30 серпня 2017 рокуСправа № 921/577/15-г/8
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М. розглянув скаргу за вих. №06-2/890 від 12.06.2017 (вх. № 12622 від 15.06.2017) ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор", м. Тернопіль на дії органу ДВС
у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авакс проф", вул. Д. Лук'яновича, 8, м. Тернопіль, 46400
до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", від імені якого діє філія "Зборівський райавтодор", вул. О.Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001 (вул. Козацька, 75, м. Зборів, Тернопільська область, 47200)
про cтягнення заборгованості в загальній сумі 174 146 грн 98 коп.
За участі представників:
Позивача (стягувача): не прибув.
Відповідача (скаржника): ОСОБА_2- провідного юрисконсульта, довіреність № 06-4/6 від 03.01.16 р.
Органу ДВС: ОСОБА_3 - старшого державного виконавця, довіреність № б/н від 16.08.16 р.
В порядку ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходилась справа №921/577/15-г/8 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авакс проф", м. Тернопіль, до відповідача - ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", від імені якого діє філія "Зборівський райавтодор", м. Тернопіль, про cтягнення заборгованості в загальній сумі 174 146 грн 98 коп.
12.06.2017 (згідно відтиску поштового штемпеля на конверті) Дочірнє підприємство "Тернопільський облавтодор", м. Тернопіль, в порядку ст. 1212 ГПК України, звернулося до господарського суду із скаргою за №06-2/890 від 12.06.2017 на дії органу Державної виконавчої служби, згідно якої просило:
- прийняти скаргу на дії органу державної виконавчої служби до свого провадження;
- визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору і постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій неправомірними;
- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 31.05.2017 ВП 49133451 і постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 31.05.2017 ВП 49133451 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/557/15-г/8 від 07.09.2015.
Судове засідання для розгляду скарги № 06-2/890 від 12.06.2017 ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор", м. Тернопіль на дії органу ДВС у справі №921/577/15-г/8, призначене вперше ухвалою суду від 27.06.2017 на 10:30 год. 05.07.2017, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 09:00 год. 19.07.2017, на 09:15 год. 28.07.2017, на 09:45 год. 16.08.2017 та на 09:15 год. 30.08.2017 з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Строк розгляду скарги, в порядку ст. 69 ГПК України, було продовжено на п'ятнадцять днів, про що судом було винесено відповідну ухвалу від 16.08.2017.
Слід зазначити, що протягом строку розгляду скарги до її прохальної частини ДП "Тернопільський облавтодор" неодноразово подавались суду пояснення, заяви та уточнення. Зокрема, востаннє, 30.08.2017 ДП "Тернопільський облавтодор" до суду подана заява № 06-2/1313 від 30.08.2017 (вх. № 16352 від 30.078.2017), згідно якої останнє просить прийняти відмову від скарги №06-2/890 від 12.06.2017 в частині скасування Постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 31.05.2017 ВП 49133451 по примусовому виконанні наказу Господарського суду Тернопільської області №921/577/15-г/8 від 07.09.2015 та в частині визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 неправомірними щодо винесення Постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 31.05.2017 ВП 49133451 по примусовому виконанні наказу Господарського суду Тернопільської області №921/577/15-г/8 від 07.09.2015.
Щодо інших вимог, викладених у скарзі № 06-2/890 від 12.06.2017, просить визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 щодо винесення Постанови про стягнення виконавчого збору неправомірними та скасувати Постанову про стягнення виконавчого збору від 31.05.2017 ВП 49133451 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/557/15-г/8 від 07.09.2015.
В судовому засіданні 30.08.2017 повноважний представник ДП "Тернопільський облавтодор" просить суд прийняти подану ним суду 30.08.2017 року заяву за № 06-2/1313 від 30.08.2017 та, відповідно, скаргу на дії органу ДВС розглянути з врахуванням останньої.
В судовому засіданні 30.08.2017 повноважний представник органу ДВС не заперечив проти прийняття судом заяви боржника щодо часткової відмови від вимог, викладених у скарзі № 06-2/1313 від 30.08.2017.
Розглянувши заяву ДП "Тернопільський облавтодор" № 06-2/1313 від 30.08.2017 (вх. № 16352 від 30.08.2017) про відмову від частини вимог, викладених у скарзі №06-2/890 від 12.06.2017, суд відзначає наступне:
У п. 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 зазначено, що у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1-3, 5, 6, 9, частини першої статті 63, статті 64, розділів ХІ, ХІІ, ХІІ-1, ГПК України тощо.
Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Право позивача до прийняття рішення по справі, поряд з іншим, відмовитись від позову передбачене приписами ст. ст. 22, 78 ГПК України. Дана відмова викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній позивачем та долучається до матеріалів справи.
Пунктом 4.6. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.
Окрім цього, за вказівками зазначених норм права, до прийняття відмови позивача від позову суд перевіряє, чи є у представника повноваження на вчинення цих дій.
Так, судом встановлено, що заяву №06-2/1313 від 30.08.2017 (вх. №16352 від 30.08.2017) про відмову від частини вимог, викладених у скарзі № №06-2/890 від 12.06.2017, викладено у письмовій формі та підписано ОСОБА_2, який згідно довіреності №06-4/6 від 03.01.2016 є представником ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" та наділений правом, зокрема, відмовитись від позову, тобто, особою наділеною відповідними повноваженнями. В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено наслідки даної процесуальної дії.
Про прийняття відмови позивача від позову, господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі (ч. 4 ст. 78 ГПК України).
Розглянувши заяву ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" №06-2/1313 від 30.08.2017 про відмову від частини вимог, викладених у скарзі на дії органу ДВС, зокрема від вимог в частині скасування Постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 31.05.2017 ВП №49133451 по примусовому виконанні наказу Господарського суду Тернопільської області №921/577/15-г/8 від 07.09.2015 та в частині визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 неправомірними щодо винесення Постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 31.05.2017 ВП №49133451 по примусовому виконанні наказу Господарського суду Тернопільської області №921/577/15-г/8 від 07.09.2015, суд прийшов до висновку, що остання не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вільному волевиявленню скаржника, а тому підлягає до задоволення.
Таким чином, провадження в частині розгляду скарги за №06-2/890 від 12.06.2017 про визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 щодо винесення постанови від 31.05.2017 ВП №49133541 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 200 грн неправомірними та скасування постанови від 31.05.2017 ВП №49133541 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по примусовому виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області №921/577/15-г/8 від 07.09.2015 слід припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Поряд з цим, в судовому засіданні 30.08.2017 вимоги, викладені у скарзі №06-2/890 від 12.06.2017, в частині визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 по винесенню Постанови про стягнення виконавчого збору неправомірними та скасування Постанови про стягнення виконавчого збору від 31.05.2017 ВП №49133451 по примусовому виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/557/15-г/8 від 07.09.2015 повноважний представник скаржника (боржника за виконавчим документом) підтримав в повному обсязі.
Зокрема, у своїй скарзі заявник зазначає, що на момент відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/577/15-г/8 від 07.09.2015 діяв Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХIV. Тому, в силу приписів п. 7 р. ХІІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про виконавче провадження" №1404-ІІIV від 02.06.2016, який набув чинності з 05.10.2016, до виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду №921/577/15-г/8 від 07.09.2015 мають застосовуватись положення Закону, який діяв до набрання чинності Законом №1404-ІІIV від 02.06.2016. Також, звертає увагу суду на п. 20 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", згідно якого витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно, в установлений для цього строк і воно не було виконано примусово. Окрім того, просить суд врахувати правову позицію Верховного Суду України, викладену у Постанові №921/205/13-г від 28.01.2015, згідно з якою "сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання". Стверджує, що будь-яких заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/577/15-г/8 від 07.09.2015 органом ДВС не проводилось, наказ повернуто стягувачеві без виконання за заявою останнього, а саме рішення господарського суду у даній справі, на примусове виконання якого був виданий відповідний наказ, виконано не органом ДВС в примусовому порядку, а ДП "Тернопільський облавтодор" самостійно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до укладеного 22 березня 2017 року з ТОВ "Авакс Проф" (стягувачем за виконавчим документом) договору. Відтак, вважає, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 31.05.2017 відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління державної виконавчої служби у Тернопільській області, з посиланням в її мотивувальній частині на ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", винесена безпідставно.
