31 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/8574/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Яворського І.О.
з участю секретаря судового засідання: Джула В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 13 липня 2017 року про відмову у відкритті провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області Вавруха Ореста Іренейовича (за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Кабінет Міністрів України) про визнання протиправним та скасування рішення,
У липні 2017 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 був пред'явлений адміністративний позов до Державного реєстратора Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області Вавруха О.І. (за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Кабінет Міністрів України), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з номером запису 19500185 права власності за Кабінетом Міністрів України на земельну ділянку площею 0,2300 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, розташовану за адресою : АДРЕСА_1.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 13.07.2017 було відмовлено у відкритті провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, який у спірних правовідносинах виконує владні управлінські функції, предметом спору є оскарження його рішення, а тому заявлений адміністративний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Тому просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 13.07.2017, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що 17.03.2017 Державним реєстратором Сокільницької сільської Ради Пустомитівського району Львівської області Ваврухом О.І. було прийнято рішення з індексним номером 34324296 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно якого було зареєстровано право власності з номером запису 19500185 на земельну ділянку площею 0,2300 га, з кадастровим номером НОМЕР_1, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 за Кабінетом Міністрів України.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив того, що позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом першим частини першої статті третьої цього Кодексу визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті другої Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ст.8 цього Закону, орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації, забезпечує ведення Державного реєстру прав, надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом, забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Як слідує з п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1878-VI від 11.02.2010 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» до 01.01.2012 державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів, а правочинів, іпотек, відомостей про обтяження нерухомого майна проводиться нотаріусами, реєстраторами юридичної особи, яка належить до сфери управління Міністерства юстиції України.
Аналогічні положення містяться в Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1844/5 від 14.12.2012.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що правове положення Державного реєстратора Сокільницької сільської Ради Пустомитівського району Львівської області Ваврухи О.І. у сфері спірних правовідносин свідчить про реалізацію ним владних управлінських функцій.
Окрім цього, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про те, що заявлений позов стосується майнових прав його сторін, тобто останній виник з цивільно-правових (господарських) відносин, оскільки докази такого в матеріалах справи відсутні.
У заявленому позові наголошується на тому, що Кабінет Міністрів України права власності на спірну земельну ділянку не набув. Судовим рішенням лише вирішено витребувати її з незаконного володіння ОСОБА_1 та зобов'язано останню передати у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.
В даному випадку, на думку позивача, не було дотримано вимог п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо відсутності судового рішення, яким визнано право власності на спірне нерухоме майно.
Крім того, при проведенні державної реєстрації права власності, державним реєстратором не було враховано наявність обтяжень на спірну земельну ділянку, що на думку позивача, є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності.
Таким чином, предметом позову є оскарження саме порядку вчинення відповідних реєстраційних дій та відсутності підстав для їх проведення.
Таким чином, із матеріалів справи не вбачається зв'язок вказаних вимог із наявністю спору про право цивільне, при цьому в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не наведено жодного обґрунтування про наявність цивільно-правового спору.
Отже, враховуючи суб'єктний склад сторін та предмет позову, апеляційний суд приходить до висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції не звернув уваги на наведені вище обставини, а тому прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.
Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильної відмови у відкритті провадження у справі, а відтак вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд ,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 13 липня 2017 року про відмову у відкритті провадження по справі № 464/4691/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Сокільницької сільської Ради Пустомитівського району Львівської області Вавруха Ореста Іренейовича (за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Кабінет Міністрів України) про визнання протиправним та скасування рішення скасувати, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
І. О. Яворський
Повний текст ухвали складно 05.09.2017.