03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження Головуючий у 1-й інстанції - Піхур О.В.
№ 22-ц/796/5536/2017 Доповідач - Українець Л.Д.
Справа №761/33944/15-ц
30 серпня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого Українець Л.Д.
суддів Оніщука М.І.,
Крижанівської Г.В.,
за участю секретаря Майданець К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_3 та апеляційною скаргою Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушиної Наталії Юріївни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушиної Наталії Юріївни, третя особа: ОСОБА_2, про визнання неправомірною нотаріальної дії,-
У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання неправомірною нотаріальної дії.
У мотивування вимог посилався на те, що 17 серпня 2015 року його малолітній син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в супроводі його матері, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, здійснив виїзд за межі України на підставі підробленої заяви за реєстровим номером 1206 про надання згоди батька на тимчасовий виїзд малолітньої дитини за кордон.
Згідно відомостей, що містяться в Інформаційній довідці з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів №96544576 від 04 вересня 2015 року, на нотаріальному бланку серії НАН №943173 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. було засвідчено справжність підпису ОСОБА_5 на заяві про надання згоди на тимчасову поїздку за кордон до Королівства Іспанії його малолітнього сина ОСОБА_6 Дата витрачання бланку - 24 липня 2015 року, код витрачання бланку - 8 (заява).
Однак, він, як батько малолітньої дитини ОСОБА_6, будь-якої згоди на тимчасовий виїзд сина за кордон не надавав, у конторі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушиної Н.Ю. з метою надання згоди 24 липня 2015 року не перебував.
Крім того, в заяві про надання згоди на тимчасову поїздку за кордон України за реєстровим номером 1206, на якій його підпис засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю., вказані реквізити паспорта (серія НОМЕР_1, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10.06.1999 р.), який був знищений 25 грудня 2014 року Дарницьким РВ ГУ ДМС України в місті Києві, тобто даний паспорт не був втрачений (викрадений) або загублений, а був знищений уповноваженим органом ДМС України в зв'язку з заміною на новий паспорт серії НОМЕР_2 від 25 грудня 2014 року.
Таким чином, можна дійти висновку, що 24 липня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Н.Ю. на нотаріальному бланку серії НАН №943173 було засвідчено справжність підпису ОСОБА_5 без його особистої присутності та без встановлення його особи, перевірки його дієздатності на підставі ксерокопії його паспорта.
За таких обставин відповідач вчинила нотаріальну дію на підставі ксерокопії знищеного органами ДМС України його паспорта, чим порушила вимоги ст. 43 Закону «Про нотаріат» №3425-ХІІ, п. 1 глави 6 розділу І та пп. 6.2 п. 6 глави 7 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому така нотаріальна дія підлягає визнанню неправомірною.
З урахуванням наведеного позивач просив суд визнати неправомірною нотаріальну дію приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушиної Наталії Юріївни з засвідчення справжності підпису ОСОБА_5 на заяві про надання згоди на тимчасовий виїзд за кордон України малолітнього сина ОСОБА_6, виконану 24 липня 2015 року на нотаріальному бланку серії НАН №943173 за реєстровим номером 1206 за ксерокопією знищеного паспорта ОСОБА_5 з підстав недотримання приватним нотаріусом вимог чинного законодавства при її вчиненні.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року позов ОСОБА_5 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушиної Наталії Юріївни, третя особа: ОСОБА_2, про визнання неправомірною нотаріальної дії задоволено.
Визнано неправомірною нотаріальну дію приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушиної Наталії Юріївни з засвідчення справжності підпису ОСОБА_5 на заяві про надання згоди на тимчасовий виїзд за кордон України ОСОБА_6, виконану 24.07.2015 року на нотаріальному бланку серії НАН №943173 за реєстровим номером 1206.
Стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушиної Наталії Юріївни на користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 487,20 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2017 року виправлено описку в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 14.03.2017 року у цивільній справі №761/33944/15-ц провадження №2/761/359/2017 за позовом ОСОБА_5 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ПервушиноїНаталії Юріївни, третя особа: ОСОБА_2, про визнання неправомірною нотаріальної дії, зазначивши вірно у мотивувальній частині: «Відповідно висновку експерта №66 від 18.04.2016 року підпис та рукописний запис «ОСОБА_6.» в графі «Підпис: (батько)» в заяві від імені ОСОБА_5 про згоду батька на вивіз малолітньої дитини за кордон серії НАН №943173 від 24.07.2015 року - виконано не ОСОБА_5, підпис та рукописний запис «ОСОБА_5.» в графі «Підпис: (батько)» в заяві від імені ОСОБА_5 про згоду батька на вивіз малолітньої дитини за кордон серії НАН №943173 від 24.07.2015 року - виконано ОСОБА_2 (а.с. 86-91)», замість помилково зазначеного: «Відповідно висновку експерта №66 від 18.04.2016 року підпис та рукописний запис «ОСОБА_6.» в графі «Підпис: (батько)» в заяві від імені ОСОБА_5 про згоду батька на вивіз малолітньої дитини за кордон серії НАН №943173 від 24.07.2015 року - виконано не ОСОБА_2 ОСОБА_5, підпис та рукописний запис «ОСОБА_6.» в графі «Підпис: (батько)» в заяві від імені ОСОБА_5 про згоду батька на вивіз малолітньої дитини за кордон серії НАН №943173 від 24.07.2015 року - виконано ОСОБА_2 (а.с. 86-91)»; а також зазначивши вірно у резолютивній частині: «Визнати неправомірною нотаріальну дію приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушиної Наталії Юріївни з засвідчення справжності підпису ОСОБА_5 на заяві про надання згоди на тимчасовий виїзд за кордон України малолітнього ОСОБА_6, виконану 24.07.2015 року на нотаріальному бланку серії НАН №943173 за реєстровим номером 1206 з підстав недотримання приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Наталією Юріївною вимог чинного законодавства при її вчиненні", замість помилково зазначеного : «Визнати неправомірною нотаріальну дію приватного нотаріуса, Київського міського нотаріального округу Первушиної Наталії Юріївни з засвідчення справжності підпису ОСОБА_5 на заяві про надання згоди на тимчасовий виїзд за кордон України ОСОБА_6, виконану 24.07.2015 року на нотаріальному бланку серії НАН №943173 за реєстровим номером 1206.»
Не погоджуючись з рішенням суду, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Первушина Н.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвали нове, яким у позові відмовити повністю.
Зазначає, що при вчиненні нотаріальної дії особу ОСОБА_5 було встановлено за паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, виданим Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві 10.06.1999, де було зазначено дату його народження - ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації - АДРЕСА_1.
ОСОБА_5 також надав усі необхідні документи (свідоцтво про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_3, видане Відділом реєстрації актів громадянського стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві 18.03.2003 року, запис №488) та необхідну інформацію для складання та посвідчення заяви (термін перебування за кордоном, країна призначення, мета поїздки) та вказав особу, яка буде супроводжувати дитину під час поїздки.
Відповідачем відповідно до ст. 43 Закону України «Про нотаріат» було ідентифіковано особу за фотокарткою з паспорту та визначено обсяг його цивільної дієздатності, перевірені паспортні дані, наявність вклеєних фотокарток.
Підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії не було виявлено, а тому відповідачем було засвідчено справжність підпису ОСОБА_5 на заяві про згоду на тимчасову поїздку за кордон до Королівства Іспанії для відпочинку строком з 24.07.2015 року по 31.08.2015 року його малолітньому сину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі його матері - ОСОБА_2
Також вказує, що визнання судом підписання заяви від імені ОСОБА_5 іншою особою за відсутності висновку експерта з цього питання (на підстав призначеної самим судом експертизи) та відсутності правових підстав, передбачених ст. 146 ЦПК України, для визнання цих обставин без такого висновку (ухилення відповідача від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі) є грубим порушенням судом першої інстанції процесуального закону.
До того ж, копії висновків експерта №129/тдд від 22.01.2016 року та №66 від 18.04.2016 року в кримінальному провадженні №12015100020007688 не є належними доказами у цій цивільній справі №761/33944/15-ц у розумінні ст. 59 ЦПК України.
Щодо посилань на ту обставину, що наданий для проведення нотаріальної дії паспорт громадянина України ОСОБА_5 було знищено підрозділом ДМС України, то нотаріус не уповноважений здійснювати запити до органів ДМС України щодо чинності документів, які посвідчують особу. Він може перевірити строк дії документа, наявність усіх необхідних відміток (вклеєних фотокарток) тощо. Крім того, нотаріус не несе відповідальності у разі, як що особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії: подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов'язаного із вчиненням нотаріальної дії; подала недійсні та/або підроблені документи.
Звертає увагу й на те, що заявлений позивачем спосіб захисту (визнання нотаріальної дії неправомірною) не передбачений чинним законодавством України.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 також подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.
