Кіровоградської області
29 серпня 2017 рокуСправа № 912/1712/17
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1712/17
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Степ", с. Куколівка Олександрійського району Кіровоградської області
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,
м. Кропивницький
про визнання недійсним рішення.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2 від 04.07.2017 р.,
від позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 22.09.2016 р.;
від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 32-110.63-3345/2-17 від 28.03.2017 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Степ" (далі - ТОВ "Степ") звернулось до господарського суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - Держгеокадастр) з вимогами наступного змісту:
визнати недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, викладеного у листі-повідомленні № 32-11-0.63-2452/2-17 від 03.03.2017 року про заперечення у поновленні договору оренди землі від 26 лютого 2007 року, укладеного між Олександрійською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Степ" щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області загальною площею - 12,46 га, в тому числі рілля - 12,46 га, кадастровий номер 3520384400:02:000:9021, зареєстрований в Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 лютого 2007 року за № 1.
Обґрунтовуючи позов, з посиланням на норми ст.ст. 2, 33 Закону України "Про оренду землі", ст. 122 Земельного кодексу України позивач вказує на те, що з метою реалізації свого права на поновлення договору оренди землі від 26.02.2007 звернувся до відповідача з листами-повідомленнями про поновлення договору оренди землі, додавши проекти додаткової угоди до договору, однак відповідач у листі-повідомленні № 32-11-0.63-2452/2-17 від 03.03.2017 заперечив щодо поновлення договору посилаючись на ненадання необхідних документів та відсутність підтвердження належного виконання умов договору, хоча ст. 33 Закону України "Про оренду землі" не передбачає вказане, як підставу для заперечення, а факт належного виконання договору презюмується.
Враховуючи зазначене, позивач вважає оспорюване рішення таким, що прийнято без дотримання норм чинного законодавства та порушує право позивача, з метою захисту якого останній звернувся до суду з даним позовом.
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області згідно наданих у справі письмового відзиву та додаткових пояснень заперечило проти задоволення позовних вимог (а.с. 49-50). Посилаючись на норми ст. ст. 31, 33 Закону України "Про оренду землі" відповідач зазначає, що договір оренди землі між сторонами не поновився, а припинив свою дію, оскільки строк його дії закінчився 28.02.2017 р., новий договір оренди землі з позивачем не укладався, додаткова угода не підписувалась. А отже, стверджує відповідач, юридичні підстави для зайняття спірної земельної ділянки на праві оренди відсутні; лист від 03.03.2017 р. за № 32-11-0.63 - 2452/2-17 за своїм змістом є запереченням у поновленні договору, який направлено позивачу в межах строків, визначених чинним законодавством. Оскільки позивачем не доведено всупереч вимог ст.ст. 33-34 ГПК України належними доказами порушеного права, з метою захисту якого він звернувся до суду з даним позовом, відповідач вважає вимоги позивача безпідставними.
У судовому засіданні 29.08.2017 р. представники обох сторін підтримали викладені письмово ними доводи.
Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані сторонами докази та заслухавши пояснення представників обох сторін, господарський суд встановив наступне.
26.02.2007 між Олександрійською районною державною адміністрацією (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Степ" (далі - Орендар) укладено договір оренди (далі - Договір), відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Куколівської сільської ради загальною площею 12,46 га, в тому числі - 12,46 га рілля, кадастровий номер 3520384400:02:000:9021, зареєстрований в Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 лютого 2007 року за № 1, строком на 10 років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 11-15).
Умовами Договору сторони встановили, що після закінчення строку договору орендар має право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 7 Договору).
11.10.2016 р. позивач (Орендар) звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням про поновлення Договору оренди землі, до якого додано проект додаткової угоди про поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах (а.с. 19-20).
22.11.2016 р. ТОВ "Степ" повторно звернулось до Держгеокадастру з листом-повідомленням про поновлення Договору оренди землі, до якого додано проект додаткової угоди про поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах (а.с. 21).
29.12.2016 р. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі-повідомленні № У-20672/0-11406/0/6-16 запропонувало ТОВ "Степ" укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди на наступних умовах: продовжено договір оренди строком на 7 років; орендна плата складає на рівні 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 22-23).
ТОВ "Степ" у листі-повідомленні від 31.01.2017 р. повідомило про погодження на запропоновані умови, надало для підписання відповідний проект додаткової угоди з відповідними змінами (а.с. 24-25).
28.02.2017 р. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі-повідомленні № У-1031/0-2170/0/6-17 повідомило ТОВ "Степ" про заперечення в поновленні Договору, додавши до такого листа акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання та повернення земельної ділянки (а.с. 62).
Оскільки Орендодавець до закінчення дії Договору не погодився укласти з Орендарем додаткову угоду до Договору, що містить інші істотні умови, ніж Договір, відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" переважне право Орендаря на укладення договору оренди землі припинилося.
Господарським судом також встановлено, що після закінчення строку дії Договору 06.03.2017 р. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направило Орендарю - ТОВ "Степ" лист-повідомлення від 03.03.2017 р. за № 32-11-0.63-2452/2-17 про заперечення в поновленні Договору, додавши до такого листа акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання та повернення земельної ділянки (а.с. 63-64).
Вказуючи на незаконність рішення Держгеркадастру про відмову у поновленні Договору, що викладена у листі-повідомлені від 03.03.2017 р. № 32-11-0.63-2452/2-17, позивач звернувся до суду у даній справі з даним позовом та просить визнати таке рішення недійсним.
Вирішуючи спір по суті господарський суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
У відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.
Наказом Держгеокадастру України № 20 від 03.03.2015 р. затверджено ОСОБА_4 про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Кіровоградської області.
Відповідно до положень ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Отже, за наведеними вище нормами Орендодавцем землі, що отримана позивачем в оренду за Договором, є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказана зміна не є підставою для припинення дії відповідного Договору.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.
Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Одночасно, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено можливість поновлення договору оренди землі.
Так, за наведеною нормою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. (ч. 2).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. (ч. 4).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. (ч. 5).
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11).
Таким чином, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у частинах 1 - 5 регламентує переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі, а в частині 6 - підстави поновлення договору оренди, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.
Посилаючись на необґрунтовану відмову Держгеокадастру у поновленні Договору, вчасне звернення ТОВ "Степ", як Орендаря за Договором із листами-повідомленнями про поновлення Договору згідно ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а також продовження ним користування земельною ділянкою після закінчення строку дії Договору, позивач вважає лист-повідомлення від 03.03.2017 р. за № 32-11-0.63-2452/2-17 таким, що не відповідає ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон), оскільки відповідно до змісту ст. 33 Закону, подання інших документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі окрім проекту додаткової угоди не вимагається.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання незаконним рішення про заперечення у поновленні Договору в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка викладена відповідачем у листі-повідомленні від 03.03.2017 р. за № 32-11-0.63-2452/2-17 (далі - Лист від 03.03.2017 р.), яке, на думку позивача, прийнято без дотримання норм чинного законодавства.
Як вбачається зі змісту Листа від 03.03.2017 р. відповідач, посилаючись, зокрема, на ч. 6 ст. 33 Закону повідомив позивача про заперечення у поновленні договору оренди землі від 26 лютого 2007 року, зареєстрованого в Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" 28 лютого 2007 року за № 1, а також просив підписати позивача направлений акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 27).
Господарський суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог, з огляду на наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Так, ОСОБА_4 про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.02.2015р. №14 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2015р. за №177/26622, юридичною формою рішень такого органу є накази. ОСОБА_4 не передбачено прийняття Головним управлінням Держгеокадастру в області нормативних актів. Юридичною формою рішень такого органу, тобто офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а отже актом ненормативного характеру (актом індивідуальної дії) є накази.
Таким чином, оскаржуваний позивачем ОСОБА_5 від 03.03.2017 р., яким відповідач у відповідності до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" повідомляє про заперечення у поновленні договору оренди землі, безпосередньо рішенням такого органу не є.
Конструкція частини 6 ст. 33 Закону обумовлює відсутність факту письмового повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, тобто вирішальне значення для поновлення договору оренди землі на той саме строк і на тих саме умовах має сам лише факт заперечення орендодавця у поновленні договору оренди землі, без будь якого його обґрунтування.
