29 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/6748/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Гінди О.М., Яворського І.О.,
при секретарі судового засідання - Куціль С.І.,
за участі представника відповідача - Папроцького І.М.
розглянувши у відритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на постанову Галицького районного суду м.Львова від 3 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові (далі - Інспекція) в якому просив: визнати протиправними дії Інспекції щодо повернення на доопрацювання декларації про початок виконання будівельних робіт №ЛВ 093170440444 від 13.02.2017 (далі - Декларація), зобов'язати відповідача зареєструвати Декларацію «Реконструкція існуючих нежитлових приміщень та частини квартири АДРЕСА_1 під офіс з розширенням за рахунок влаштування підвального приміщення та влаштування дверного прорізу на місці віконного отвору та житлову квартиру» (далі - Об'єкт будівництва).
Вважає підстави для повернення Декларації незаконними, оскільки такі не передбачені вимогами чинного законодавства, а відтак для відновлення порушених прав необхідно зобов'язати Інспекцію вчинити дії покладені на неї законом.
Постановою Галицького районного суду м.Львова від 27 лютого 2017 року у справі №461/7345/16-а позов задоволено. Стягнуто з Інспекції на користь ОСОБА_2 1280 грн судового збору. Зобов'язано Інспекцію подати звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням.
Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила Інспекція, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Покликається на невірне та неповне зазначення певної інформації в Декларації, а також на дискреційність своїх повноважень по реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Позивач у письмовому запереченні вважає постанову суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Позивач в судове засідання не з'явився про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу належить задовольнити з таких міркувань.
У п.4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2012 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» цей Суд роз'яснив, що за змістом ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні правовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону - на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог ст.70 КАС щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.
Цим вимогам оскаржене судове рішення не відповідає.
Апеляційним судом, з врахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07.02.2017 (дата зазначена на Декларації) позивачем було подано до Інспекції Декларацію на Об'єкт будівництва (а.с.7-11).
Листом від 13.02.2017 №0006-891 Інспекція повідомила позивача про повернення Декларації для усунення виявлених недоліків та навела такі підстави для повернення:
- не в повній мірі вказано дані в інформації про основні показники об'єкта будівництва відповідно до вимог державних будівельних норм, стандартів та правил, зокрема, ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», та згідно із відображеним найменуванням об'єкта будівництва;
- невірно вказано код об'єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000;
- невірно вказано дані в інформації про містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (а.с.12).
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
За змістом п.2 ч.1 ст.34 цього Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.
У відповідності до змісту частин 2-4, 8 ст.36 Закону №3038 реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Форма декларації про початок виконання будівельних робіт, порядок її подання та реєстрації, форма повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації визначаються Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об'єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених ч.4 ст.34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для її реєстрації.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.
Приписами п.2 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок), який визначає поняття термінів, визначено повнота даних - інформація, надана замовником у поданих документах, в обсязі, достатньому для прийняття рішення про реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт та декларації про початок виконання будівельних робіт, а реєстрація - внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
За змістом пунктів 16-19, 23 Порядку замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації за формою, наведеною у додатках 4, 5, 6 до цього Порядку.
Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, другий - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з дня надходження до нього декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та здійснює дії щодо внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає з письмовим обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації, декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові (його уповноваженій особі) для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об'єкта, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених п.7 цього Порядку), містобудівних умов та обмежень (крім об'єктів, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду.
Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, передбаченому для її реєстрації.
Рішення про реєстрацію або повернення для усунення виявлених недоліків декларації може бути розглянуто у порядку нагляду Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (без права реєстрації декларації) або оскаржено до суду.
Наведений перелік причин (підстав) для повернення декларації про початок виконання будівельних робіт замовникові (його уповноваженій особі) для усунення виявлених недоліків є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Встановлено, що в Декларації відображено інформацію щодо містобудівних умов та обмежень - «вимоги до архітектурно-планувальної частини проекту, затверджені наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради (далі - Департамент) від 30.09.2015 року №А-121».
У свою чергу, наказом Департаменту від цієї дати та за цим номером (від 30.09.2015 №А-121) затверджено громадянці ОСОБА_3 вимоги до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції приміщень квартири №4 на просп..Червоної Калини, 103 під торговельний заклад з влаштуванням дверного прорізу на місці існуючої лоджії (а.с.73-77).
Натомість, ОСОБА_2 відповідні вимоги затверджені наказом Департаменту від 25.10.2016 №А-170 (а.с.94-100).
В обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов помилкового, що Декларація не містить недоліків передбачених п.18 Порядку, а відповідач не мав достатніх правових підстав для її повернення для доопрацювання.
За пунктами 1, 4 ч.1 ст.202 КАС підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Такі обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову з наведених вище підстав.
Згідно із ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з адміністративним позовом; далі - Закон № 3674-VI) у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну з них.
Системний аналіз ч.1 ст.6, ч.4 ст.105, ч.2 ст.162 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року №21-3944а16.
Зі змісту позову ОСОБА_2 вбачається, що він заявив одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку мало бути сплачено судовий збір.
Згідно із платежем на користь отримувача коштів від 21.02.2017 №29 та 09.03.2017 №45 ОСОБА_2 було сплачено двічі по 640 грн (а.с.2-2а).
За ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 - 1600 грн.
Відповідно до ст.4 Закону №3674-VI (редакція, якої не змінилася на час подання апеляційної скарги) розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Так, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, становила 640 грн, а апеляційної скарги - 704 грн.
Останні розмір судового збору було визначено в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2017 року, якою апеляційну скаргу Інспекції залишено без руху (а.с.47-48).
Незважаючи на це, платіжним дорученням від 30.05.2017 №167 Інспекцією було сплачено 1408 грн (а.с.52).
Частиною 2 ст.87 КАС передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом п.1 ч.1, ч.2 ст.7 Закону №3674-VI у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в розмірі переплаченої суми.
За таких обставин, зваживши на клопотання представника відповідача, необхідно повернути Інспекції - 704 грн надміру сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги (а.с.101).
І останнє.
28.08.2017 до Львівським апеляційним адміністративним судом надійшла заява позивача про відмову від адміністративного позову та закриття провадження у справі (далі - Заява; а.с.105).
Незважаючи на Заяву, цим судом 29.08.2017 було закінчено розгляд справи по суті та проголошено вступну та резолютивну частину цієї постанови, у зв'язку із тим, що таку Заяву було передано головуючому судді Качмару В.Я. лише 30.08.2017 (102-103).
Таким чином, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості виправити допущену помилку з відповідного питання і така може бути усунута лише в касаційному порядку.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові задовольнити.
Постанову Галицького районного суду м.Львова від 3 травня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Повернути Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові (код за ЄДРПОУ 34047020) зі спеціального фонду Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 704 гривні за подання апеляційної скарги, що внесена згідно з платіжним дорученням від 30 травня 2017 року №167 на розрахунковий рахунок Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м.Львова, код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області; МФО - 825014; рахунок отримувача - 31219206781004; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя В. Я. Качмар
судді О. М. Гінда
І. О. Яворський
Повний текст виготовлений 4 вересня 2017 року.