справі, тому що нею внесено запис про обтяження до відповідного державного реєстру і вона не вносить зміни щодо запису про обтяження, вважаючи обтяження діючим, що випливає з відзиву на позов, і таке порушує права позивача, якому спірну будівлю передано в оперативне управління.
У наведеному вище листі Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області викладено наступне: “Забезпечення оперативного накопичення та використання даних про заборону на відчуження та арешт майна юридичних і фізичних осіб, накладену судами, правоохоронними та іншими органами в межах їх повноважень, для підвищення рівня захисту майнових прав та інтересів громадян і організацій наказом Міністерства юстиції України від 27.05.1997 № 41/5 (втратив чинність) затверджено “Положення про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яким було запроваджено Єдиний реєстр для реєстрації заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна - комп'ютерну базу даних, створену за допомогою автоматизованих комп'ютерних систем, яка складалася із сукупності Базових реєстрів реєстраційних округів, об'єднаних на основі єдиних правил, стандарті та процедур обміну інформацією.
Відповідно до пункту 7.1 глави 7 Положення про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у реєстраційних округах, які мають декілька державних нотаріальних контор, реєструвальний орган визначається управліннями юстиції в областях м. Києва та м. Севастополі, а також Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України і Автономній Республіці Крим. Реєструвальний орган - це державна нотаріальні контора (державний нотаріус), що вносить реєстраційні записи до Базового реєстру. Таким органом у м. Миколаєві до 2004 року була Перша миколаївські державна нотаріальна контора.
Листом від 07.04.2004 року № 47-3/560 Міністерство юстиції Україні довело до відома управління юстиції та нотаріусів про те, що “з 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-ІУ, яким віднесено до об'єктів нерухомого майна літальні апарати, космічні об'єкти, повітряні та морські судна, у зв'язку з цим виникли проблеми реєстрації заборон цих об'єктів в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (надалі - Старий реєстр), який був створений у 1997 році і програмне забезпечення якого не передбачало такої реєстрації.
Державне підприємство „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, виконуючи функції адміністратора даного реєстру, розробило новий програмний модуль (далі - Новий реєстр), здатний забезпечити всі вимоги по реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, передбачених Цивільним кодексом України.
Починаючи з 12 квітня 2004 року державним нотаріальним конторам, а також приватним нотаріусам, що мають відповідні угоди з Адміністратором Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ДП „Інформаційний центр" встановить нове прикладне програмне забезпечення Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (Новий реєстр), в якому реалізована можливість реєстрації заборон та арештів об'єктів нерухомого майна - космічних об'єктів, літальних апаратів, повітряних та морських суден тощо.
Старий реєстр буде експлуатуватися тільки для перевірки наявності/відсутності та зняття заборон відчуження та арештів об'єктів нерухомого майна, що виникли раніше. Такий порядок буде тривати до остаточного переносу бази даних Старого реєстру в Новий реєстр, про що буде повідомлено додатково.”.
Тобто перенесення бази даних Старого реєстру в Новий реєстр у Миколаївській області відбувся у 2006 році автоматично”.
Ураховуючи викладені відомості листа, суд визнає, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис від 24.07.2006 за № 18457928 про обтяження спірної будівлі перенесено з бази даних Старого реєстру, в тому числі котрий вів відповідач.
Згідно чинного законодавства, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права є відновлення становища, яке існувало до порушення (ст. 16 ЦК України).
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, суд визнає, що позов Управління належить задовольнити повністю.
Господарським процесуальним законодавством України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову на відповідача (ст.49 ГПК України).
Отже, витрати Управління, здійснені на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 03.08.2017р. № 661 на суму 1600 грн., підлягають відшкодуванню за рахунок Нотаріальної контори.
У судовому засіданні 31.08.2017 р., згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 43,49,82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Головного управління статистики у Миколаївській області задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Першу миколаївську державну нотаріальну контору Миколаївської області, 54030, вул. Шевченка, 42, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 02892729, внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом скасування запису про обтяження, внесено до цього реєстру 24.07.2006 за № 18457928, здійсненого на підставі рішення, серія та номер 268, виданого 05.03.1983, видавник: міліція; вид обтяження: арешт нерухомого майна, - як такого, що внесений помилково.
3. Стягнути з Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, 54030, вул. Шевченка, 42, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 02892729, на користь Головного управління статистики у Миколаївській області, 54001, вул. Спаська, 75, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 02361417, грошові кошти в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 05.09.2017.
Суддя Ю.М. Коваль.