22 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12016100100010806 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року, з підготовчого судового засідання, повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 345 КК України.
Повертаючи кримінальне провадження прокурору, своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, оскільки, відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт містить відомості про потерпілу ОСОБА_11 , але за змістом викладеного у акті обвинувачення не зазначено виклад фактичнихобставин щодо дій обвинувачених, якими б було заподіяно матеріальну чи моральну шкоду вказаній особі, та відомості про це не знайшли свого відображення в обвинувальному акті.
Крім того, в порушення вимог ч. 3 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт, який надійшов на розгляд до суду та має статус процесуального документу ________________________________________________________
Справа №11-кп/796/1426/2017 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_12
Категорія: ч. 2 ст. 345 КК України Доповідач ОСОБА_1
у кримінальному провадженні, слідчим не підписаний.
І за наявності таких недоліків обвинувального акта суд визнав неможливим призначення судового розгляду та прийняв рішення про його повернення прокурору.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу суду незаконною, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, просить її скасувати, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016100100010806 направити на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання у суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що повертаючи обвинувальний акт та реєстр досудового розслідування прокурору через істотне порушення вимог КПК України, які унеможливлюють призначення судового розгляду, суд навів в ухвалі доводи, які чинним кримінальним процесуальним законодавством не визначені, як істотні порушення вимог КПК України, оскільки вичерпний перелік істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, який встановлений в ст. 412 КПК України.
При цьому також зазначає, що обвинувальний акт, який прокурор скерував до суду, містить підпис слідчого у кримінальному провадженні та підпис прокурора, що не оскаржується ні суддею, ні сторонами процесу.
Також прокурором при скеруванні обвинувального акту було виконано і вимоги п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України, відповідно до якої до обвинувального акту додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування у кримінальному провадженні та копія реєстру матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, на думку прокурора, ухвала суду про повернення обвинувального акту прокурору підлягає скасуванню, а обвинувальний акт підлягає до розгляду по суті.
На апеляційну скаргу прокурора у провадженні обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 подали заперечення, в яких, вказуючи на законність та обґрунтованість ухвали Шевченківського районного суду м. Києва, просять залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який не підтримав подану апеляційну скаргу, оскільки обвинувальний акт не підписаний слідчим і вимоги кримінального процесуального закону не дотримані, а також заперечення обвинуваченого ОСОБА_8 і захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення виключно в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про необхідність повернення обвинувального акта відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 прокурору через таку невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону, що унеможливлює призначення на його підставі судового розгляду, правильним.
Так, за приписами ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право із стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Вимоги, які висуваються до обвинувального акта, визначені у ст. 291 КПК України.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Проте, як убачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 345 КК України, цей процесуальний документ підписаний прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_13 , а підпис, зазначеного в ньому слідчого СВ ВП №1 Шевченківського УП ШУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_14 , відсутній, як відсутній такий підпис і в складеному цим слідчим реєстрі матеріалів досудового розслідування.
При цьому, даних про те, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 складав самостійно прокурор, матеріали кримінального провадження не містять, а за змістом апеляційної скарги прокурора, вказаний обвинувальний акт складав саме слідчий.
Тому, як правильно вказав у своєму рішенні суд першої інстанції, обвинувальний акт, всупереч вимогам ч. 3 ст. 291 КПК України, не підписаний слідчим.
Твердження ж прокурора в апеляційній скарзі про наявність в обвинувальному акті підпису слідчого у кримінальному провадженні і відсутність заперечень щодо цієї обставини з боку сторін процесу та суду, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та викладеним у судовому рішенні підставам для повернення обвинувального акта.
Посилання прокурора на незаконність повернення судом обвинувального акта прокурору через відсутність в ухвалі суду посилань на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які встановлені в ст. 412 КПК України, є безпідставними, оскільки положення вказаної процесуальної норми стосуються порушень, допущених в ході судового розгляду, в той час як під час підготовчого судового засідання перевіряється судом дотримання слідчим та прокурором вимог ст. 291 КПК України щодо форми та змісту обвинувального акта і у зв'язку із встановленням судом першої інстанції в даному випадку таких істотних порушень вимог цього процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду, судом і було прийнято рішення про повернення обвинувального акта прокурору.
За викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, і вважає обґрунтованим рішення про повернення його прокурору для усунення недоліків, як це передбачено п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, а відтак, апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 04 квітня 2017 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 345 КК України, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3