29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" вересня 2017 р.Справа № 924/595/17
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР", с. Черляни Городоцького району Львівської області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області
про стягнення 166196,55 грн., з яких 141858,11 грн. - основний борг, 6280,61 грн. - пеня, 14185,81 грн. - штраф, 734,55 грн. - 3% річних, 3137,47 грн. - інфляційні втрати
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_1 - довіреність від 01.06.17р.
Повне рішення складено 04.09.2017р.
Суть спору: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР", звернувся з позовом до господарського суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" 141858,11 грн. основного боргу, 6280,61 грн. пені, 14185,81 грн. штрафу, 734,55 грн. 3% річних, 3137,47 грн. інфляційних втрат згідно договору поставки № 543680 від 24.01.2017р.
В обґрунтування позову посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки постачальник здійснив поставку покупцеві товару на загальну суму в розмірі 149343,88 грн. Наведені обставини підтверджуються доданими до матеріалів справи видатковими накладними. Разом з тим, свій обов'язок по оплаті за поставлений товар відповідач виконав частково, а саме оплатив товар по видатковій накладній № FTM00016107/17 від 24.02.2017р. в розмірі 7485,77 грн. Станом на 16.06.2017р. відповідач не здійснив плату за поставлений товар за видатковими накладними по договору поставки від 24.01.2017р. Таким чином, розмір заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" перед товариством з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" за умовами договору поставки складає 141858,11 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 611, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 141858,11 грн. основного боргу, 6280,61 грн. пені, 14185,81 грн. штрафу, 734,55 грн. 3% річних, 3137,47 грн. інфляційних втрат.
07.08.2017р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача, повідомлення про те, що в провадженні господарських судів України та інших органів немає справи з такого спору, між тими самими сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також оригінали документів, витребуваних судом ухвалою від 27.06.2017р.
В письмових поясненнях, що надійшли до суду 01.09.2017р., позивач вказує, що сума у розмірі 7485,77 грн. була в порядку черговості зарахована за поставлений товар по видатковій накладній № FTM00016107/17 від 24.02.2017р., що можна прослідкувати у акті звірки взаєморозрахунків станом на 10.08.2017р. В письмових поясненнях позивач підтверджує суму боргу в розмірі 141858,11 грн.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, у відзиві на позов проти позову заперечує, пояснюючи скрутним фінансовим становищем підприємства, сезонністю роботи, та наявністю заборгованості перед відповідачем іншими особами (контрагентами).
Справа підлягає розгляду за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.07.2017р. товариство з обмеженою відповідальністю „Серединецьке” зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код 32678262.
24.01.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю „КПП Центр” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Серединецьке” (покупець) було укладено договір поставки № 543680, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 1.2. договору предметом договору є поставка запасних частин до транспортних засобів (товар) згідно за погодженою кількістю, асортиментом та ціною, згідно виставленого рахунку-фактури постачальника.
Як передбачено пп. 3.2.1. договору постачальник має право отримати оплату товару в розмірі, порядку та строки, встановлені цим договором.
Підпунктом 3.3.1. договору передбачено, що покупець зобов'язаний прийняти товар та своєчасно його оплатити.
Передача товару оформляється видатковою накладною, в якій зазначається найменування (асортимент товару) його кількість, ціна та загальна вартість (п. 4.3. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору загальна сума договору визначається за сумою всіх видаткових накладних, виданих постачальником.
Згідно з п. 5.5. договору оплата товару здійснюється покупцем на снові даного договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок постачальника, чи шляхом внесення готівки в касу постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару.
Як передбачено п. 6.1. договору у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення до моменту закінчення такого прострочення.
Пунктом 6.3. договору передбачено, що у випадку прострочення в оплаті поставленого товару понад 30 календарних днів, покупець окрім пені сплачує постачальникові штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року (п. 10.1. договору).
Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
На виконання умов договору № 543680 від 24.01.2017р. позивач здійснив поставку відповідачу товару (запасних частин до транспортних засобів) на загальну суму 149343,88 грн., а відповідач прийняв цей товар без зауважень, про що свідчать підписи на видаткових накладних та актах прийому передачі товару: FTM00016107/17 від 24.02.2017р. на суму 21998,46 грн.; FTM00016514/17 від 27.02.2017р. на суму 13300,01 грн.; FTM00017686/17 від 01.03.2017р. на суму 20623,49 грн.; FTM00017659/17 від 01.03.2017р. на суму 21015,14 грн.; FTM00017513/17 від 01.03.2017р. на суму 5851,93 грн.; FTM00017516/17 від 01.03.2017р. на суму 5350,00 грн.; FTM00017933/17 від 02.03.2017р. на суму 3840,41 грн.; FTM00018435/17 від 03.03.2017р. на суму 1417,97 грн.; FTM00018776/17 від 04.03.2017р. на суму 1239,24 грн.; FTM00019149/17 від 06.03.2017р. на суму 23465,50 грн.; FTM00019068/17 від 06.03.2017р. на суму 15499,99 грн.; FTM00020156/17 від 09.03.2017р. на суму 5399,45 грн.; FTM00020140/17 від 09.03.2017р. на суму 6500,51 грн.; FTM00020649/17 від 10.03.2017р. на суму 93,77 грн.; FTM00020647/17 від 10.03.2017р. на суму 2214,48 грн.; FTM00022258/17 від 15.03.2017р. на суму 1533,53 грн.
Розрахунок за отриманий товар відповідачем було проведено частково на суму 7485,77 грн., про що свідчить банківська виписка (з врахуванням порядку черговості зарахованої за поставлений товар по видатковій накладній № FTM00016107/17 від 24.02.2017р.).
Таким чином заборгованість за поставлений товар згідно договору № 543680 від 24.01.2017р. становить 141858,11 грн.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою за поставлену продукцію, позивач нарахував 6280,61 грн. пені, 14185,81 грн. штрафу, 734,55 грн. 3% річних, 3137,47 грн. інфляційних втрат на суму заборгованості.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.
У відповідності до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу (поставки). Так, позивач згідно договору поставки № 543680 від 24.01.2017р. продав (поставив) відповідачу товар, останній отримав його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ст. 693 Цивільного кодексу України).
Приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.5. договору сторони передбачили, що оплата товару здійснюється покупцем на снові даного договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок постачальника, чи шляхом внесення готівки в касу постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Факт поставки відповідачу товару на суму 149343,88 грн. згідно договору поставки № 543680 від 24.01.2017р. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором поставки № 543680 від 24.01.2017р., видатковими накладними та актами прийому-передачі товару: FTM00016107/17 від 24.02.2017р. на суму 21998,46 грн.; FTM00016514/17 від 27.02.2017р. на суму 13300,01 грн.; FTM00017686/17 від 01.03.2017р. на суму 20623,49 грн.; FTM00017659/17 від 01.03.2017р. на суму 21015,14 грн.; FTM00017513/17 від 01.03.2017р. на суму 5851,93 грн.; FTM00017516/17 від 01.03.2017р. на суму 5350,00 грн.; FTM00017933/17 від 02.03.2017р. на суму 3840,41 грн.; FTM00018435/17 від 03.03.2017р. на суму 1417,97 грн.; FTM00018776/17 від 04.03.2017р. на суму 1239,24 грн.; FTM00019149/17 від 06.03.2017р. на суму 23465,50 грн.; FTM00019068/17 від 06.03.2017р. на суму 15499,99 грн.; FTM00020156/17 від 09.03.2017р. на суму 5399,45 грн.; FTM00020140/17 від 09.03.2017р. на суму 6500,51 грн.; FTM00020649/17 від 10.03.2017р. на суму 93,77 грн.; FTM00020647/17 від 10.03.2017р. на суму 2214,48 грн.; FTM00022258/17 від 15.03.2017р. на суму 1533,53 грн.
Відповідачем частково було проведено оплату за поставлений товар на суму 7485,77 грн.
Таким чином, неоплаченим залишається товар на суму 141858,11 грн.
