Постанова від 05.09.2017 по справі 235/1908/17

Головуючий у 1 інстанції - Ткач О.В.

Суддя-доповідач - Міронова Галина Михайлівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року справа №235/1908/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Сіваченка І.В., Чебанова О.О., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2017 року у справі № 235/1908/17 за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 19.04.2017 року звернувся до суду з позовом, в якому просив суд: зобов'язати відповідача зарахувати до її страхового стажу період роботи на Донецькому бавовняному комбінаті з 22.07.1982 року по 19.01.1995 року (а.с. 1).

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2017 року у справі № 235/1908/17 позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України по невключенню до страхового стажу ОСОБА_2 період її роботи на Донецькому бавовняному комбінаті з 22 липня 1982 року по 19 січня 1995 року.

Зобов'язано Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про перерахунок її пенсії від 20 січня 2017 року.

Вирішено питання судових витрат (а.с. 39-44).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги управління зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Вказує на те, що при оформленні пенсії позивачу були виявлені виправлення в трудовій книжці, які не були завірені належним чином, а саме: період роботи ОСОБА_2 на Донецькому бавовняному комбінаті. Позивач надав підтверджуючий документ, але його не було враховано, оскільки довідки були видані органом, що перебуває на непідконтрольній Україні території.

Також звертає увагу суду, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 22.04.2016 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 949 грн. (а.с. 10, 13, 60).

Розпорядженням начальника Управління від 31 травня 2016 року було вирішено не зараховувати період роботи позивача на Донецькому бавовняному комбінаті з 22 липня 1982 року по 19 січня 1995 року до страхового стажу без додаткових документів (а.с.14).

20 січня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок призначеної їй пенсії з урахуванням збільшення трудового стажу, надавши архівну довідку № 25 від 17 січня 2017 року, видану архівним відділом ТОВ «Крок» (а.с.2).

З відповіді Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, викладеній у листі від 27 січня 2017 року № 3149/02/25, у реєстрації та виконанні наданої архівної довідки відмовлено з посиланням на ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. № 1207-УП. Крім того, ро'зяснено, що Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено подачу заяви про перерахунок пенсії особисто пенсіонером або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії (а.с. 3).

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову неправильним з огляду на наступне.

Спірним питанням цієї справи є правомірність дій Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду її роботи на Донецькому бавовняному комбінаті з 22.07.1982 року по 19.01.1995 року.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Стаття 4 Закону № 1058 зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24).

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Як зазначалося вище, пенсійний орган у розпорядженні від 31 травня 2016 року вирішив не зараховувати позивачу період її роботи на Донецькому бавовняному комбінаті з 22.07.1982 року по 19.01.1995 року до страхового стажу, оскільки у трудовій книжці від 19.04.1976 року серії НОМЕР_2 мається виправлення в даті прийому на роботу та відсутній зв'язок між назвою підприємства при зарахуванні на роботу і печаткою, якою завірений запис про звільнення (а.с. 11).

З трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що позивач в період з 22.07.1982 року по 19.01.1995 року працювала на Донецькому бавовняному комбінаті. 22.07.1982 року ОСОБА_2 прийнята у прядильний цех прядильної фабрики № 2 прядильницею 5 розряду згідно наказу № 300 л від 20.07.1982 року, про що у трудовій книжці зроблено запис № 5. Даний запис не містить будь-яких виправлень (а.с. 6).

Перетворення підприємства «Донецький бавовняний комбінат» у Відкрите акціонерне товариство «Донецький текстиль» підтверджується архівною інформацією архівного відділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок» № 25 від 17.01.2017 р., яка також підтверджує, що ОСОБА_2 з 22.07.1982 року по 19.01.1995 року працювала на Донецькому бавовняному комбінаті (а.с. 4).

