443/863/17
1-кп/465/663/17
судового засідання
21.08.2017 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого -судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Львові клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру в кримінальному провадженні № 12017140200000490 від 19.05.2017 року відносно:
ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Жидачів Львівської області, громадянина України, неодруженого, безпартійного, раніше не судженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -
18 червня 2017 року приблизно о 19 год. 10хв., ОСОБА_5 , зайшов в приміщення залізничної станції «Гніздичів», що за адресою: смт. Гніздичів, вул. Привокзальна, 2, Жидачівського району, Львівської області, де перебувала на робочому місці чергова по станції ОСОБА_6 , з метою, щоб остання викликала йому таксі. Після того, як ОСОБА_6 зробила зауваження ОСОБА_5 на те, що йому заборонено знаходитися в кімнаті чергового по станції і щоб він покинув дану кімнату, ОСОБА_5 з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, незважаючи на слова ОСОБА_6 , почав її ображати, виражаючись в її сторону нецензурною лайкою. Після того, як ОСОБА_5 на деякий час покинув приміщення кімнати чергового по станції, ОСОБА_6 , відчуваючи небезпеку своєму життю та здоров'ю зі сторони ОСОБА_5 , зачинила двері даної кімнати зі середини на металевий засув. Після цього ОСОБА_5 , продовжуюючи свої хуліганські дії, грубо порушуючи громадський порядок, почав вибивати двері кімнати чергового по станції, виламавши які, підійшов до ОСОБА_6 і, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, протиставити себе іншим громадянам та самоутвердитися за рахунок приниження інших, безпричинно, схопив її правою рукою за волосся з правої сторони і умисно вдарив її головою до дверної рами вхідних дверей. Коли ОСОБА_6 вирвалася від ОСОБА_5 і вибігла на вулицю, то останній залишився в середині приміщення кімнати чергового по станції, таким чином тимчасово порушив нормальну роботу виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» станції «Гніздичів» та внаслідок вчинення хуліганських дій, пошкодив майно залізниці.
В результаті своїх протиправних дії ОСОБА_5 умисно спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синця в правій тім'яній ділянці голови, який утворився від дії тупого предмету або при контакті до такого і згідно висновку судово-медичного експерта № 94/2017 від 19.05.2017 року відносяться до легкого тілесного ушкодження, а також з 19.10 год. до 20.10 год. порушив роботу виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» станції «Гніздичів» та завдав шкодувказаному вище підрозділу на суму 293,38 грн.
Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_5 , грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, а тому в його діях вбачаються ознаки суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
16.08.2017 року до Франківського районного суду м.Львова надійшло клопотання старшого слідчого слідчий СВ Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , яке затверджене начальником Жидачівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Львівської області - ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , в зв'язку з вчиненням ним суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст.296 КК України, оскільки останній за станом здоров'я потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 оскільки за висновком судово-психіатричного експертиза №111 від 19.07.2017 року ОСОБА_5 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Просить клопотання задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно його підзахисного. Просить клопотання задовольнити.
Законний представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 в підготовче судове засідання не з'явилася, подала заяву про слухання даного клопотання без її участі.
Потерпіла ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явилася, подала заяву про слухання даного клопотання без її участі, та зазначила, що претензій до ОСОБА_5 вона не має, просить суворо його не карати.
Підозрюваний в силу ст. 512 КПК України в суд не запрошувався.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав своє клопотання, представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 та поданні заяви законного представника ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та потерпілої ОСОБА_6 , які не заперечували проти задоволення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Як вбачається із змісту ст.92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Згідно ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Статтею 94 КК України передбачено, що залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4)госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Згідно ч.2 ст. 94 КК України надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу.
Згідно ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу» за рішенням суду застосовуються такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу з суворим наглядом.
Виходячи з роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст. 96 КК) - висновку судово-медичної експертизи.
Відповідно до ч.1 ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що:
1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності;
2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.
Відповідно до ч.4 ст.503 КПК України примусові заходи застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Статтею 511 КПК України визначено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується закриттям кримінального провадження або складенням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 512 КПК України судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, а в силу ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Згідно з вимогами п.п.1,2 ч.1 ст.513 КПК України, під час постановлення судом ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру він зобов'язаний з'ясувати чи мало місце суспільно небезпечне діяння, чи вчинено суспільно небезпечне діяння (кримінальне правопорушення) особою.
З системного аналізу наведених вище норм КПК України вбачається, що при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного характеру суд у кожному випадку зобов'язаний встановити факт вчинення суспільно небезпечного діяння (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення), вчинення його тією особою щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру та дослідити надані сторонами та наявні у справі докази із надання їм юридичної оцінки відповідно до ст.ст.94,84-89 КПК України.
Окрім цього, як вбачається з п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та лікування», суди повинні мати на увазі, що застосування у справах вказаної категорії скороченої процедури дослідження доказів не передбачено.
Вина ОСОБА_5 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України підтверджується зібраними та дослідженими у справі доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення; допитом потерпілої ОСОБА_6 від 19.05.2017 року, в ході якого остання підтвердила, що вищезазначені тілесні ушкодження їй заподіяв ОСОБА_5 , 18.05.2017 року, близько 19.10 год. в приміщенні залізничної станції «Гніздичів», що за адресою: смт. Гніздичів, вул. Привокзальна, 2, Жидачівського району, Львівської області, де вона перебувала на робочому місці; висновком судово-медичного експерта № 94/2017 від 19.05.2017 року, в якому вказано, що тілесні ушкодження наявні у потерпілої ОСОБА_6 у вигляді: синця в правій тім'яній ділянці голови, який утворився від дії тупого предмету або при контакті до такого, які згідно зазначеного висновку експерта відносяться до легкого тілесного ушкодження; протоколом огляду місця події від 19.05.2017 року з ілюстративною таблицею до нього, проведеного на залізничної станції «Гніздичів», що за адресою: смт. Гніздичів, вул. Привокзальна, 2, Жидачівського району, Львівської області, де зафіксовано пошкодження станції, в результаті хуліганських дій ОСОБА_5 ; довідками виробничого структурного підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Львівська залізниця» станції «Гніздичів», згідно яких 18.05.2017 року під час вчинення хуліганських дій ОСОБА_5 , з 19.10 год. до 20.10 год. було порушено нормальну роботу станції «Гніздичів» та в наслідок пошкодження майна завдано збитківпідрозділу на суму 293,38 грн.; показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; висновком судово-психіатричного експерта № 111 від 19.07.2017 року стаціонарної судово-психіатричної експертизи комунального закладу «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня».
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд погоджується з правильністю кваліфікації його дій на стадії досудового розслідування за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки ОСОБА_5 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.296 КК України.
Беручи до уваги те, що згідно висновку судово-психіатричного експерта № 111 від 19.07.2017 року комісія прийшла до висновку, що в період інкримінованих дій, ОСОБА_5 страждав хронічним психічним захворюванням у формі шизоафективного розладу, змішаний тип, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Враховуючи відсутність в ОСОБА_5 на даний час проявів гострої психопродуктивної симптоматики чи антисоціальних тенденцій у поведінці, а також те, що після інкримінованих йому дій він пройшов тривалий курс стаціонарного лікування у психіатричній лікарні, на даний час ОСОБА_5 стаціонарного лікування не потребує. Потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст.296 КК України у стані неосудності, за станом психічного здоров'я на даний час не потребує госпіталізації до психіатричного закладу.
При визначенні міри медичного характеру, суд враховує не тільки характер душевного захворювання, а й рекомендації експертів, а також тяжкість вчиненого ОСОБА_5 злочину.
Враховуючи характер і тяжкість захворювання, тяжкість вчинення діяння, доведеності вини та ступінь небезпечності ОСОБА_5 , суд вважає, що слід застосувати до ОСОБА_5 примусовий захід медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 372, 392, 395, 503, 511, 512, 513 КПК України, ст.ст. 19, 92-94 КК України, суд, -
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12017140200000490 від 19.05.2017 року відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвала суду може бути оскаржена у відповідності до п.1 ч.2 ст. 395 КПК України до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова області протягом 30 днів з дня її проголошення
Суддя ОСОБА_1 .