Зазначає, що судом першої інстанції не була надана оцінка тим обставинам, що ОСОБА_2 отримала у поштову скриньку за місцем свого проживання разом із сином заяву про згоду позивача на виїзд сина ОСОБА_6 з нею до Королівства Іспанії. Заява була оформлена на нотаріальному бланку, містила підпис ОСОБА_5, підпис та печатку нотаріуса і жодних сумнівів щодо її легітимності у неї ця заява не викликала. Яким чином позивачем була підписана та оформлена ця заява від 24.07.2015 року на виїзд їхнього сина їй невідомо. Оскільки ця заява від імені ОСОБА_5 була одноразова, то відповідно після їхньої із сином поїздки її оригінал, який був на нотаріальному бланку, містив підпис позивача, не зберігся.
Вказує, що ОСОБА_5 і на даний час надає їй дозволи на виїзд сина за кордон у її супроводі, що ним і не заперечується.
Посилається, що дослідження у висновку проводилося експертом на підставі заяви серії НАН №943173 від 24.07.2015 року про згоду батька на вивіз малолітньої дитини за кордон, яка є виключно примірником, що зберігається у справах приватного нотаріуса, оскільки сама заява від 24.07.2015 року, на підставі якої позивачем був наданий дозвіл на виїзд сина, була вчинена на нотаріальному бланку, який був переданий позивачем через поштову скриньку і на разі втрачений, та без проведення дослідження реєстру для реєстрації нотаріальних дій.
Звертає увагу й на те, що примірник заяви від імені ОСОБА_5 про згоду на вивіз малолітньої дитини за кордон серії НАН №943173 від 24.07.2015 року, яка зберігається у справах нотаріус, не є оригіналом цієї заяви, яка має була викладена на спеціальному бланку нотаріальних документів і була передана позивачу після вчинення нотаріальної дії.
Зазначає, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2016 року в справі була при значена судова почеркознавча експертиза, проте вона проведена не була, а тому висновок експерта №129/тдд від 22.01.2016 року не є належним та допустимим доказом.
Також вказує, що до суду не було надано будь-яких доказів того, що позивач не ставив свій підпис у реєстрі реєстрації нотаріальних дій.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приватним нотаріусом було засвідчено справжність підпису ОСОБА_5 на заяві про надання згоди на тимчасовий виїзд за кордон із порушенням вимог ст. 43, 44 Закону України «Про нотаріат», а саме, посвідчено справжність підпису за паспортом, який до вчинення оскаржуваної нотаріальної дії був замінений іншим паспортом як непридатний для користування.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Судом встановлено, що батьками дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 18.03.2003 року. (а.с. 18 т. 1)
24 липня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Первушиною Наталією Юріївною засвідчено справжність підпису ОСОБА_5, який зроблено у її присутності, на заяві про надання згоди на тимчасовий виїзд за кордон до Королівства Іспанії, для відпочинку, строком з 24 липня 2015 року по 31 серпня 2015 року малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі його матері ОСОБА_2 та на відкриття Шенгенської візи, що підтверджується копією заяви та Інформаційною довідкою з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів. (а.с. 12, 14 т. 1)
Відповідно до відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, 17.08.2015 року перетинав державний кордон за згодою батька. (а.с. 13 т. 1)
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_5 посилався на те, що згоди на виїзд дитини за кордон він не надав, оскільки приватним нотаріусом було засвідчено справжність його підпису без його особистої присутності, без встановлення його особи, перевірки його дієздатності на підставі ксерокопії його паспорта, так як у заяві вказані реквізити паспорта (серія НОМЕР_1, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10.06.1999 р.), який був знищений 25 грудня 2014 року Дарницьким РВ ГУ ДМС України в місті Києві в зв'язку з заміною на новий паспорт серії НОМЕР_2 від 25 грудня 2014 року.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії - засвідчують справжність підпису на документах.
За положеннями ч. 1-3 ст. 43 Закону України «Про нотаріат» не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників.
При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.
У ч. 1-2, 10-13 ст. 44 Закону України «Про нотаріат» зазначено, що під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь.
Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.
Нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін.
Встановлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення.
Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 9) в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
У ст. 78 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, начальник установи виконання покарань засвідчують справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини.
На угоді може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин.
Нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою.
Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Згідно п. 1 глави 6 розділу І, пп. 6.1-6.2, 6.4 п. 6 глави 7 розділу ІІ Порядку нотаріус зобов'язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії.
Нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить закону і які не мають характеру правочинів та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини.
Нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою.
Нотаріус не може засвідчувати справжність підпису фізичної особи на документі, у якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органові (час народження, шлюбу, смерті, наявність хвороби, інвалідності, права власності на майно тощо). Справжність підпису на зазначеному документі може бути засвідчена у випадку, якщо документ призначений для подання до компетентних органів іншої держави.