Таким чином, записи про спірний період роботи здійснені у 1982-1995 роках, засвідчені відповідною печаткою підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

Отже, в даному випадку колегія суддів зазначає, що факт роботи позивача у період з 22.07.1982 року по 19.01.1995 року підтверджується відомостями трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

Стосовно твердження апелянта, що для підтвердження стажу роботи позивачем було надано довідку підприємством, яке знаходиться в населеному пункті, на території якого органи державної влади не здійснюють свої повноваження, яка не може бути врахована для перерахунку пенсії, оскільки ця довідка згідно чинного законодавства України не є дійсною, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 року № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII) I визначено, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крок» знаходиться у м. Донецьку.

Отже, з наведеного вбачається, що дія Закону № 1207-VII не поширюється на територію Донецької області і посилання пенсійного органу на Закон № 1207-VII є з правової точки зору безпідставним, оскільки в даному випадку норми вказаного Закону не регулюють спірні відносини.

Також, відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю «Крок» знаходяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з яких вбачається, що товариство звітує Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (Західно-Донецьке відділення Кіровський район м. Донецьк) та дані про знаходження у стані припинення відсутні (а.с. 101-108).

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі "Лоізіду проти Туреччини".

Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території".

Таким чином, довідка № 25 від 17.01.2017 року, видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Крок» відповідає чинному законодавству України.

Стосовно доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позивач 19.04.2017 року звернулась до суду із адміністративним позовом після отримання листа управління від 27 січня 2017 року № 1149/02/25, яким їй було повідомлено про те, що надана нею довідка № 25 від 17.01.2017 року не підлягає реєстрації та виконанню.

Отже, саме з часу отримання позивачем листа Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27 січня 2017 року починається обчислення встановленого законом шестимісячного строку звернення ОСОБА_2 до адміністративного суду з позовом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не пропущено строку звернення до адміністративного суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову.

Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

За таких умов колегія суддів вважає відмову пенсійного органу про перерахунок пенсії, оформлену листом від 27.01.2017 року № 3149/02/25 такою, що не відповідає діючому законодавству України, а тому вона підлягає скасуванню.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 2 ст. 5 КАС України).

Тобто, до вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи застосовується той закон, під час чинності якого вони здійснюються.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів з метою повного захисту прав та інтересів позивача вважає вийти за межі позовних вимог.

Виходячи з дискреційних повноважень Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, колегія суддів вважає необхідним зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням до страхового стажу періоду її роботи на Донецькому бавовняному комбінаті з 22.07.1982 року по 19.01.1995 року.

Зазначений спосіб судового захисту узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи відповідно до абзаців 10, 11 частини 2 статті 162 КАС України та дискреційними функціями відповідача.

Суд першої інстанції зовсім не приділив уваги наведеним вище обставинам та підставам, зазначеним відповідачем у листі про відмову у перерахунку пенсії. А предметом спору у даній справі був саме лист відповідача, яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії і суд повинен був піддати його аналізу на відповідність діючому законодавству України.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Матеріалами справи підтверджено, що 20 січня 2017 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням періодів її роботи на Донецькому бавовняному комбінаті з 22.07.1982 року по 19.01.1995 року (а.с. 2).

Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст. ст. 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 207, 211, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області - задовольнити частково.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 липня 2017 року у справі № 235/1908/17 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати відмову Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, оформлену листом за вихідним № 3149/02/25 від 27 січня 2017 року про відмову в перерахунку пенсії за віком ОСОБА_2.

Зобов'язати Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_2 періоди її роботи на Донецькому бавовняному комбінаті, який перейменовано в Відкрите акціонерне товариство «Донецький текстиль», з 22.07.1982 року по 19.01.1995 року, згідно записів трудової книжки і архівної інформації архівного відділу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крок» № 25 від 17.01.2017 р., та здійснити ОСОБА_2 з 01 лютого 2017 року перерахунок пенсії за віком на підставі її заяви від 20.01.2017 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: І.В. Сіваченко

О.О. Чебанов

Попередній документ
68621505
Наступний документ
68621508
Інформація про рішення:
№ рішення: 68621506
№ справи: 235/1908/17
Дата рішення: 05.09.2017
Дата публікації: 07.09.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл