18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"04" вересня 2017 р. № 925/1099/17
Суддя Господарського суду Черкаської області Дорошенко М.В., розглянувши матеріали за позовом публічного акціонерного товариства “Златобанк” до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Зернова компанія “Хорс” про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Публічне акціонерне товариство “Златобанк” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства “Златобанк” ОСОБА_1 звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Зернова компанія “Хорс” про стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі 56150501,40 грн. простроченої заборгованості по процентах, 410634,17 доларів США простроченої заборгованості по процентах і 12143058,92 грн. 3% від простроченої суми.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви мають додаватися документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з ст. 5 Закону України “Про судовий збір” ні позивач, ні уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не звільнені від сплати судового збору.
З позовною заявою позивач не подав до господарського суду доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі.
Разом з тим, у позовній заяві позивач виклав клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у справі.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач вказав на його тяжке фінансове становище та відсутність можливості сплатити судовий збір, що підтверджується постановами Національного банку України від 13.02.2015 №105 “Про віднесення публічного акціонерного товариства “Златобанк” до категорії неплатоспроможних” та від 12.05.2015 №310 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства “Златобанк”, а також рішеннями виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.02.2015 №30 “Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ “Златобанк” та від 13.05.2015 №99 “Про початок процедури ліквідації АТ “Златобанк” та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку”.
При цьому позивач з позовом не подав господарському суду доказів на підтвердження його майнового стану, оскільки вважає, що обставини його неплатоспроможності та його важкого фінансового становища є загальновідомими, тому не потребують доказуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Пленум Вищого господарського суду України Відповідно у п 3.1 своєї постанови від 21.02.2013 №7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” роз'яснив, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” можливість відстрочення судом сплати судового збору пов'язує не з неплатоспроможністю позивача, а з його майновим станом.
Поняття неплатоспроможність банку у розумінні Законів України “Про банки і банківську діяльність” та “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” не є тотожним поняттю майновий стан особи у розумінні Закону України “Про судовий збір”, оскільки віднесення позивача, як банку, до категорії неплатоспроможних і початок процедури його ліквідації не означають, що у позивача на момент подання ним позову не могло бути і фактично не було коштів для сплати судового збору, тобто що його майновий стан перешкоджав сплаті судового збору.
Отже, позивач помимо доказів віднесення його до категорії неплатоспроможних і початку його ліквідації повинен був надати господарському суду докази на підтвердження того, що на момент подання позову його майновий стан перешкоджав сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі. Проте позивач таких доказів до господарського суду не подав.
Таким чином, приведені позивачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору доводи щодо його майнового стану є бездоказовими (не підтверджені доказами), що унеможливлює задоволення цього клопотання.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Отож позовна заява та додані до них документи підлягають поверненню позивачу без розгляду через неподання позивачем доказів сплати судового збору в установленому розмірі.
Частина 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення, що у свою чергу означає про відсутність перешкод у доступі позивачу до суду.
На підставі викладеного, керуючись п. 4, ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя
У задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства “Златобанк” про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Повернути публічному акціонерному товариству “Златобанк” позовну заяву та додані до них документи без розгляду.
Ця ухвала може бути оскаржена.
СУДДЯ М. В. Дорошенко