Головуючий у 1 інстанції - Кузнецов Р. В.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
05 вересня 2017 року справа №243/6442/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Сіваченка І.В.
суддів: Шишова О.О., Чебанова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 липня 2017 року у справі № 243/6442/17 за позовом ОСОБА_2 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Управління) про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 11 травня 2017 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком, надавши необхідні документи (трудову книжку, диплом про освіту, військовий квиток, довідки про роботу на 7 підприємствах).
13 липня 2017 року відповідачем було прийняте рішення № 31, яким позивачеві відмовлено в призначенні пенсії. Своє рішення відповідач мотивував тим, що не має можливості перевірити данні про роботу, які зазначені в наданих ним довідках, оскільки підприємства їх видали в 2008 році, а на теперішній час вони перебувають в м. Донецьку, тобто на непідконтрольній Українській владі території, а надана позивачем трудова книжка не відповідає вимогам законодавства. Із прийнятим рішенням відповідача позивач не згоден. Позивачем була втрачена первісна трудова книжка і була відновлена підприємством ВАТ «Донецькгірмаш», на якому він працював з 09 серпня 2010 року по 30 листопада 2011 року, яким в дублікаті трудової книжки були зроблені необхідні записи про періоди роботи позивача. Як зазначено в спірному рішенні №31, позивачем були надані довідки про роботу на семи підприємствах, які відповідачем були взяті до уваги, однак не враховані при підрахунку його стажу у зв'язку із тим, що підприємства які їх видали, перебувають в м. Донецьку, тобто на непідконтрольній Українській владі території відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1276-р (із змінами і доповненнями), а відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 595 від 07 листопада 2014 року, вони повинні були перереєструватися населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Надані відповідачу довідки, були видані підприємствами ще у 2008 році, коли позивач відновлював свою трудову книжку. Крім того, відповідач не перевірив інформацію про розташування підприємств із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, позивач вважає, що рішення відповідача про відмову в призначенні йому пенсії прийняте відповідачем неправомірно у зв'язку із чим підлягає скасуванню. У зв'язку із наведеним, позивач просив суд ухвалити рішення, яким скасувати рішення Управління № 31 від 13 липня 2017 року про відмову в призначенні пенсії, та зобов'язати відповідача вдруге розглянути його заяву про призначення пенсії від 11 травня 2017 року зарахувавши до стажу періоди його роботи з 23 травня 1977 року по 18 жовтня 1977 року, з 04 лютого 1980 року по 12 червня 1992 року, з 28 січня 1993 року по 31 липня 1995 року, з 01 серпня 1995 року по 25 квітня 1997 року, з 27 січня 1998 року по 25 серпня 1998 року, з 26 серпня 1998 року по 10 листопада 1999 року, з 30 грудня 1998 року по 31 грудня 1999 року.
Відповідач надав до суду заперечення проти позову, зазначивши, що 27 липня 2017 року Управлінням прийнято Рішення «Про скасування рішення № 31». Одночасно вищевказаним рішенням визначено, що питання про призначення пенсії ОСОБА_2 буде розглянуто вдруге після надходження відповідей на запити про витребування оновлених довідок. За таких обставин просив суд прийняти до уваги, що вимоги, заявлені в адміністративному позові, Управлінням фактично виконані, у зв'язку із чим підстав для задоволення вимог позивача немає.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 липня 2017 року у справі № 243/6442/17 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постанова мотивована тим, що відповідач під час розгляду справи в суді скасував спірне рішення №31, зобов'язавшись в ньому розглянути вдруге питання про призначення пенсії ОСОБА_2, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки на час розгляду справи відсутній предмет спору, у зв'язку із чим, в задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає частковому скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови позивачу у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Управління вдруге розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії від 11.05.2017, зарахувавши до стажу періоди роботи з 23.05.1977 по 18.10.1977, з 04.02.1980 по 12.06.1992, з 28.01.1993 по 31.07.1995, з 01.08.1995 по 25.04.1997, з 27.01.1998 по 25.08.1998, з 26.08.1998 по 10.11.1999, з 30.12.1998 по 31.12.1999 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимог в частині зобов'язати Управління вдруге розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії від 11.05.2017, зарахувавши до стажу періоди роботи з 23.05.1977 по 18.10.1977, з 04.02.1980 по 12.06.1992, з 28.01.1993 по 31.07.1995, з 01.08.1995 по 25.04.1997, з 27.01.1998 по 25.08.1998, з 26.08.1998 по 10.11.1999, з 30.12.1998 по 31.12.1999, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до п. 4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємства, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, однак апелянт вказує, що на теперішній час цей строк сплинув. Також, позивач наголошує на тому, що відповідач відповідно до п. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинний був прийняти рішення про призначення пенсії не пізніше 10 днів з дня надходження, а у разі не підтвердження підприємствами відомостей у довідках, які апелянтом були надані відповідачу, то Управління має право припинити виплату пенсії.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За правилами частини першої статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