Повноважний представник органу ДВС в судове засідання 30.08.2017 прибув, з приводу поданої боржником скарги заперечив. Вважає її необґрунтованою, в задоволенні останньої просить відмовити. Твердження скаржника про те, що до даних правовідносин має застосуватись Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV, вважає безпідставними, оскільки здійснення примусового виконання рішення суду, на його думку, не є окремою виконавчою дією, а складається із сукупності таких дій та заходів примусового виконання. Стверджує, що в ході примусового виконання зведеного виконавчого провадження №36035661 (до складу якого з 18.04.2016 входило і виконавче провадження №19133451 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/577/15-г/8 від 07.09.2015) державним виконавцем неодноразово виносились постанови про арешт коштів боржника, копії яких скеровувались на адресу банківських установ для виконання та боржнику до відома; направлялись вимоги на адресу банків про списання коштів з рахунку боржника. Наведене, на думку органу ДВС, спростовує доводи скаржника про те, що державним виконавцем не здійснено жодних заходів по примусовому виконанню наказу щодо стягнення боргу. Окрім того зазначає, що на примусове виконання судового рішення у даній справі органом ДВС згідно платіжного доручення №250 від 15.07.2017 перераховано на рахунок стягувача грошові кошти в сумі 6 277,32 грн.
Повноважний представник стягувача в судове засідання 30.08.2017 не прибув, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином. Поряд із цим, на виконання вимог ухвали суду від 19.07.2017 надав додаткові письмові пояснення по справі б/н від 25.07.2017 (вх. №14652 від 26.07.2017), згідно яких зазначив, що кошти в сумі 6 277,32 грн, які надійшли згідно платіжного доручення №250 від 15.07.2016 від Відділу примусового виконання УДВС ГТУЮ, були спрямовані на погашення заборгованості філії "Гусятинський райавтодор" (правонаступник - філія "Чортківський райавтодор") ДП "Тернопільський облавтодор" перед ТОВ "Авакс Проф", згідно судового рішення по справі №921/103/14-г/9. Одночасно наголосив, що в платіжному дорученні №250 від 15.07.2016 у графі: "Призначення платежу" було зазначено, що кошти у вказаній вище сумі перераховані органом ДВС як стягнення з ДП "Тернопільський облавтодор" по зведеному виконавчому провадженню, без зазначення конкретної філії.
Розглянувши скаргу №06-2/890 від 12.06.2017 ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор" на дії органу ДВС та долучені до неї документи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення повноважних представників боржника та органу ДВС, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.08.2015 у справі №921/577/15-г/8 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Авакс проф" задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", від імені якого діє філія "Зборівський райавтодор", вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 31995099, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авакс проф", вул. Д. Лук'яновича, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 37306789 - 132 959 грн 94 коп. боргу, 7 463 грн 04 коп. - 3% річних, 33 724 грн - інфляційних нарахувань та 3 482 грн 94 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.
07.09.2015 господарським судом, на підставі ст. 116 ГПК України, видано відповідний наказ.
Згідно ст. 115 ГПК України, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов"язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду (надалі - Закон України №606-XIV), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Ст. 11 Закону України №606-XIV визначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. У процесі здійснення виконавчого провадження державний виконавець має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 19 Закону України №606-XIV, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України №606-XIV).
Ч. 1 ст. 27 Закону України №606-XIV встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків, розпочинає примусове виконання рішення.
26.10.2015 стягувач - ТОВ "Авакс Проф", керуючись ч. 3 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент звернення), звернувся до Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції із заявою за №178 від 20.10.2015 про відкриття виконавчого провадження та примусове виконання рішення суду на підставі наказу Господарського суду Тернопільської області від 07.09.2015 по справі №921/577/15-г/8.