Як вбачається із заяви від 24.07.2015 року особу ОСОБА_5 встановлено за паспортом НОМЕР_1, виданим Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10.06.1999 року. (а.с. 12 т. 1)
У силу ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
За положеннями ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
На підтвердження доводів ОСОБА_5 щодо відсутності в нього паспорта НОМЕР_1, виданого Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві від 10.06.1999 року, на момент посвідчення справжності його підпису в заяві, останнім надано довідку №10171 від 08.09.2015 року, видану Дарницьким районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, та лист-повідомлення Дарницького районного відділу в м. Києві Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві №03/13544 від 05.12.2015 року.
Так, відповідно до довідки №10171 від 08.09.2015 року, виданої Дарницьким районним відділом Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, ОСОБА_5 отримав паспорт серії НОМЕР_2 від 25.12.2014 року, виданий Дарницьким РВ ГУ ДМС України в м. Києві, замість непридатного для користування паспорта серії НОМЕР_1 від 10.06.1999 року, виданого Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві. (а.с. 15 т. 1)
Згідно інформації, викладеної у листі-повідомлення Дарницького районного відділу в м. Києві Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві №03/13544 від 05.12.2015 року, паспорт серії НОМЕР_1 від 10.06.1999 року, виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві на ім'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, знищено, акт 30 а/з від 17.01.2015 року, у зв'язку з непридатністю паспорта до користування. (а.с. 65 т. 1)
Із наведеного вбачається, що при вчиненні нотаріальної дії - посвідченні справжності підпису ОСОБА_5 на заяві про надання згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон України нотаріусом не було дотримано вимог ст. 43 Закону України «Про нотаріат», зокрема, встановлено особу ОСОБА_5 за паспортом серії НОМЕР_1 від 10.06.1999 року, виданим Жовтневим РУ ГУ МВС України в м. Києві, який на момент посвідчення справжності його підпису був знищений уповноваженими на те органами як непридатний для користування.
В апеляційній скарзі нотаріус посилається на те, що нотаріус не уповноважений здійснювати запити до органів ДМС України щодо чинності документів, які посвідчують особу (щодо знищення підрозділом ДМС України паспорта ОСОБА_6.). Він може перевірити строк дії документа, наявність усіх необхідних відміток (вклеєних фотокарток) тощо. Крім того, нотаріус не несе відповідальності у разі, як що особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії: подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов'язаного із вчиненням нотаріальної дії; подала недійсні та/або підроблені документи.
Такі доводи апелянта не заслуговують на увагу з огляду на таке.
У силу ст. 43 Закону України «Про нотаріат» встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України.
Нотаріус повинен пересвідчитися, що саме ця особа є заінтересованою особою і саме відносно неї вчиняється нотаріальна дія.
Документи, що посвідчують особу громадян, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії, повертаються особам, що їх подали, без залишення копій, але в реєстрі обов'язково треба записати найменування документа, його номер, дату видачі та найменування установи, яка видала документ.
Із наведеного слідує, що при вчиненні нотаріальної дії особа пред'являє саме оригінал паспорта, який після вчинення такої дії повертається заінтересованій особі.
Як зазначалося вище паспорт, на підставі якого приватним нотаріусом встановлено особу ОСОБА_5 та реквізити якого вказані в заяві, був знищений уповноваженими органами.
Отже, приватним нотаріусом не було встановлено особу позивача у відповідність до ст. 43 Закону України «Про нотаріат».
Колегія суддів відхиляє доводи апелянтів, що копії висновків експерта №129/тдд від 22.01.2016 року та №66 від 18.04.2016 року в кримінальному провадженні №12015100020007688 не є належними та допустимим доказами у даній цивільній справі, оскільки такі докази подані позивачем як письмові докази у відповідність до ст. 64 ЦПК України.
Окрім того, при пред'явленні позову ОСОБА_5 посилався на те, що при посвідченні підпису на заяві приватним нотаріусом було порушено ст. 43 Закону України «Про нотаріат», а саме, встановлено його особу на підставі паспорту, який був знищений уповноваженими органами.
Також не заслуговують на увагу доводи апелянта, що заявлений позивачем спосіб захисту (визнання нотаріальної дії неправомірною) не передбачений чинним законодавством України, так як у силу ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія оскаржується до суду, а право на оскарження нотаріальної дії має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення приватним нотаріусом нотаріальної дії - посвідчення справжності підпису ОСОБА_5 на заяві про надання згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон України стосуються саме прав та інтересів позивача ОСОБА_5
Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
Отже, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну оцінку.
Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, не вбачається.
Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка подана представником ОСОБА_3 та апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Первушиної Наталії Юріївни відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий Л.Д. Українець
Судді М.І. Оніщук
Г.В.Крижанівська