11 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Управління із заявою про призначення йому пенсії за віком, надавши такі документи: заяву; копію паспорту та ідентифікаційного коду; копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000094316 від 24 січня 2017 року; дублікат трудової книжки з копією НОМЕР_1 від 9 серпня 2010 року; копію диплому НОМЕР_2 від 28 квітня 1977 року; копію військового квитка НОМЕР_3 від 25 жовтня 1977 року; довідку про роботу № 166 від 09 грудня 2008 року; довідку про роботу № 56-17/11-С-893с-15 від 10 грудня 2008 року; довідку про роботу № 173 від 09 грудня 2008 року; довідку про роботу № 298/ 08 від 10 грудня 2008 року; довідку про роботу № 44 від 16 грудня 2008 року; довідку про роботу № 91 від 09 грудня 2008 року; довідку про роботу № 21/4 від грудня 2008 року. Втім, 13 липня 2017 року відповідачем було прийняте рішення № 31, яким позивачеві відмовлено в призначені пенсії. Своє рішення відповідач мотивував тим, що на час звернення ОСОБА_2, оскільки на момент його звернення 11 травня 2017 року у нього відсутній необхідний загальний страховий стаж (рішення Управління № 31 від 13 липня 2017 року (а.с.24-25).
Згідно із довідкою від 24 січня 2017 року № 0000094316, ОСОБА_2 взято на облік як особу, яка перемістилась з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с.7).
Як було встановлено судами, позивачем була втрачена первісна трудова книжка і була відновлена підприємством ВАТ «Донецькгірмаш», на якому він працював з 09 серпня 2010 року по 30 листопада 2011 року0 яким в дублікаті трудової книжки були зроблені записи про періоди роботи позивача.
Згідно із дублікатом трудової книжки НОМЕР_1 від 09 серпня 2010 року, до надходження до ВАТ «Донецькгірмаш», загальний трудовий стаж роботи позивача складає 23 роки, 1 місяць та 5 днів. Записи внесені на підставі довідок № 166 від 09 грудня 2008 року, № 56-17/11-С-893с-15 від 10 грудня 2008 року; № 173 від 09 грудня 2008 року, 298/ 08 від 10 грудня 2008 року, № 21/4 від грудня 2008 року; № 44 від 16 грудня 2008 року, та № 91 від 09 грудня 2008 року (а.с.8-9).
Таким чином, спірним питанням цієї справи є правомірність дій Управління щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_2
Як було достовірно встановлено місцевим судом, 27 липня 2017 року Словянським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду прийнято Рішення «Про скасування рішення № 31». Одночасно вищевказаним рішенням визначено, що питання про призначення пенсії ОСОБА_2 буде розглянуто вдруге після надходження відповідей на запити про витребування оновлених довідок (рішення Управління від 27 липня 2017 року про скасування рішення № 31 про відмову в призначенні пенсії).
Відповідно до статті 2 КАСУ, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Як вбачається з адміністративного позову позивач просив скасувати рішення Управління №31 від 13.07.2017 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язати Управління вдруге розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії від 11.05.2017, зарахувавши до стажу періоди роботи з 23.05.1977 по 18.10.1977, з 04.02.1980 по 12.06.1992, з 28.01.1993 по 31.07.1995, з 01.08.1995 по 25.04.1997, з 27.01.1998 по 25.08.1998, з 26.08.1998 по 10.11.1999, з 30.12.1998 по 31.12.1999.
Як вже було зазначено, відповідач відмовив в призначенні пенсії за віком ОСОБА_2, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, гарантованих Конституцією України, однак, на час вирішення спору по суті, Управління прийнято рішення «Про скасування рішення № 31».
Одночасно вищевказаним рішенням визначено, що питання про призначення пенсії ОСОБА_2 буде розглянуто вдруге після надходження відповідей на запити про витребування оновлених довідок.
Таким чином, враховуючи, те що відповідач під час розгляду справи в суді скасував спірне рішення №31 зобов'язавшись в ньому розглянути вдруге питання про призначення пенсії ОСОБА_2, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки на даний час відсутній предмет спору, у зв'язку із чим, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 липня 2017 року у справі № 243/6442/17 за позовом ОСОБА_2 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя: І.В.Сіваченко
Судді: О.О.Шишов
О.О.Чебанов