17.08.2017 р.Справа № 820/1555/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Григорова А.М.
Суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2017р. по справі № 820/1555/17
за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева"
до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання протиправною та скасування вимоги,
12.04.2014 року Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева " (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить, визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача № Ю-25969-17 від 06.12.2016 року про сплату заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 37 721 086,79 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 року у задоволенні заяв представника Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" №2071/16 від 25.04.2017 року про відстрочення сплати судового збору та №2070/16 від 25.04.2017 року про зменшення розміру судового збору - відмовлено. Подовжено термін залишення без руху позовної заяви Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надання до суду оригіналу платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, встановленому чинним законодавством, протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.
Позивач, не погодившись з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 року, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду 1-ої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки судом не застосовано законодавчі норми, які регулюють спірні відносини, в наслідок чого суд дійшов помилкових висновків з огляду на наступне. Згідно пункту 3.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р. (надалі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору розраховується із розрахунку 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. За подання адміністративного позову з ціною позову 37 721 086,79 грн. розмір судового збору складає 565 816,30 грн. Зазначають, що ДП "Завод імені В. О. Малишева" позбавлене можливості сплатити судовий збір у зазначеному розмірі з огляду на наступне. У зв'язку із неплатоспроможністю підприємства ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2011р. порушено провадження про банкрутство ДП "Завод імені В.О. Малишева". На даний час провадження по справі триває (справа № 5023/10655/11). Згідно довідки № 1649/17 від 31.03.2017р. Підприємство станом на 01.03.2017р. має дебіторську заборгованість у розмірі 727 902 099,23 грн., у тому числі і стягнуту з боржників судовими рішеннями, але не виконаними на даний час, та кредиторську у розмірі 2 173 339 824,52 грн. Згідно Звіту про фінансові результати за 2016р. прибуток підприємства склав 8384 тис. грн. Зазначені грошові кошти використані на впровадження всіх можливих заходів, направлених на відновлення платоспроможності позивача, його виробничих потужностей, відновлення роботи повністю зупинених цехів та збільшення кількості робочих місць, погашення заборгованості перед бюджетом і суб'єктами господарювання, накопленої за попередні періоди. Протягом 2016 року підприємство не отримувало державних капітальних вкладень, грошових коштів за державними цільовими програмами або кредитів з бюджету (бюджетних позичок, фінансової допомоги, тощо, оскільки не є бюджетною організацією), кредитів від банків або інших фінансових установ. Всі витрати підприємство здійснює за рахунок доходів, отриманих від здійснення власної господарської діяльності. Позивачем на виконання вимог ст. 8 Закону № 3674-VI, ст. 88 КАС України, надано належні докази вкрай скрутного майнового стану підприємства, а саме: ухвалу господарського суду Харківської області від 27.12.2011р. про порушення провадження у справі про банкрутство, довідку № 1649/17 від 31.03.2017р. про розмір кредиторської і дебіторської заборгованості, звіт про фінансові результати за 2016 рік, які підтверджують вкрай тяжкий фінансовий стан підприємства, обумовлений наявністю кредиторської заборгованості та процедури банкрутства. Вищезазначені обставини і надані докази свідчать про неможливість здійснення ДП "Завод імені В.