Таким чином, наявність заперечення орендодавця у поновленні договору оренди землі, яке мало місце протягом одного місяця після закінчення строку договору, виключає можливість поновлення договору на той саме строк і на тих саме умовах, які були передбачені договором та свідчить про припинення договору оренди землі та відповідно про відсутність визначених Законом (ч. 6 ст. 33) підстав для укладення сторонами додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
В силу приписів ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.
Господарським судом у даній справі встановлено, що додаткова угода про поновлення Договору сторонами ані до закінчення Договору, ані у місячний строк після закінчення дії Договору сторонами не укладалась.
Оскільки відповідач у справі (Держгеокадастр) у передбачений Законом строк (06.03.2017 р.) заперечив у поновленні Договору, що підтверджено самим позивачем, додаткова угода не була укладена між сторонами у місячний строк, як цього вимагає ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", Договір не поновився, а тому припинив свою дію відповідно до положень ст. 31 Закону України "Про оренду землі", а саме: 28.02.2017 року.
Аналогічна правова позицію міститься у постановах Вищого господарського суду України від 17.05.2016 р. у справі № 912/3019/15, від 12.01.2017 р. у справі № 912/1854/16.
Господарський суд звертає увагу, що приписи частини 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" пов'язують поновлення договору з фактом відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, тоді як за умови наявності листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, виданого протягом одного місяця після закінчення строку договору, договір вважається припиненим у зв'язку із закінчення строку його дії.
Можливість та право на укладення додаткової угоди, виходячи з аналізу ч. 6 ст. 33 Закону, виникають у сторін договору виключно у разі відсутності заперечення орендодавця у поновленні договору оренди землі, зробленого останнім у визначений Законом строк (один місяць після закінчення договору).
Разом з цим, як вбачається з фактичних обставин справи, Лист від 03.03.2017 р. за своїм змістом є запереченням у поновленні Договору, яке направлено Орендарю відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону у визначений нею строк та не є в розумінні ч. 11 ст. 33 Закону, відмовою в укладенні додаткової угоди, про що в позові стверджує позивач.
А отже, доводи позивача не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.
Лист-повідомлення від 03.03.2017 р. не є відмовою від укладення додаткової угоди також з огляду на те, що у позивача не виникло право на укладення додаткової угоди (а.с. 57), оскільки таке право виходячи зі змісту ч. 6 ст. 33 Закону виникає лише за наявності, зазначених в ній умов.
Право на укладення додаткової угоди після закінчення дії договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону виникає за наявності обов'язкової умови відсутності заперечення орендодавця у поновленні договору на той саме строк і на тих саме умовах.
Отже, ОСОБА_5 від 03.03.2017 р. не може бути розцінений господарським судом, як відмова Орендодавця в укладенні додаткової угоди до Договору, можливість оскарження якої до суду передбачена саме ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки право на укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, після закінчення його строку, виникає виключно за умови відсутності заперечення орендодавця у поновленні договору оренди землі, зробленого останнім протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі та за умовами продовження орендаря користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору.
Як встановлено судом, за своїм змістом Лист від 03.03.2017 р. саме й є запереченням орендодавця у поновленні договору оренди землі, що передбачено змістом ч. 6 ст. 33 Закону.
Оскільки Держгеокадастр у визначений Законом строк заперечив Орендарю у поновленні Договору на той саме строк і на тих саме умовах, відповідно право на укладення додаткової угоди у позивача не виникло, а відповідно не може бути порушено.
Відповідно до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Виходячи зі змісту наведених норм права у судовому порядку захисту підлягають порушене право і охоронювані законом інтереси, або таке право, що не визнається чи оспорюється.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Натомість, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову у позові.
Оскільки, як встановлено господарським судом, позивачем, всупереч вимогам ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено наявності факту порушення своїх прав як Орендаря, у зв'язку з наявністю Листа від 03.03.2017 р. зазначене є самостійною підставою для відмови у позові.
З огляду на зазначене вище, господарський суд дійшов висновку про безпідставність вимоги позивача та відсутність правових підстав для її задоволення.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача у справі.
Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Повне рішення складено 04.09.2017 р.
Суддя Л.С. Вавренюк