25 листопада 2014 року (о 16 год. 15 хв.) Справа № 808/4677/13-а Провадження № СН/808/20/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Батечко М.Д.,
представника прокуратури Домбровського Я.В.,
представника позивача Зінченка С.О.,
представника відповідача Венецького С.В.,
третьої особи Мізіної Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Заступника Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1
до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області
треті особи Квартирно-експлутаційний відділ м. Запоріжжя, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
про скасування розпорядження
14.05.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Заступника Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач 1) та Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач 2) до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач), треті особи Квартирно-експлутаційний відділ м. Запоріжжя, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в якому позивач просить суд скасувати розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Новопетрівської сільської ради» від 29.07.2010 №480.
Постановою суду від 10.06.2013 адміністративний позов задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Новопетрівської сільської ради» від 29.07.2010 №480.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2013 апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області задоволено. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2013 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2014 касаційну скаргу Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України задоволено частково. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.06.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав та зазначив, що 03.04.2009 виконуючий обов'язки голови Бердянської РДА Запорізької області видав розпорядження № 192 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою», яким припинено право користування військовій частині НОМЕР_2 Бердянського гарнізону Донецької КЕЧ земельною ділянкою площею 2802,06 га на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району. В подальшому протягом 2010 року на підставі розпоряджень голови Бердянської РДА Запорізької області землі, на які вищевказаним розпорядженням припинено право користування військової частини НОМЕР_2 , були передані у приватну власність громадян для ведення особистого селянського господарства. Вказує, що рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 у справі №15/45/09-4/20/10, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2011 визнано недійсним розпорядження голови Бердянської райдержадміністрації №192 від 03.04.2009 «Про припинення права користування земельною ділянкою». Проте, відповідно до розпорядження голови Бердянської РДА Запорізької області №480 від 29.07.2010 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають в запасі на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області. Вважає, що відповідачем неправомірно змінено цільове призначення земель, оскільки в спірному розпорядженні дана земельна ділянка була визначена як земля сільськогосподарського призначення, в той час як вона відносилась до земель оборони, що підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.06.2014 у даній справі. На підставі викладеного, просить адміністративний позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно наказу Головнокомандувача Військ Протиповітряної оборони Збройних Сил України від 05.11.2003 № 75 «Про ліквідацію військового господарства військової частини НОМЕР_2 та призначення ліквідаційної комісії» військова частина НОМЕР_1 як правонаступник військової частини НОМЕР_2 прийняла на бухгалтерський облік казармено-житловий фонд та земельну ділянку військового містечка № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ). Вказує, що на даний час земельна ділянка площею 2802,06 га перебуває на бухгалтерському обліку військової частини НОМЕР_1 . Факт знаходження земельної ділянки площею 2802,06 га у користуванні військової частини НОМЕР_1 (як правонаступника військової частини НОМЕР_2 ) підтверджується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_4 . Військова частина НОМЕР_1 на законних підставах як правонаступник користується земельною ділянкою відповідно до Державного акта на землю. Посилається на приписи статей 9, 14 Закону України «Про Збройні Сили України» та зазначає, що землі, закріплені за військовими частинами та установами збройних Сил України, є державною власністю та належить їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо надання Збройним Силам України в управління об'єктів державної власності, в тому числі і земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України. Враховуючи викладене, вважає, що приймаючи оскаржуване розпорядження, відповідачем було порушено порядок управління майном, яке є у загальнодержавній власності, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Представник відповідача проти позову заперечує та зазначає, що військова частина НОМЕР_2 Бердянського гарнізону була ліквідована наказом Головнокомандувача Військ протиповітряної оборони України від 05.11.2003 № 75. Державний акт на право користування земельною ділянкою II-ЗП № 001486 від 17.05.2001 був виданий Донецькій КЕЧ військової частина НОМЕР_2 Бердянського гарнізону на підставі рішення Бердянської районної ради № 7 від 28.12.2000. До закінчення процедури ліквідації юридичної особи А4322 потрібно було відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони», наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 № 43 після розробки технічної документації на вищезазначену земельну ділянку отримати державний акт на право користування, в якому користувачем визначити правонаступника в/ч НОМЕР_1 , Запорізький квартирно-експлуатаційний відділ або Міністерство оборони України безпосередньо. Ураховуючи вищевказане, вважає, що Військова частина НОМЕР_1 втратила право постійного користування земельними ділянками, яки належали ліквідованій військовій частині НОМЕР_2 , та просить у задоволенні позову відмовити.
