Справа № 159/2925/17
Провадження № 2/159/1001/17
04 вересня 2017 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Восковської О.А.
за участю секретаря Канашкової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовує тим, що з відповідачем перебуває у шлюбі з 10.11.2002 року. Від спільного шлюбу мають двох неповнолітніх дочок - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 Позивачка вказує, що спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження у поглядах на сімейні відносини та сімейні обов'язки, відповідач постійно влаштовував безпричинні сварки, ображав її у присутності дітей, що негативно вливало на їх самопочуття та виховання, у зв'язку із чим, вони близько п'яти років проживають окремо. Позивач переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе і суперечитиме її інтересам. Вважає, що шлюб існує лише формально, сім'я розпалась остаточно і зберегти її неможливо, а тому вона звернулась до суду та просить шлюб розірвати.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, подала до суду письмову заяву в якій просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з підстав викладених у заяві та просить їх задовольнити, судові витрати просить залишити за нею.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю не заперечує проти їх задоволення.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Стаття 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 виданого відділом РАГСу Ковельського МУЮ Волинської області ОСОБА_3 10.11.2002 року вступив в юридичний шлюб з ОСОБА_1, про що зроблено відповідний актовий запис №522.
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дочок - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 26.07.2006 року) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 23.12.2008 року).
Згідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Враховуючи ту обставину, що сторони, згідно поданих заяв, виявили взаємну згоду на розірвання шлюбу, суд вважає недоцільним надавати подружжю термін на примирення. Керуючись ст.ст.10, 60,212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 24, 110, 112 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 10.11.2002 року відділом РАГСу Ковельського МУЮ Волинської області, актовий запис №522.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити «ОСОБА_1».
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.
ГоловуючаО. А. Восковська