29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" вересня 2017 р.Справа № 924/734/17
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали
за позовом фізичної особи - підприємець ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Нове Село Ярмолинецького району Хмельницької області
про стягнення коштів у розмірі 57500,00 грн.
Представники сторін: не з'явилися
Повне рішення складено 04.09.2017р.
Суть спору: позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 57500,00 грн. коштів.
В обґрунтування позову посилається на те, що позивачем перераховано на рахунок відповідача 57500,00 грн. згідно платіжних доручень № 372 від 07.06.2017р. та № 373 від 08.06.2017р. на оплату для виготовлення поліграфічної продукції, а саме друковані папки у кількості 5000 шт. Крім того, відповідачем виставлено позивачу засобами електронної пошти рахунок № Ж-00025 на оплату товару та договір без підпису фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. Разом з тим, 24.07.2017р. відповідачу направлено лист № 01/19-07 від 19.07.2017р. з вимогою повернути перераховані кошти. На даний час кошти в розмірі 57500,00 грн. відповідачем не повернуто.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 57500,00 грн. безпідставно отриманих коштів.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, позовні вимоги підтримує у повному об'ємі згідно надісланого на адресу суду листа. Справу просить слухати за відсутності повноважного представника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, вимоги ухвали суду не виконано.
Ухвала про порушення провадження у справі від 09.08.2017р., ухвала від 21.08.2017р. надіслані на юридичну адресу відповідача. При цьому приймається до уваги, що якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Також, згідно п. 3.9.2 вказаної постанови неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.
Справа підлягає розгляду за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.08.2017р. фізична особа - підприємець ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Як вбачається з платіжного доручення № 372 від 07.06.2017р. на суму 17000,00 грн. та платіжного доручення № 373 від 08.06.2017р. на суму 40500,00 грн. фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 внесено на рахунок № Ж-00025 від 06.06.2017р. передоплату за друк папок.
Листом № 01/19-07 від 19.07.2017р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з вимогою повернути перераховані кошти на загальну суму 57500,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 24.07.2017р.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.
Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Як передбачено ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так, позивачем перераховано в якості передоплати за виготовлення відповідачем поліграфічної продукції 57500,00 грн. по рахунку № Ж-00025 від 06.06.2017 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 372 від 07.06.2017р. на суму 17000,00 грн. та № 373 від 08.06.2017р. на суму 40500,00 грн.
Листом № 01/19-07 від 19.07.2017р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 з вимогою повернути перераховані кошти на загальну суму 57500,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
При цьому право покупця звернутись до суду з вимогою про повернення сплаченої ним суми попередньої оплати не може бути обмежено через відсутність його попереднього звернення до продавця з такою вимогою, оскільки фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням ч. 2 ст. 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України, викладеній в рішенні від 09.07.2002 року №15-рп/2002 (аналогічна позиція в поставі ВГС України від 09.08.2017 р. по справі №924/49/17).
З наданого у справі рахунку та акту вбачається погодження сторонами передання покупцю товару в момент сплати коштів, оскільки як рахунок так і акт датовані одним числом. Однак у передбачений сторонами строк товар не був переданий позивачу.
З приписами ч.3 п. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт непоставки відповідачем товару на суму 57500,00 грн., зважаючи на вказані вище норми цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми попередньої оплати є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог в сумі 57500,00 грн. попередньої оплати.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов фізичної особи - підприємець ОСОБА_1, м. Запоріжжя до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Нове Село Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення коштів у розмірі 57500,00 грн. задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи - підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 57500,00 грн. (п'ятдесят сім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) коштів, 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот грн. 00 коп.) судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 04.09.2017р.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу, (69012, АДРЕСА_2); рекоменд.
3 - відповідачу, (32152, АДРЕСА_3) рекоменд.