16.07.2014 на адресу суду від третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 надійшли заперечення по адміністративній справі (вх. від 16.07.2014 №27666), у яких зазначено, що треті особи своє право на землю підтвердили свідоцтвами про право власності, в той же час до адміністративного позову не додано жодного документа, який би посвідчував право користування земельною ділянкою у Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 . Вважають, що військова частина НОМЕР_1 не може на законних підставах вважатись правонаступницею ліквідованої в/ч НОМЕР_2 , відносно земельної ділянки, так як Земельним кодексом України і іншим чинним законодавством не передбачена можливість передачі від однієї юридичної особи до іншої юридичної особи права постійного користування на земельну ділянку.
Треті особи ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, проте надали суду заяву про розгляд справи без їх участі. Заперечення по справі підтримують у повному обсязі.
В судовому засіданні третя особа ОСОБА_6 проти позову заперечила із підстав викладених у вищевказаних запереченнях. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Треті особи Квартирно-експлутаційний відділ м. Запоріжжя, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
Рішенням Бердянської районної ради «Про матеріали інвентаризації землекористувань» від 28.12.2000 №7 затверджено матеріали інвентаризації землекористувань Донецької КЕЧ військової частини НОМЕР_2 ; дозволено Земельно-кадастровому бюро при Бердянському районному відділі земельних ресурсів провести роботи по закріпленню меж земельних ділянок на місцевості і виготовленню державного акту на право постійного користування; доручено Бердянському районному відділу земельних ресурсів внести відповідні зміни до земельно-кадастрової документації.
На підставі вказаного рішення виданий Державний акт на право постійного користування землею від 17.05.2001 серії ІІ-ЗП №001486.
Наказом Головнокомандувача військ Протиповітряної оборони Збройних сил України №75 від 05.11.2003 військову частину НОМЕР_2 ліквідовано та її правонаступником визначено військову частину НОМЕР_1 та зобов'язано командувача в/ч НОМЕР_1 прийняти казармено-житловий фонд та земельну ділянку ліквідованої в/ч НОМЕР_2 .
На підставі наказу Головнокомандувача військ Протиповітряної оборони №75 від 05.11.2003 між військовими частинами складено Акт прийому-передачі казармено-житлового фонду, комунальних споруд і обладнання, квартирного майна, палива і території військового містечка АДРЕСА_1 , про що повідомлено до частини супровідним листом №418 від 27.04.2005.
Відповідно до п. п. 3 та 4 даного Акту військова частина НОМЕР_1 прийняла від військової частини НОМЕР_2 земельну ділянку, площею 2802,06 га та технічну документацію на казармено-житловий фонд, після чого складено ліквідаційний баланс в/ч НОМЕР_2 . У подальшому був складений акт від 30.12.2005, відповідно до пунктів 3, 4 якого Квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя прийняв від Донецької квартирно-експлуатаційної частини земельну ділянку, площею 2802,06 га та технічну документацію на землекористування після чого складено ліквідаційний баланс в/ч НОМЕР_2 . Зазначений Акт прийому-передачі військового майна затверджено начальником Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління.
03.04.2009 Виконуючим обов'язки голови Бердянської районної державної адміністрації винесено розпорядженням №192 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою», яким припинено право користування військової частини НОМЕР_2 Бердянського гарнізону Донецької КЕЧ земельною ділянкою, площею 2802,06 га, на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району, у тому числі: рілля - 1037,38 га, пасовища - 1581,53 га, під господарськими шляхами і прогонами - 5,26 га, забудовані землі - 116,68 га, інші землі - 59,13 га, під водою - 2,08 га, яка надавалась рішенням сесії Бердянської районної ради №7 від 28.12.2000 для розміщення та обслуговування об'єктів і споруд полігону (п.1). Пунктом 2 вказаного розпорядження зазначена ділянка землі переведена до земель запасу (землі сільськогосподарського призначення) Новопетрівської сільської ради Бердянського району. Крім того, п. 3 вказаного розпорядження визнано таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП №001486, реєстраційний №390 від 17.05.2001, виданий військовій частині НОМЕР_2 Бердянського гарнізону Донецької КЕЧ для розміщення та обслуговування об'єктів і споруд полігону.
Розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації №480 від 29.07.2010 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають в запасі на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області. Пунктом 2 вказаного розпорядження передано безоплатно у власність громадянам земельну ділянку загальною площею 16,0000 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу - колишня територія полігону в/ч НОМЕР_2 ), які розташовані на території Новопетрівської сільської ради.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 у справі №15/45/09-4/20/10 за позовом заступника військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя до Бердянської районної державної адміністрації визнано недійсним розпорядження голови Бердянської райдержадміністрації №192 від 03.04.2009 «Про припинення права користування земельною ділянкою». З рішення господарського суду вбачається, що Бердянською районною державною адміністрацією при прийнятті вказаного розпорядження порушено вимоги Земельного кодексу України.
Згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2011 та постанови Вищого господарського суду України від 19.05.2011 рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 залишено без змін.
На виконання постанови Вищого господарського суду України від 19.05.2011 головою Бердянської райдержадміністрації видано розпорядження №483 від 20.06.2011, яким визнано таким, що втратило чинність розпорядження голови райдержадміністрації №192 від 03.04.2009 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою».
Вважаючи розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації №480 від 29.07.2010 протиправним Заступник Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 із позовом про його скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.6, ч.1 ст.41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій в межах своїх повноважень видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду (ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).
Отже, підставою для визнання недійсним та скасування розпорядження голови райдержадміністрації є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, що його видав.
Згідно з ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Статтею 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
Згідно із ч.1 ст.22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
За приписами статті 77 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони» від 27.11.2003 №1345-IV військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи встановлено, що на підставі рішенням Бердянської районної ради «Про матеріали інвентаризації землекористувань» від 28.12.2000 №7 військовій частині А-4322 виданий Державний акт на право постійного користування землею від 17.05.2001 серії ІІ-ЗП №001486.
З системного аналізу вищевказаного, суд вважає, що спірні земельні ділянки за цільовим призначенням відносяться до земель оборони, оскільки були надані для розміщення та обслуговування споруд і об'єктів військового полігону військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (ч. 3 ст. 3 Закону № 1934-XII).
Згідно з ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», п. 1 Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 за №406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління. Аналогічні визначення викладені у п. 1 Положення «Про Міністерство оборони України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 за № 1080.
Приписами статей 9, 14 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що землі, закріплені за військовими частинами та установами збройних Сил України, є державною власністю та належить їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо надання Збройним Силам України в управління об'єктів державної власності, в тому числі і земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.
Аналогічні повноваження Кабінету Міністрів України щодо розпорядження землями державної власності визначені ст. 13 Земельного кодексу України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 №1282 затверджено Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України.
Отже, чинним законодавством встановлено, що управління майном, у тому числі земельними ділянками, яке є у державній власності, покладено на Міністерство та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади, зокрема, Міністерство оборони України.
Таким чином, відповідачем було порушено порядок управління майном, яке є у державній власності, а оскаржуване рішення прийнято поза межами повноважень відповідача, які передбачені законодавством України.
Крім того, відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 №449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення юридичних осіб. У даному випадку, матеріали справи не містять доказів звернення Міністерства оборони України або ВЧ НОМЕР_1 про переоформлення Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП №001486. Доказів протилежного суду не надано.
Проте, суд вважає за необхідне відзначити, що рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 за № 5-рп/2005 констатовано, що чинним законодавством не встановлено строків щодо оформлення права власності або права користування землею.
Зазначеним рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.92, п.6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення. Положення п.6 розділу X «Перехідні положення" Земельного кодексу України, в якому визначалось, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них, визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Наведене спростовує твердження представника відповідача про те, що оскільки державний акт на право постійного користування землею було видано Донецькій КЕЧ військової частини НОМЕР_2 Бердянського гарнізону, то після ліквідації цієї військової частини, відповідно до наказу Головнокомандувача протиповітряної оборони Збройних Сил України від 05.11.2003 № 75, визначений правонаступник ВЧ А-0593 повинен був оформити земельну ділянку, зареєструватись та стати на облік як землекористувач в органах державної влади та отримати державний акт на право постійного користування землею.
Проаналізувавши наявність причинно-наслідкового зв'язку між розпорядженнями №192 та № 480, суд зазначає, що передача безоплатно у власність земельних ділянок згідно розпорядження № 480 відбувалась за рахунок земель запасу Новопетрівської сільської ради Бердянського району, а статус земель запасу був визначений саме розпорядженням № 192.
Відповідачем при винесенні розпорядження № 192 та як наслідок розпорядження №480 було фактично змінено цільове призначення земель, оскільки в спірному розпорядженні дана земельна ділянка була визначена як земля сільськогосподарського призначення, в той час як вона відносилась до земель оборони. Абзацом 3 ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони». Наявність у складі земельної ділянки ріллі та пасовища не є підставою для її віднесення до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Крім того, на час винесення оскаржуваного рішення Заступник військового прокурора в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя вже звернулись до господарського суду із позовом до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області про скасування розпорядження голови Бердянської райдержадміністрації № 192 від 03.04.20090, яке в подальшому скасоване рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 у справі №15/45/09-4/20/10.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ураховуючи вищевикладене, суду дійшов висновку, що розпорядження від 29.07.2010 № 480 відповідачем винесено з порушенням норм чинного законодавства, а відтак підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації №480 від 29.07.2010 «Про передачу громадянам у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Батрак