О. Малишева" оплати судового збору в повному розмірі, встановленому Законом № 3674-VI за подачу адміністративного позову до Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № Ю-25969-17 від 06.12.2016р. На виконання ухвали суду 1-ої інстанції від 13.04.2017р. про залишення позовної заяви без руху і надання терміну для сплати судового збору у повному розмірі позивачем було додатково сплачено 5000,00 грн. (тобто, судовий збір сплачено у загальній сумі 10 000 грн.), про що надано оригінал платіжного доручення № 3319 від 24.04.2017р., та надано додаткові обґрунтування неспроможності сплати судового збору у повному розмірі, а саме, позивач має рахунки у філії ПАТ "Укрексимванк" та ПАТ "Укргазбанк", що підтверджується довідкою № 2060/18 від 25.04.2017р., довідкою ПАТ "Укргазбанк" № 788 від 24.04.2017р. залишок коштів на рахунку № 26000031854.980 станом на 21.04.2017р. складає 192 104,45 грн. Таким чином, у позивача відсутні грошові кошти в достатній кількості для сплати судового збору у повному обсязі. При цьому, згідно довідки № 1649/17 від 31.03.2017р. підприємство станом на 01.03.2017р. має дебіторську заборгованість у розмірі 727 902 099,23 грн., у тому числі і стягнуту з боржників судовими рішеннями, але не виконаними на даний час, та кредиторську у розмірі 2 173 339 824,52 грн. Згідно звіту про фінансові результати за 2016р. прибуток підприємства склав 8384 тис. грн. Грошові кошти отриманого прибутку використані на впровадження всіх можливих заходів, направлених на відновлення платоспроможності позивача, його виробничих потужностей, відновлення роботи повністю зупинених цехів та збільшення кількості робочих місць, погашення заборгованості перед бюджетом і суб'єктами господарювання, накоплено за попередні періоди. Так, відповідно до довідки № 2047/17 від 25.04.2017р. частину чистого прибутку у розмірі 4161,5 тис. грн. сплачено до державного бюджету, у розмірі 478,0 тис. грн. сплачено авансового внеску з податку на прибуток у зв'язку з виплатою дивідендів до державного бюджету, у розмірі 3744,2 тис. грн. спрямовано на погашення збитків попередніх звітних років. Також, згідно довідки № 2046/17 від 25.04.2017р. станом на 31.03.2017р. позивач внаслідок скрутного фінансового стану має заборгованість по податкам та зборам до бюджетів усіх рівнів у загальній сумі 224 000,3 тис. грн. Згідно довідки № 2045/17 від 25.04.2017р. за 2016 рік виплачено заробітної плати 183 790,2 тис. грн., в тому числі простроченої заборгованості за попередні періоди 96,5 тис. грн., за І квартал 2017 року - 53964,3 тис. грн. Тобто, зусиллями керівництва підприємства вдалося погасити заборгованість по заробітній платі за попередні періоди і на теперішній час виплачувати її у строки відповідно до вимог чинного законодавства України. Також, згідно довідки № 2045/17 від 25.04.2017р. у 2016 році частково погашено заборгованість, що виникла за попередні періоди, зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 9682,5 тис. грн. та сплачено поточні платежі по ЄСВ у І кварталі 2017 року у розмірі 2029,7 тис. грн. Крім того, рішенням Харківської міської ради № 572/17 від 22.02.2017р. Позивача, у зв'язку із браком грошових коштів і враховуючи те, що підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави та здійснює діяльність у сфері оборони, звільнено від сплати земельного податку (копія рішення в матеріалах справи). Незважаючи на вищезазначені обставини та надані докази суд 1-ої інстанції вважав, що вони не свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору на час звернення до суду, а навпаки - свідчать про платоспроможність позивача. Одночасно, суд зробив і висновок про ненадання позивачем доказів його спроможності сплати судового збору в майбутньому, до ухвалення рішення по справі. Таким чином, вважають, що суд 1-ої інстанції з одних і тих же обставин дійшов суперечливих висновків. Згідно доведеною до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23.01.2015р. "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" Довідки про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України "Про судовий збір", аналіз зазначених норм показує, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Оскаржувана ухвала містить лише висновок суду про те, що недостатність грошових коштів у розумінні ст. 88 КАС України не є належною та допустимою підставою для зменшення розміру судового збору або відстрочення його сплати і, разом з тим, не містить оцінки наданим позивачем доказам. Зазначають, що вищевикладене свідчить про порушення судом та неправильне застосування положень ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI та ч. 1 ст. 88 КАС України, внаслідок чого позивач позбавляється можливості захищати свої інтереси в судовому порядку. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу від 27.04.2017р., в своїй ухвалі віл 07.06.2017р. зазначив, що він не погоджується з висновками суду 1-ої інстанції про те, що наведені позивачем підстави для задоволення заявлених вимог про відстрочення та зменшення судового збору є необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню, та пропущення строків, встановлених ч. 4 ст. 99 КАС України та прийняв рішення про скасування ухвали і направлення справи на продовження розгляду на підставі ч. З ст. 199 КАС України, згідно якої за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду. Таким чином, судом 1-ої інстанції не виконано судове рішення апеляційної інстанції яке набрало чинності з моменту його проголошення, та повторно прийнято ухвалу щодо тих самих обставин і вимог, щодо яких 07.06.2017р. ухвалено судове рішення апеляційною інстанцією і, в порушення якої, замість продовження розгляду справи подовжив за власною ініціативою термін залишення без руху позовної заяви для усунення недоліків. Разом з тим, суд 1-ої інстанції не врахував, що подовжити термін, який закінчився 10.05.2017р. (04.05.2017р. + 5 календарних дня), через півтора місяці не можливо. На підставі викладеного просять скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2017р. про відмову у задоволенні заяви про зменшення розміру судового збору та заяви про відстрочення сплати судового збору, подовження терміну залишення без руху позовної заяви і надання терміну для усунення недоліків позовної заяви по справі № 820/1555/17 за адміністративним позовом Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" до Східної ОДП1 м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-25969-17 від 06.12.2016р., направити справу № 820/1555/17 до суду 1-ої інстанції для продовження розгляду справи по суті, стягнути зі Східної ОДПС м. Харкова ГУ ДФС України (код СДРПОУ 39858581) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (код СДРПОУ 14315629, Свідоцтво ПДВ № 200115228, ІПН 143156220397, п/р № 26000031854 в АБ "Укргазбанк", м. Київ, Україна, МФО 320478) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Постановлюючи ухвалу, про залишення без руху адміністративного позову, з підстав несплати судового збору, суд першої інстанції, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення та про зменшення розміру судового збору позивача посилаючись на те, що надані позивачем докази не свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору.
Проте, колегія суддів такі висновки суду першої інстанції вважає помилковими, з огляду на наступне.
Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд першої інстанції не повністю дослідив матеріали справи, не повністю з'ясував всі можливі підстави щодо можливості застосування у даному випадку ст. 88 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем разом з адміністративним позовом заявлено клопотання про зменшення розміру сплати судового збору, в якому позивач просив розглянути питання про зменшення розміру сплати судового за подання адміністративного позову та посилається на норми закону, які передбачують можливість суду звільнити, відстрочити або розстрочити сплату судового збору або зменшити розмір сплати судового збору.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на відсутність в нього коштів на сплату судового збору, внаслідок неплатоспроможності товариства та на відсутність грошових коштів в достатній кількості для сплати судового збору.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 року в задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору відмовлено. Адміністративний позов залишено без руху та надано строк на усунення недоліків поданої заяви протягом п'яти календарних днів шляхом направлення до суду оригіналу документу про сплату судового збору.
25.04.2017 р. Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева " до Харківського окружного адміністративного суду повторно подано клопотання про зменшення розміру сплати судового збору та клопотання про відстрочення сплати судового збору. До клопотань позивач додає копію ухвали господарського суду Харківської області від 27.12.2011р. по справі № 5023/10655/11, довідку № 2060/18 від 25.04.2017р довідку філії ПАТ "Укрексимванк" № 068-05/1499 від 24.04.2017р., довідку ПАТ "Укргазбанк" № 788 від 24.04.2017р., копію довідки № 1649/17 від 31.03.2017р. (оригінал в матеріалах справи), копію Звіту про фінансові результати за 2016 рік, довідку № 2047/17 від 25.04.2017р., довідку № 2046/17 від 25.04.2017р., довідку № 2045/17 від 25.04.2017р., копію рішення Харківської міської ради № 572/17 від 22.02.2017р., довіреність № 142-16 від 28.12.2016р.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 року в задоволенні заяв про зменшення розміру судового збору відмовлено, про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева " повернуто позивачу.
Справу за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 року у задоволенні заяв представника Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" №2071/16 від 25.04.2017 року про відстрочення сплати судового збору та №2070/16 від 25.04.2017 року про зменшення розміру судового збору - відмовлено. Подовжено термін залишення без руху позовної заяви Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надання до суду оригіналу платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, встановленому чинним законодавством, протягом п'яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.
