Справа № 755/10670/17
"15" серпня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт за №12017100040008584 від 22 червня 2017 року, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-25.04.2007 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
-27.11.2007 року Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 307, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць з конфіскацією майна;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
Судом визнано доведеним, що 21.06.2017 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебував в тролейбусі № 50, який рухався від зупинки громадського транспорту «метро Дарниця» до зупинки громадського транспорту «Київ - Дніпровський» в місті Києві, де побачив раніше незнайомого ОСОБА_5 , у якого в лівій кишені джинсів він помітив гаманець.
В цей час у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає з боку сторонніх осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, непомітно для потерпілого ОСОБА_5 , з лівої кишені джинсів потерпілого повторно, таємно викрав гаманець, коричневого кольору, вартістю 100 гривень, в якому знаходились грошові кошти в сумі 201 гривня, банківська картки «Ощадбанк», яка матеріальної цінності не представляє та дисконтні картки, які матеріальної цінності не представляють та сховав його з вищевказаними речами до сумки, яка знаходилася при ньому, тим самим вчинив його повторне, таємне викрадення.
У подальшому, маючи намір зникнути з місця скоєння злочину, ОСОБА_4 на зупинці громадського транспорту «Київ - Дніпровський» за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 2 вийшов з тролейбусу № 50, та маючи реальну можливість зникнути з місця події з викраденим майном, був затриманий працівниками поліції. Своїми діями ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 301 гривня 00 копійок.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю, дав суду показання, які відповідають інкримінованим йому фактичним обставинам кримінального правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому і просив суворо його не карати.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів щодо його особи.
За таких обставин, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у тому, що він своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинене повторно.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначені обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, відсутність завданої шкоди, у зв'язку з поверненням викраденого майна, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не працює, неодружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття в скоєному.
Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
З урахуванням даних про особу обвинуваченого, наявності пом'якшуючої вину обставини, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом із тим, враховуючи визнання своє вини обвинуваченим ОСОБА_4 , беручи до уваги особу обвинуваченого, конкретні обставини справи, думку публічного обвинувача, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.ст. 75, 76 КК України.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту, враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України, та даних про його особу слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.
Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази у кримінальному проваджені - гаманець, що здана до кімнати зберігання речових доказів Дніпровського УП ГУНП в м. Києві за квитанцією № 012999 - повернути ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: