Постанова від 29.08.2017 по справі 904/7945/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2017 року Справа № 904/7945/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Кузнецової І.Л.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №42 від 20.02.2017 р., представник;

представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2016 року у справі № 904/7945/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Дніпро" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" м. Дніпро

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 051211-КЛТ від 05.12.2011 у загальному розмірі 1 695 057 грн. 80 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області звернулось Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_2 Дніпро" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 051211-КЛТ від 05.12.2011 року у загальному розмірі 1 695 057 грн. 80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов кредитного договору № 051211-КЛТ від 05.12.2011 року в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту та сплати процентів за його користування. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 3.4.11. договору позивач нарахував та просить суд стягнути пеню за загальний період з 03.08.2015 по 31.07.2016 в сумі 32 865 грн. 57 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2016 року у справі №904/7945/16 (суддя Фещенко Ю.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Дніпро" 1 417 389 грн. 51 коп. заборгованості за кредитом, 244 802 грн. 72 коп. процентів за користування кредитом, 32 865 грн. 57 коп. пені, 25 425 грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем не виконано зобов'язання щодо своєчасного повернення отриманого кредиту та сплати нарахованих процентів за його користування.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Дніпро".

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що господарським судом 28.09.2016 року було прийнято рішення без участі представника відповідача, чим було грубо порушено ч.1 ст. 77 господарського процесуального кодексу України. О скільки відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, то проведенням судового засідання за відсутності відповідача не дотримано прав останнього, передбачених ст. 22 ГПК України, порушено засади рівності та змагальності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідач був позбавлений можливості реалізації своїх процесуальних прав.

Вважає, що суми заборгованості за кредитом та процентах, а також штрафних санкцій, що стягнені з Відповідача зазначеним рішенням, є очевидно завищеними та необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсності, оскільки судом не враховано те, що додатковими договорами до Кредитного договору № 051211-КЛТ від 05.12.2011 року сторони неодноразово змінювали розмір процентної ставки за користування кредитом, що не враховано Позивачем під час розрахунку заборгованості по процентах та не прийнято до уваги судом.

Враховуючи відсутність законних підстав у Позивача на стягнення пені за інший період, ніж за шість місяців від дня, коли зобов'язання повинне було бути виконане Відповідачем, враховуючи сплив спеціального строку позовної давності, підстави для стягнення пені за період з 03.08.2015 р. по 31.07.2016 р. в сумі 32 865,57 відсутні.

Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_2 Дніпро" у відзиві на апеляційну скаргу зазначило, що рішення господарського суду Дніпропетровської області винесено у повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у даній справі, яким дана належна юридична оцінка.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 року

було прийнято апеляційну скаргу та призначено до розгляду на 27.07.2017 року.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 27.07.2017 року, не з'явився.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 року

Розгляд апеляційної карги відкладено на 29.08.2017 року.

Відповідач (скаржник) своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, 29.08.2017 року представник скаржника у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від нього на адресу суду надійшли письмові клопотання про продовження строку розгляду справи та про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника у судове засідання з причини перебування співробітника, який веде дану справу, на лікарняному.

Колегія суддів не задовольняє дані клопотання з наступних підстав.

Відповідач є юридичною особою - товариством з обмеженою відповідальністю. Клопотання підписане представником ОСОБА_3 Таким чином, зайнятість одного представника Відповідача не перешкоджала іншим особам прийняти участь у розгляді даної справи, як працівникам підприємства Відповідача, так і іншим, які відповідно до ст.28 ГПК України можуть представляти юридичну особу.

Більш того, сам підписант апеляційної скарги - директор скаржника мав можливість особисто прийняти участь у судовому засіданні.

До того ж, Відповідачем не надано доказів перебування його представника ОСОБА_3 на лікарняному.

З урахуванням аналогічних дій відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції (жодного разу представник відповідача не був присутнім у судових засіданнях) колегія суддів розцінює дії відповідача як такі, що направлені на затягування розгляду справи.

Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 102 ГПК України, а також враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача та про відмові у у задоволення клопотань останнього про продовження строку розгляду справи та про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що апелянт був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення наявне в справі), але не скористався наданими йому правами брати участь в судових засіданнях та на засадах змагальності доводити суду обґрунтованість своїх вимог та заперечень, що неявка представника апелянта не перешкоджає з'ясуванню спірних обставин, а апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає, можливим розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами в порядку ст.ст. 75, 99 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.09.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським

судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

05.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_2 Дніпро" ( банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" (позичальник) було укладено кредитний договір № 051211-КЛТ (а.с. 13-18).

Відповідно до п. 1.1 договору банк, на умовах договору, відкриває позичальнику відновлювану траншеву кредитну лінію на загальна суму 30 000 000 грн. 00 коп. При видачі кожного траншу повинна дотримуватися пропорція "1:1" - сума оформлених в заставу Банку майнових прав на грошові кошти на вкладному рахунку: сума траншу до видачі. Строки користування кожним окремим кредитом визначається відповідним договором про надання кредиту (траншу). Заборгованість за кредитами має бути погашена в строки, вказані у відповідних договорах про надання кредиту (траншу), але не пізніше 01.06.2012 року.

У розділі 1 договору сторонами було визначено предмет договору, зокрема:

- кредити надаються на наступні цілі (мета використання кредитів): поповнення обігових коштів (пункт 1.2. договору);

- суми кредитів у день їх надання спрямовуються банком: на поточний рахунок позичальника № 2600-8-30538401 у банку для розрахунків відповідно до цілей, вказаних у пункті 1.2. договору. Якщо інше не визначено відповідним договором про надання кредиту (траншу) (пункт 1.3. договору);

- процентна ставка за користування кредитами встановлюється у розмірі 20,6 % річних (пункт 1.4. договору);

- сплата та нарахування процентів банку за користування кредитами відбувається щомісячно, в період сплати процентів, вказаний в пункті 2.3.2. договору, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами у строки, що встановлені у договорах про надання кредиту (траншу) або у пункті 1.1. договору, плата за користування одержаним кредитом або часткою кредиту, вказаною у відповідному договорі про надання кредиту (траншу) або у пункті 1.1. договору, в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту і до дня фактичного повернення кредиту позичальником, встановлюється в розмірі 25,6 % річних (пункт 1.5. договору);

- погашення заборгованості за кредитами, наданими за договором, відбувається у строк, встановлений пунктом 1.1. договору, на рахунки банку, що вказані у відповідних договорах про надання кредиту (траншу). Датою погашення заборгованості за кредитами вважається дата зарахування грошових коштів на рахунки банку, що вказані у відповідних договорах про надання кредиту (траншу) (пункт 1.6. договору).

Відповідно до пункту 2.3.1. договору розрахунок суми процентів за користування кредитами починається з дня фактичного виникнення дебетового залишку на рахунку обліку кредитної заборгованості, відкритому банком для обліку заборгованості позичальника за кредитами, наданими згідно з договором.

Між сторонами також було укладено договір № 140313 від 14.03.2013 року про зміну кредитного договору, яким сторони виклали текст кредитного договору в новій редакції (а.с. 21-27).

У відповідності до вказаних змін, у пункті 1.1. договору сторони погодили, що банк, на умовах договору, відкриває позичальнику відновлювану траншеву кредитну лінію на загальна суму 30 000 000 грн. 00 коп. При видачі кожного траншу повинна дотримуватися пропорція "1:1" - сума оформлених в заставу Банку майнових прав на грошові кошти на вкладному рахунку: сума траншу до видачі. Строки користування кожним окремим кредитом визначається відповідним договором про надання кредиту (траншу), але не пізніше 01.07.2013. Починаючи з 01.07.2013 року видача кредитів (траншів) здійснюється на підставі окремого рішення кредитного комітету банка зі строками повернення отриманих кредитів, вказаними у відповідних договорах про надання кредиту (траншу), але не пізніше 31.01.2014 року.

Згідно пунктів 5.1., 5.2. та 5.3. договору сторони погодили:

- договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання зобов'язань сторонами за договором (пункт 5.1. договору);

- строком дії договору є час, впродовж якого існують зобов'язання сторін, що виникли на підставі договору (пункт 5.2. договору);

- закінчення строку ді договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (пункт 5.3. договору).

В процесі виконання вказаного кредитного договору його умови неодноразово змінювалися сторонами, про що укладалися договори, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.19-32).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір № 010612 від 01.06.2012 року про зміну кредитного договору, яким сторони, зокрема, виклали пункти 1.1., 1.4. та 1.5. кредитного договору в новій редакції. Так, зокрема, між сторонами було досягнуто згоди щодо наступного: термін погашення заборгованості - не пізніше 01.12.2012; процентна ставка - 17,85%; у разі несвоєчасного погашення заборгованості, процентна ставка - 22,85% (а.с.19).

Також, між сторонами було укладено договір № 301112 від 30.11.2012 року про зміну кредитного договору, яким сторони, зокрема, виклали пункти 1.1., 1.4. та 1.5. кредитного договору в новій редакції. Так, зокрема, між сторонами було досягнуто згоди щодо наступного: термін погашення заборгованості - не пізніше 01.12.2013; процентна ставка - 19,1%; у разі несвоєчасного погашення заборгованості, процентна ставка - 24,1% (а.с.20).

Крім того, між сторонами було укладено договір № 140313 від 14.03.2013 року про зміну кредитного договору (а.с.21), яким сторони виклали текст кредитного договору в новій редакції. Так, в новій редакції було досягнуто згоди щодо такого:

- кредити надаються на наступні цілі (мета використання кредитів): поповнення обігових коштів (пункт 1.2. договору);

- суми кредитів у день їх надання спрямовуються банком: на поточний рахунок позичальника № 2600-8-30538401 у банку для розрахунків відповідно до цілей, вказаних у пункті 1.2. договору у валюті наданого кредиту, або у тій валюті, в яку конвертовано наданий кредит згідно з заявкою - зобов'язанням позичальника, за формою, визначеною банком, якщо інше не визначено відповідним договором про надання кредиту (траншу) (пункт 1.3. договору);

- процентна ставка за користування кредитами встановлюється у розмірі 19,1 % річних. Сторони домовились, що у разі прострочення повернення кредиту плат за користування одержаним кредитом в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно договору і до дня фактичного повернення кредиту позичальником встановлюється в розмірі 24,1 % за користування кредитними ресурсами, що надані в гривні. Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником у визначений договором термін, наступного робочого дня вважається простроченою (пункт 1.4. договору);

- порядок оплати банку нарахованих процентів за користування кредитами здійснюється позичальником щомісячно, в період сплати процентів, вказаний в пункті 2.3. договору, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами у строки, що встановлені у договорах про надання кредиту (траншу) або у пункті 1.1. договору, плата за користування одержаним кредитом або часткою кредиту, вказаною у відповідному договорі про надання кредиту (траншу) або у пункті 1.1. договору, в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту і до дня фактичного повернення кредиту позичальником, встановлюється в розмірі 24,1 % річних (пункт 1.6. договору);

- сплата банку позичальником заборгованості за кредитами, наданими за договором, здійснюється у строк, встановлений пунктом 1.1. договору, на рахунки банку, що вказані у відповідних договорах про надання кредиту (траншу). Датою погашення заборгованості за кредитами вважається дата зарахування грошових коштів на рахунки банку, що вказані у відповідних договорах про надання кредиту (траншу) (пункт 1.7. договору).

Також між сторонами було укладено договір № 010713 від 01.07.2013 року про зміну кредитного договору (а.с.28), яким сторони, зокрема, виклали пункти 1.1., 1.4., 1.6. та 6.4. кредитного договору в новій редакції, а саме:

- банк, на умовах договору, відкриває позичальнику відновлювану траншеву кредитну лінію на загальна суму 30 000 000 грн. 00 коп. При видачі кожного траншу повинна дотримуватися пропорція "1:1" - сума оформлених в заставу Банку майнових прав на грошові кошти на вкладному рахунку: сума траншу до видачі. заборгованість за кредитами має бути погашена в строки, вказані у відповідних договорах про надання кредиту (траншу), але не пізніше 31.01.2014 (пункт 1.1. договору);

- процентна ставка за користування кредитами встановлюється у розмірі 19,35 % річних. Сторони домовились, що у разі прострочення повернення кредиту плат за користування одержаним кредитом в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно договору і до дня фактичного повернення кредиту позичальником встановлюється в розмірі 24,35 % за користування кредитними ресурсами, що надані в гривні. Сума заборгованості за кредитом, що не сплачена позичальником у визначений договором термін, наступного робочого дня вважається простроченою (пункт 1.4. договору);

- порядок оплати банку нарахованих процентів за користування кредитами здійснюється позичальником щомісячно, в період сплати процентів, вказаний в пункті 2.3. договору, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами у строки, що встановлені у договорах про надання кредиту (траншу) або у пункті 1.1. договору, плата за користування одержаним кредитом або часткою кредиту, вказаною у відповідному договорі про надання кредиту (траншу) або у пункті 1.1. договору, в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту і до дня фактичного повернення кредиту позичальником, встановлюється в розмірі 24,35 % річних (пункт 1.6. договору).

В подальшому між сторонами було укладено договір № 300114 від 30.01.2014 року про зміну кредитного договору (а.с. 29-30), яким сторони, зокрема, виклали пункти 1.1., 1.4., 1.5. 1.6. та 6.4. кредитного договору в новій редакції, а саме:

- банк, на умовах договору, відкриває позичальнику відновлювану траншеву кредитну лінію на загальна суму 30 000 000 грн. 00 коп. При видачі кожного траншу повинна дотримуватися пропорція: в період з 05.12.2011 по 28.02.2014 - "1:1" - сума оформлених в заставу Банку майнових прав на грошові кошти - сума заборгованості позичальника за договором; в період з 01.03.2014 до кінця строку дії договору - "1,05:1" - сума оформлених в заставу банку майнових прав на грошові кошти: сума заборгованості позичальника за договором. Заборгованість за кредитами має бути погашена в строки, вказані у відповідних договорах про надання кредиту (траншу), але не пізніше 30.01.2015 (пункт 1.1. договору);

- процентна ставка за користування кредитами встановлюється у розмірі 19,75% річних. Сторони домовились, що у разі прострочення повернення кредиту плат за користування одержаним кредитом в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту згідно договору і до дня фактичного повернення кредиту позичальником встановлюється в розмірі 24,75% за користування кредитними ресурсами, що надані в гривні (пункт 1.4. договору);

- порядок оплати банку нарахованих процентів за користування кредитами здійснюється позичальником щомісячно, в період сплати процентів, вказаний в пункті 2.3. договору, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами у строки, що встановлені у договорах про надання кредиту (траншу) або у пункті 1.1. договору, плата за користування одержаним кредитом або часткою кредиту, вказаною у відповідному договорі про надання кредиту (траншу) або у пункті 1.1. договору, в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту і до дня фактичного повернення кредиту позичальником, встановлюється в розмірі 24,75 % річних (пункт 1.6. договору);

- сторони домовились, що уразі невиконання або неналежного виконання умов пункту 3.4.13 договору плата за користування одержаним кредитом в період протягом якого зобов'язання позичальника не виконувалось, встановлюється в розмірі 24,75% річних за користування кредитними ресурсами, що надані в гривні (пункт 6.4. договору).

У відповідності до умов кредитного договору між сторонами було досягнуто згоди щодо надання кредитних коштів в загальній сумі 9 000 000 грн. 00 коп. Вказана згода була досягнута шляхом укладення наступних договорів про надання кредиту (траншу) (а.с. 32):

1) договір про надання кредиту (траншу) № 071211 від 07.12.2011, в якому сторони досягли згоди щодо такого:

- банк надає позичальнику кредит (транш) згідно з договором в сумі 4 000 000 грн. 00 коп.;

- сума кредиту спрямовується банком: на поточний рахунок позичальника у банку № 2600-8-30538401 для розрахунків відповідно до цілей, вказаних у пункті 1.2. кредитного договору № 051211-КЛТ від 05.12.2011;

- позичальник зобов'язується повернути кредит, наданий за договором, не пізніше 01.06.2012 на рахунок банку № 2062-8-30538401;

- процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 20,6 % річних;

- проценти за користування кредитом, наданим за договором, сплачуються в строки, встановлені кредитним договором № 051211-КЛТ від 05.12.2011, на рахунок банку № 2068-5-3058402;

- надання кредиту, його повернення, нарахування та сплата процентів, іншої винагороди банку здійснюється на умовах, передбачених кредитним договором № 051211-КЛТ від 05.12.2011 та договором;

2) договір про надання кредиту (траншу) № 091211 від 09.12.2011 року, в якому сторони досягли згоди щодо такого (а.с. 33):

- банк надає позичальнику кредит (транш) згідно з договором в сумі 4 000 000 грн. 00 коп.;

- сума кредиту спрямовується банком: на поточний рахунок позичальника у банку № 2600-8-30538401 для розрахунків відповідно до цілей, вказаних у пункті 1.2. кредитного договору № 051211-КЛТ від 05.12.2011;

- позичальник зобов'язується повернути кредит, наданий за договором, не пізніше 01.06.2012 на рахунок банку № 2062-8-30538401;

- процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 20,6 % річних;

- проценти за користування кредитом, наданим за договором, сплачуються в строки, встановлені кредитним договором № 051211-КЛТ від 05.12.2011, на рахунок банку № 2068-5-3058402;

- надання кредиту, його повернення, нарахування та сплата процентів, іншої винагороди банку здійснюється на умовах, передбачених кредитним договором № 051211-КЛТ від 05.12.2011 та договором;

3) договір про надання кредиту (траншу) № 140114 від 14.01.2014, в якому сторони досягли згоди щодо такого (а.с. 34):

- банк надає позичальнику кредит (транш) згідно з договором, укладеного в рамках кредитного договору № 051211-КЛТ від 05.12.2011 із всіма змінами та доповненнями, укладеного між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" в сумі 1 000 000 грн. 00 коп.;

- сума кредиту спрямовується банком: на поточний рахунок позичальника у банку № 2600-8-30538401 для розрахунків відповідно до цілей, вказаних у пункті 1.2. кредитного договору № 051211-КЛТ від 05.12.2011;

- позичальник зобов'язується повернути кредит, наданий за договором, не пізніше 31.01.2014 на рахунок банку № 2062830538401;

- процентна ставка за користування кредитом встановлюється:19,35% річних за користування кредитними ресурсами, що надані в гривні. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом у строки, встановлені пунктом 3 договору застосовуються санкції за невиконання зобов'язань передбачені пунктом 1.4 кредитного договору та розділом 6 кредитного договору;

- проценти за користування кредитом, наданим за договором, сплачуються в строки, встановлені кредитним договором, на рахунок банку № 206853058401;

- надання кредиту, його повернення, нарахування та сплата процентів, іншої винагороди банку здійснюється на умовах, передбачених кредитним договором та договором.

З матеріалів справи вбачається , що позивачем на виконання умов кредитного договору в період з 07.12.2011 року по 14.01.2014 року було надано відповідачу кредит в загальній сумі 9 000 000 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальними ордерами за вказаний періоди, які були долучені до матеріалів справи, а саме:

- меморіальним ордером № К/495303 від 07.12.2011 про надання відповідачу кредиту в сумі 4 000 000 грн. 00 коп. (а.с.34-1);

- меморіальним ордером № К/496295 від 09.12.2011 про надання відповідачу кредиту в сумі 4 000 000 грн. 00 коп. (а.с.35);

- меморіальним ордером № К/762148 від 14.01.2014 про надання відповідачу кредиту в сумі 1 000 000 грн. 00 коп. (а.с.33-1).

Проте відповідачем свої зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасного погашення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитом не виконано, у зв'язку з чим станом на 01.08.2016 року у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором на загальну суму 1 695 057 грн. 80 коп., з яких:

- 1 417 389 грн. 51 коп. - заборгованість за кредитом;

- 244 802 грн. 72 коп. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом за період з 30.04.2015 року по 29.07.2016 року.

- 32 865 грн. 57 коп. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за кредитом за загальний період з 03.08.2015 року по 31.07.2016 року.

Доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості відповідачем не надано, що і стало предметом спору.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Господарським судом вірно встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного сторонами договору № 051211-КЛТ від 05.12.2011 зі всіма змінами та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України, регулюють права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки ОСОБА_4 банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, у пунктах 2.3.1. та 2.3.2. договору, з урахуванням змін, сторони визначили, що розрахунок суми процентів за користування кредитами починається з дня фактичного виникнення дебетового залишку на рахунку обліку кредитної заборгованості відкритому банком для обліку заборгованості позичальника за кредитами, наданими згідно з договором. Проценти за користування кредитами, наданими за договором, нараховуються банком та сплачуються позичальником щомісячно в останній робочий день поточного місяця, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами для закриття договору (достроково або при настанні строку погашення), але не пізніше дати погашення кредитів, вказаної у пункті 1.1. договору, виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку та процентної ставки, вказаної у пункті 1.4. договору. У разі якщо день нарахування та сплати процентів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, проценти нараховуються та сплачуються в робочий день, що йому передує. Сума заборгованості за кредитом/кредитами, що не сплачена позичальником у визначений договором строк, наступного робочого дня вважається простроченою та відображається на рахунку простроченої заборгованості. Зазначеному в пункті 1.8. договору. Проценти за користування кредитами сплачуються на рахунки банку, що вказані у відповідних договорах про надання кредиту (траншу). Датою сплати процентів вважається дата зарахування грошових коштів на рахунки банку, що вказані в договорах про надання кредиту (траншу).

Процентні ставки за користування кредитними коштами, наданими банком на виконання спірного договору, в процесі виконання умов кредитного договору змінювалися, про що укладалися договори про зміну кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, у терміни, погоджені сторонами у договорі, отриманий кредит відповідачем у повному обсязі повернуто не було, крім того, відповідачем було порушено терміни сплати процентів за користування вказаним кредитом.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивачем в додатках до позову (п.п. 3,4) було долучено меморіальні ордери №К/495303 від 07.12.2011р., №К/496295 від 09.12.2011р., №К/762148 від 14.01.2014р. з копіями заяви-зобов'язаннь та Розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 01.08.2016р.

Крім того, на підтвердження факту надання кредитних коштів, розмірів погашень по тілу та відсоткам, Банком було долучено до матеріалів судової справи Виписки від 28.09.2016р. по особовому рахунку ТОВ «Проско Ресурси», які також є первинними бухгалтерськими документами.

На підтвердження суми заборгованості по всіх складових (за основним зобов'язанням, відсотками за користування кредитними коштами, комісією, що передбачена договором та нарахованою пенею), Банком у п. 4 до позову надано відповідний Розрахунок заборгованості.

Вказаний письмовий доказ є зведеним документом бухгалтерського обліку, що у зрозумілій, узагальненій формі, з урахуванням передбачених договором відсотків, штрафів, строків погашення та періоду нарахування показує існуючий борг Позичальника.

Наявний розрахунок заборгованості, наданий Банком, є зрозумілим та відповідає договірним відносинам з відповідачем.

Так, з долучених до матеріалів справи банківських виписок по рахунку відповідача вбачається, що відповідачем було повернуто наданий позивачем кредит лише частково - в сумі 7 582 610 грн. 49 коп. Зазначене відображено у наданому Розрахунку.

Адже, заборгованість за тілом з урахуванням отриманих та повернутих сум станом на дату розрахунку за позичальником складає 1 417 389,51грн.

Згідно кредитного договору (з урахуванням Договору №300114 від 30.01.2014 року про зміну Кредитного договору №051211-КЛТ від 05.12.2011р.) процентна плата за користування кредитами встановлюється в розмірі 19,75% річних, у разі прострочення повернення кредиту - 24,75%.

Згідно Кредитного договору (з урахуванням Договору 170812 від 17.08.2012р. про зміну Кредитного договору №190810-КЛТМ від 19.08.2010р.) розділу 2. Порядок нарахування та сплати процентів: розрахунок суми процентів проводиться з дня фактичного виникнення залишку на рахунку обліку заборгованості; проценти нараховуються Банком та сплачуються позичальником щомісячно в останній робочий день поточного місяця.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суми заборгованості за кредитом та процентах, що стягнені з Відповідача, є завищеними, так як судом не враховано, що додатковими договорами до Кредитного договору № 051211-КЛТ від 05.12.2011 року сторони неодноразово змінювали розмір процентної ставки за користування кредитом, оскільки з розрахунку наданого Банком вбачається нарахування процентів за ставкою 19,75% річних на суму богу за тілом; після порушення умов договору щодо строків погашення кредиту та відсотків застосована підвищена ставка на рівні 24.75%.

Таким чином, Позивачем станом на 01.08.2016р. правильно нараховано заборгованості за процентами 244 802,72грн.

Отже, відповідачем зобов'язання за кредитним договором в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту та сплати процентів за його користування у повному обсязі не виконані, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в наступних сумах:

- 1 417 389 грн. 51 коп. - заборгованість за кредитом;

- 244 802 грн. 72 коп. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в період з 30.04.2015 по 29.07.2016.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що в порушення умов кредитного договору, а також вказаних норм чинного законодавства відповідач не виконав зобов'язання щодо своєчасного повернення отриманого кредиту та сплати нарахованих процентів за його користування.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано, доводи позивача щодо наявності боргу за спірний період, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Станом на час вирішення спору по суті в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не залучені до матеріалів справи, докази на підтвердження погашення відповідачем 1 417 389 грн. 51 коп. заборгованості за кредитом та 244 802 грн. 72 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в період з 30.04.2015 року по 29.07.2016 року.

При цьому, розрахунок вищенаведених сум заборгованості по кредиту, а також заборгованості по процентам (станом на 01.08.2016), доданий позивачем до позовної заяви, визнається судом обґрунтованим (а.с.36-37).

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення 1 417 389 грн. 51 коп. заборгованості за кредитом та 244 802 грн. 72 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом в період з 30.04.2015 по 29.07.2016 господарський суд підставно визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою ОСОБА_4 банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки ОСОБА_4 банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6.1. Кредитного договору (з урахуванням Договору 140313 від 14.03.2013р. про зміну Кредитного договору №051211-КЛТ від 05.12.2011р.) за несвоєчасне погашення одержаного кредиту, а також процентів за користування кредитом, Позичальник сплачує Банку за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки ОСОБА_4 України, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості по кредиту та процентам.

Враховуючи, що Банком пропущено строк з нарахування пені за тілом кредиту (6 місяців) даний показник не відображений у наданому Розрахунку та, відповідно. Банком й не нараховувалася пеня за несвоєчасне повернення тіла кредиту.

На підставі вказаного пункту договору, з урахуванням того, що позивачем його зобов'язання за договором були виконані у повному обсязі, а відповідачем порушені, Позивачем була нарахована пеня за загальний період прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем з 03.08.2015 по 31.07.2016 у сумі 32 865 грн. 57 коп.

Доводи скаржника про те, що Банком у порушення вимог статті 232 ГК України нараховано пеню більше ніж за 6 місяців, від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, не відповідають дійсності, оскільки:

- зобов'язання Відповідача по сплаті відсотків за користування кредитом є щомісячними;

- ці зобов'язання Відповідачем не виконано;

- ці зобов'язання не припинено,

тому ОСОБА_4 мав право нараховувати пеню на грошові зобов'язання зі сплати кожних щомісячних відсотків за користування кредитом протягом 6 місяців.