Відмовляючи в задоволенні заяв про відстрочення сплати судового збору та про зменшення розміру судового збору суд першої інстанції виходив з наступного. Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Суд першої інстанції зазначив, що зазначеною нормою процесуального права передбачена можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статті спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану. Вказує, що надані позивачем докази не свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору саме на час звернення до суду, при цьому, вказані у заявах факти сплати заборгованості у 2017 році свідчать про платоспроможність позивача. Таким чином, суд першої інстанції не вбачає підстав для задоволення вказаних заяв, з огляду на те, що недостатність коштів у позивача - юридичної особи, в розумінні статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України не є належною та допустимою підставою для зменшення розміру судового збору або відстрочення його сплати. При цьому, зазначають, що відстрочення сплати або зменшення розміру судового збору є правом, а не обов'язком суду. Вивчивши доводи вказаних заяв, суд не знайшов підстав для їх задоволення, оскільки позивач ніяким чином не підтверджує та не обґрунтовує можливість сплатити суми судового збору в майбутньому, зокрема, до ухвалення рішення у справі.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні заяв про відстрочення сплати судового збору та про зменшення розміру судового збору суд, виходячи з наступного.
Колегія суддів, проаналізувавши обставини справи, доводи викладені апелянтом в клопотанні та апеляційній скарзі беручи до уваги, надані позивачем документи в підтвердження майнового стану, приходить до висновку, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України " Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, зменшення розміру сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для звільнення сторони від сплати судового збору.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач обґрунтовує неможливістю сплати судового збору через скрутний майновий стан. Дане підтверджено відповідними документами, а саме позивач надає копію ухвали господарського суду Харківської області від 27.12.2011р. по справі № 5023/10655/11, довідку № 2060/18 від 25.04.2017р довідку філії ПАТ "Укрексимванк" № 068-05/1499 від 24.04.2017р., довідку ПАТ "Укргазбанк" № 788 від 24.04.2017р., копію довідки № 1649/17 від 31.03.2017р. (оригінал в матеріалах справи), копію Звіту про фінансові результати за 2016 рік, довідку № 2047/17 від 25.04.2017р., довідку № 2046/17 від 25.04.2017р., довідку № 2045/17 від 25.04.2017р., копію рішення Харківської міської ради № 572/17 від 22.02.2017р., довіреність № 142-16 від 28.12.2016р.
Між тим, судом першої інстанції не надано належної оцінки наданим позивачем доказам в підтвердження наявного скрутного матеріального стану та неможливості сплати судового збору та не наведено мотивів, за якими суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, в зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Суд першої інстанції приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяв позивача, прийняв рішення обмежившись загальним висновком про те, що надані товариством документи не свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору саме на час звернення до суду.
Судом не враховано те, що надані довідки банку стосовно стану рахунків товариства стосуються саме дати звернення позивача з адміністративним позовом до суду.
Враховуючи те, що позивачем було надано докази в підтвердження наявного скрутного матеріального стану та неможливості сплати судового збору, яким не надано належної оцінки судом першої інстанції, то колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновків суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та залишення позову без руху через не сплату судового збору .
Стосовно поданої позивачем заяви про зменшення розміру судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
На думку колегії суддів, надані позивачем документи в підтвердження майнового стану товариства не дає підстав для зменшення розміру судового збору, оскільки з документів не вбачається не можливість підприємства в майбутньому сплатити судовий збір.
Однак, з урахуванням вищенаведених висновків щодо неналежної оцінки судом першої інстанції наданих позивачем в підтвердження майнового стану документів, висновки суду з приводу цього клопотання не можуть бути визнані обгрунтованими.
За викладених обставин, а також враховуючи те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду від 06.02.2017 року і направити справу на розгляд до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
У відповідності до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п. п. 12, 13 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова - письмове рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову; ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання. Ухвалами судів апеляційної та касаційної інстанцій також вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги.
Згідно ст. 158 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.
Таким чином колегія суддів вважає, що оскільки позовні вимоги у даній справі не були вирішені, а судове рішення по суті позовних вимог на користь позивача, як це передбачено ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційним судом не було прийнято, тому підстави для стягнення судового збору на користь позивача, на даний час, відсутні.
В даному випадку питання стягнення збору повинно буде вирішуватися при вирішенні справи по суті у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2017р. по справі № 820/1555/17 скасувати.
Справу направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в силу ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.
Судді(підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Тацій Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 22.08.2017 р.