31 липня 2017 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Завгородня І.М., розглянувши матеріали за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 05 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У червні 2016 року позивач звернулася до суду з даним позовом, зазначивши в його обґрунтування, що 03 травня 2015 року близько 21 годин
00 хвилин, на перехресті вулиць Пушкіна та З.Космодем'янської у м. Олевськ Житомирської області, відповідач, керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1, не переконався в безпечності свого маневру, не вибрав безпечної дистанції та здійснив наїзд на велосипедиста, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 04 червня 2015 року
№ 77 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, внаслідок чого вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 25 травня 2015 року по 05 червня 2015 року та амбулаторному лікуванні з 08 червня 2015 року по 17 червня 2015 року, а тому просила суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 6 167 гривень 87 копійок; моральну шкоду - 20 000 гривень та
500 гривень витрат на правову допомогу.
Рішенням Олевського районного суду Житомирської області
від 02 березня 2017 року позов - задоволено повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 (ікпп НОМЕР_2) на користь
ОСОБА_2 6 167,87 гривень матеріальної шкоди, 20 000 гривень моральної (немайнової ) шкоди, 500 гривень витрат, понесених на надання правової допомоги адвокатом.
Стягнуто з ОСОБА_3 551,20 гривень судового збору.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 05 липня
2017 року Олевського районного суду Житомирської області від 02 березня 2017 року в частині стягнення моральної (немайнової) шкоди змінено, зменшено суму стягнення з 20 000 грн. до 3 000 грн.
У решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим скарга підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до ст. ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа , яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом використання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Встановивши, що шкода, завдана позивачу внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для її відшкодування з покладенням такого обов'язку на відповідача.
Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення маральної шкоди, апеляційний суд виходив з того, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, апеляційний суд врахував характер вчиненого правопорушення, глибину фізичних та моральних страждань, а тому дійшов правильного висновку про зміну розміру моральної шкоди, зменшивши її, виходячи із засад розумності та справедливості.
Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.
Обставини, на які посилається заявник, не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 05 липня 2017 року.
Копію ухвали разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ І.М. Завгородня