Згідно розрахунку Позивача чітко вбачається, що Банком нараховано пеню за період, що не перевищує 6 місяців від дня, коли мало бути виконано зобов'язання по сплаті кожного чергового щомісячного платежу по відсоткам.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що розрахунок пені за період з 03.08.2015 р. по 31.07.2016 р. в сумі 32 865,57 грн., здійснений позивачем, є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставина справи (а.с.37-38).

Щодо доводів апеляційної скарги про сплив спеціального строку позовної давності до вимог про стягнення пені колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільний кодекс України передбачає два види позовної давності - загальну і спеціальну.

Згідно з ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Спеціальна позовна давність встановлена законом для окремих видів вимог. Так, ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як свідчить розрахунок позовних вимог позивача, нарахування пені в сумі 32 865,57 грн. було здійснено за несвоєчасну оплату процентів, заборгованість по яких утворилась за період з липня 2015 року по червень 2016 року, а період для нарахування пені визначався позивачем з 03.08.2015 р. по 31.07.2016 р.

Водночас обґрунтованими вимогами про стягнення пені, слід вважати вимоги щодо нарахувань позивача, які здійснені в межах спеціальної позовної давності в один рік, яка з урахуванням дати пред'явлення позову до господарського суду (12.09.2016 року), має визначатися періодом з 12.09.2015 року по 12.09.2016 року.

Таким чином, як свідчать розрахунки позивача, із пропуском спеціальної позовної давності в один рік пред'явлені вимоги про стягнення:

- пені у розмірі 1 841,53 грн., яка нарахована за період з 03.08.2015 року по 11.09.2015 року на суму 29 794,31 грн. процентів за липень 2015 року;

- пені у розмірі 440,79 грн., яка нарахована за період з 01.09.2015 року по 11.09.2015 року на суму 29 794,30 грн. процентів за серпень 2015 року,

а всього на загальну суму 2 282,32 грн.

В той же час, згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Нормою ч. 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Тлумачення ч. 3 ст. 267 ЦК України, положення якої сформульовано із застосуванням слова "лише" (аналог "тільки", "виключно"), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження про те, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі позовна давність судом не застосовується.

Тобто, цією нормою встановлені суб'єктивні межі застосування позовної давності, а саме передбачені випадки, до яких позовна давність не застосовується судом у зв'язку з відсутністю відповідної заяви сторони у спорі.

В зв'язку з цим, позовна давність, як загальна, так і спеціальна є диспозитивною, а не імперативною в застосуванні.

Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони.

В той же час Відповідач у суді першої інстанції із заявою про сплив позовної давності і застосування наслідків її спливу не звертався.

Таким чином, виходячи з положень Цивільного кодексу України, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.

Оскільки відповідач не заявляв про застосування позовної давності, то за приписом ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, суд за власною ініціативою не мав права застосувати позовну давність.

У зв'язку з чим, колегія суддів не може застосувати наслідки спливу спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення пені в сумі 2 282,32 грн. у вигляді відмови в позові в цій частині.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що у зв'язку з проведенням судового засідання від 28.09.2016 року за відсутності відповідача не дотримано прав останнього, передбачених ст. 22 ГПК України, порушено засади рівності та змагальності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідач був позбавлений можливості реалізації своїх процесуальних прав, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про порушення провадження у справі було направлено відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отримання Відповідачем судової повістки та ухвали про порушення провадження у справі підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням, яке повернулося на адресу господарського суду з відміткою про вручення судової повістки уповноваженому представнику відповідача (а.с. 47).

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про судове засідання та не скористався передбаченим ст.ст.22,28 Господарського процесуального кодексу України правом бути присутнім у судовому засіданні та надати суду письмові заперечення, докази, тощо.

У зв'язку з чим, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача про те, що при винесенні рішення судом його було позбавлено можливості реалізації своїх процесуальних прав, було порушено засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" м. Дніпро - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2016 року у справі № 904/7945/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 01.09.2017 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя І.Л. Кузнецова