Справа № 755/9792/17
"01" вересня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого строку тримання під вартою, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100040007602 від 01 червня 2017 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-30.11.2012 року Броварським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 15- годин виправних робіт;
-06.12.2012 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185, 75,76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
-18.03.2014 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, 69,71 КК України на 2 роки 2 місяці позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України,,
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки останній може ухилятися від суду, продовжити злочинну діяльність.
Захисник та обвинувачений просили змінити останньому міру запобіжного заходу на більш м'який.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 міри запобіжного заходу суд виходив з наступного.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування до обвинуваченого судом запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Пунктом 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Запобіжний захід до ОСОБА_5 застосований рішенням суду, тобто у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законодавством України.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою на даний час відпала.
При цьому, судом враховується той факт, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких, що передбачає покарання на строк від 4 до 6 років позбавлення волі, поряд з цим враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, зокрема, відсутність офіційного місця роботи, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, а тому, суд приходить до висновку про наявність обставин, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може ухилитись від суду, незаконно впливати на осіб, які підлягають виклику в судове засідання для допиту, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти нові злочини, а тому суд, керуючись ст.331 КПК України, вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід продовжити ще на 60 днів.
Приймаючи таке рішення, суд враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , його соціальні зв'язки, вік, стан здоров'я та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Також суд, приймаючи рішення, враховує, що тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності, що викладено у рішенні Європейського суду з прав людини, від 18 березня 2008 року, у справі «Ладент проти Польщі» (заява № 11036/03, пункт 55), а тому тримання обвинуваченого під вартою є необхідним для забезпечення його присутності в суді, та інші, менш суворі заходи, не є достатніми для досягнення цієї цілі.
Враховуючи норми кримінального процесуального закону та обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому діяння та наслідки його вчинення, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд, -
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 30 жовтня 2017 року, включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику Київського СІЗО Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1