29 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/7289/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Качмара В.Я.,
суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання - Куціль С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 15 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, -
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - ОУПФ) в якому просила: визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов'язати ОУПФ здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії у розмірі, не нижчому ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2017.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона починаючи з 15.01.2008 є пенсіонером та отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ). Зазначає, що пенсійні виплати, які отримує є значно нижчими від прожиткового мінімуму, що є порушенням статтей 46, 48 Конституції України. У зв'язку з цим, позивач зверталася до відповідача з вимогою зробити перерахунок та надбавку до пенсії до рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом, але отримала відмову. Вважає такі дії ОУПФ протиправними та такими, що порушують право на достатній рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 15 травня 2017 року у справі №165/940/17 позов задоволено.
Не погодившись із ухваленим рішенням його оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. У поданій апеляційній скарзі вказує на те, що ОУПФ пенсійна виплата обрахована згідно норм діючого законодавства.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких міркувань.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) та Закону України «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон №966-XIV) пенсія позивачу повинна виплачуватись у розмірі не нижчому, ніж розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а тому дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність є неправомірними.
Такі висновки цього суду є не зовсім вірними огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 починаючи з 15.08.2008 перебуває на обліку в ОУПФ та отримує пенсію за віком призначену їй з урахуванням Законів №№1058-IV, 796-ХІІ). Загальний страховий стаж роботи позивача складає 15 років 8 місяців 9 днів (коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35-0,21150).
30.03.2017 позивач звернулася до ОУПФ в якій просила перерахувати та виплатити призначену їй пенсію у встановленому розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а.с.6).
Листом від 07.04.2017 №70/Д-01 ОУПФ відмовило позивачу у задоволенні її заяви, мотивуючи це тим, що розмір її пенсії станом на 01.12.2016 розраховано, виходячи з таких показників: страховий стаж - 15 років 8 місяців 9 днів; коефіцієнт стажу з врахуванням кратності 1,35% становить 0,21150; середньомісячний заробіток у розмірі 825,12 грн. Загальний розмір пенсії за віком ОСОБА_1 станом на 01.12.2016 становив 1140 грн. Таким чином, розмір пенсії позивача відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для проведення перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність немає (а.с.7).
Не погодившись із таким рішенням відповідача позивач звернулася до суду із цим позовом.
Згідно з ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на час призначення пенсії) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положеннями ч.2 цієї ж статті передбачено, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено ч.1 цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з ст.17 Закону №2017-III до числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до положень ст.2 Закону №966-XIV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Таким чином, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частина 3 ст.4 Закону 966-XIV передбачає, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який з 01.01.2017 становить 1247 грн, з 1 травня - 1312 грн, з 1 грудня - 1373 грн.
За змістом ч.2 ст.7 Закону №1058-IV пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 3 ст.42 Закону №1058-IV (в редакції, чинній на виникнення спірних відносин) встановлено, що тимчасово, у період з 01.04.2015 по 31.12.2015, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до ст.28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З 01.01.2016 у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до ст.28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З системного аналізу вищенаведених правових норм, виходить, що встановлення нового розміру прожиткового мінімуму є підставою для перерахунку пенсії, який проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Разом з тим, як видно з матеріалів справи та не заперечується сторонами, страховий стаж позивача складає 188 місяців (15 років 8 місяців), тобто є меншим ніж передбачено ч.1 ст.28 Закону №1058-IV (для жінок 20 років - 240 місяців).
Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 за періоди роботи з 01.09.1975 по 31.05.1993 та з 01.05.1978 по 30.06.1983 розрахований за наступною формулою (188 х 1247/240) та становить 976,82 грн, плюс 113,88 грн додаткової пенсії, як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи та 50 грн доплата, що встановлена з 01.05.2012, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту населення» від 23.04.2012 №324, що в загальному становить 1140,70 грн.
Відтак, враховуючи те, що позивач відпрацювала 188 місяців (15 років 8 місяців) і розмір її страхового стажу є меншим ніж передбачено ч.1 ст.28 Закону №1058-IV (наявність визначеного Законом страхового стажу є однією з підстав у призначенні мінімальної пенсії, що обраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму), то розмір її пенсії при перерахунку встановлюється пропорційно наявному страховому стажу, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком.
Крім того, як вбачається із розпорядження про перерахунок пенсії від 10.05.2017 №144927 станом на 01.05.2017 пенсія позивача мала становити 1191,61 (1312 грн розмір прожиткового мінімуму на 01.05.2017 х 188/240) плюс зазначені вище доплати, тобто перерахунок пенсії ОСОБА_2 проводиться та встановлюється пропорційно наявному страховому стажу виходячи із мінімального розміру пенсії за віком (а.с.21).
З огляду на вищевказане, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Такі обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову, з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити.
Постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 15 травня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Я. Качмар
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін
Повний текст виготовлений 4 вересня 2017 року.