Однак, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів сплати відповідачем позивачу 141858,11 грн. за поставлений товар (платіжного доручення, банківської виписки, тощо).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 141858,11 грн. за поставлений товар згідно договору поставки за видатковими накладними підлягають задоволенню як такі, що відповідають чинному законодавству та обґрунтовані матеріалами справи.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 6280,61 грн., розраховану за період з 15.04.2017р. до 16.06.2017р.
Згідно зі ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як передбачено п. 6.1. договору у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочення до моменту закінчення такого прострочення.
Враховуючи вимоги ст.ст. 231, 232 ГК України, п. 6.1. договору та зважаючи на наявність суми основного боргу, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в сумі 6280,61 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання за період з 15.04.2017р. по 16.06.2017р., яка підлягає стягненню з відповідача у повному об'ємі.
Окрім того, позивач просить стягнути 14185,81 грн. штрафу у зв'язку із простроченням оплати поставленого товару понад 30 календарних днів, як це передбачено в п. 6.3. договору поставки від 24.01.2017р. Поняттям “штраф” та “пеня” дано визначення ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.
Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи вказані законодавчі положення, неустойка (штраф та пеня) є договірними способами забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п.п. 6.1., 6.3., що передбачають застосування пені та штрафу є підставою для задоволення позову в частині стягнення штрафу, при цьому розмір штрафу підтверджений розрахунком.
Стягуючи штраф та пеню, судом враховується аналогічна позиція Вищого господарського суду України, викладена в п. 4 оглядового листа ВГС України від 29 квітня 2013 року № 01 - 06/767/2013, де вказано, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати за квітень-травень 2017 року в сумі 3137,47 грн. та 3% річних в сумі 734,55 грн., розрахованих за невиконання зобов'язання згідно договору поставки № 543680 від 24.01.2017р. за період з 15.04.2017р. по 16.06.2017р.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Враховуючи вищенаведене, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми річних у системі "Законодавство", суд приходить до висновку, що позивачем правомірно нараховано 3% в сумі 734,55 грн. за період з 15.04.2017р. до 16.06.2017р., які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" №14 від 17.12.2013 року).
При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").
Перевіривши правильність нарахування втрат від інфляції, судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано 3137,47 грн. інфляційних втрат за квітень-травень 2017 року, які підлягають стягненню з відповідача.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку щодо повного задоволення позовних вимог в сумі 166196,55 грн., з яких 141858,11 грн. - основний борг, 6280,61 грн. - пеня, 14185,81 грн. - штраф, 734,55 грн. - 3% річних, 3137,47 грн. - інфляційні втрати.
Доводи відповідача викладені у відзиві на позов, не можуть слугувати підставою для відмови у позові, зважаючи на те, що чинне законодавство не передбачає такої підстави для відмови у стягненні коштів які є предметом позову, як скрутне матеріальне становище відповідача, сезонність робіт та наявність боргу перед підприємством відповідача.
У відповідності до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача, у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР", с. Черляни Городоцького району Львівської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке", с. Мокіївці Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 166196,55 грн., з яких 141858,11 грн. - основний борг, 6280,61 грн. - пеня, 14185,81 грн. - штраф, 734,55 грн. - 3% річних, 3137,47 грн. - інфляційні втрати задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" (Хмельницька область, Шепетівський район, с. Мокіївці, ідентифікаційний код 32678262) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КПП ЦЕНТР" (Львівська область, Городоцький район, с. Черляни, вул. Польова, 97, ідентифікаційний код 38169102) 141858,11 грн. (сто сорок одну тисячу вісімсот п'ятдесят вісім гривень 11 коп.) основного боргу, 6280,61 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят гривень 61 коп.) пені, 14185,81 грн. (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят п'ять гривень 81 коп.) штрафу, 734,55 грн. (сімсот тридцять чотири гривні 55 коп.) 3% річних, 3137,47 грн. (три тисячі сто тридцять сім гривень 47 коп.) інфляційних втрат, 2492,95 грн. (дві тисячі чотириста дев'яносто дві гривні 95 коп.) судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 04.09.2017р.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2, 3 - позивачу (81500, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Черляни, вул. Польова, 97; 81500, а/с 22, м. Городок, Львівська обл.); рекоменд.
4 - відповідачу (30440, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Мокіївці).