30.10.2015 на підставі заяви стягувача, отриманої органом ДВС 26.10.2015, та наказу Господарського суду Тернопільської області від 07.09.2015 у справі №921/577/15-г/8, головним державним виконавцем Першого ВДВС Тернопільського МУЮ ОСОБА_6 було прийнято постанову, якою відкрито виконавче провадження №49133451; надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 05.11.2015 та постановлено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. Зазначена постанова надіслана на адресу сторін, в т.ч. боржника, згідно супровідного листа за №4732606-34/04 від 30.10.2015 та отримана останнім 09.11.2015, про що свідчить відповідний штамп вхідної кореспонденції підприємства (вх. № 1212) .
05.04.2016 заступником начальника управління ДВС Головного ТУЮ у Тернопільській області при здійсненні контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень, прийнято постанову про передачу на виконання до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ зведеного виконавчого провадження №49353818, до якого входило і виконавче провадження №49133451, про стягнення загальної суми заборгованості із ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України.
Враховуючи наведене, 12.04.2016 головним державним виконавцем Першого ВДВС Тернопільського МУЮ ОСОБА_6 винесено постанову про передачу матеріалів ВП №49133451 з примусового виконання наказу №921/577/15-г/8 від 07.09.2015 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.
18.04.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_7 винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №49133451 до виконання. Вказану постанову надіслано на адресу сторін згідно супровідного листа №1446/03.3-32/3 від 18.04.2016.
В подальшому, виконавче провадження №49133451 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області, виданого 07.09.2015 по справі №921/577/15-г/8, приєднано до зведеного виконавчого провадження №36035661, про що 18.04.2016 винесена відповідна постанова.
Враховуючи невиконання боржником рішення суду у строк, визначений органом ДВС для самостійного виконання, останнім в межах зведеного виконавчого провадження вживались заходи по примусовому виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/577/15-г/8 від 07.09.2015 щодо стягнення боргу, зокрема накладався арешт на кошти боржника (постанова від 18.04.2016), на адресу банків направлялись вимоги на списання коштів з рахунків боржника (платіжні вимоги - в матеріалах справи).
Поряд з цим, 20.04.2017 стягувач - ТОВ "Авакс Проф", на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", звернувся до органу ДВС із заявою б/н від 18.04.2017 про повернення виконавчого документа.
П. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо останній подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 вказаного Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
31.05.2017 головним державним виконавцем ВДВР УДВС ГТУЮ у Тернопільській області Наконечною І.В., в межах виконавчого провадження №49133451 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/577/15-г/8 від 07.09.2015, на підставі ст. ст. 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про стягнення з боржника - ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконавчого збору в сумі 17 762,99 грн.
Окрім того, керуючись п. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII, враховуючи заяву ТОВ "Авакс Проф" б/н від 18.04.2017, головним державним виконавцем ВДВР УДВС ГТУЮ у Тернопільській області Наконечною І.В. 31.05.2017 винесено постанову про повернення виконавчого документа - наказу Господарського суду Тернопільської області №921/577/15-г/8 від 07.09.2015 стягувачу. Також, п. 2 даної постанови постановлено вивести постанову про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження.
Як вже зазначалось вище, ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (боржник за виконавчим документом), дії державного виконавця щодо винесення постанови від 31.05.2017 про стягнення виконавчого збору в сумі 17 762,99 грн вважає неправомірними та, відповідно, просить скасувати останню.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що з моменту відкриття виконавчого провадження і до моменту винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві органом ДВС не вчинялось жодних дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду у даній справі. Окрім того, вважає, що оскільки виконавче провадження з примусового виконання наказу суду розпочато до набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIIІ, то мають застосовуватись положення Закону, що діяв до набрання чинності цим Законом.
П. 7 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404- VІІІ визначено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Враховуючи, що правовідносини сторін та органу ДВС щодо примусового виконання рішення суду у даній справі (винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, надання боржнику строку для самостійного виконання рішення суду, винесення постанов про повернення виконавчого документа стягувачеві та стягнення з боржника виконавчого збору тощо) тривали протягом часу, у який Закон України "Про виконавче провадження" діяв у різних редакціях, зокрема в редакції Закону України №606-XIV від 21.04.1999 (редакція, чинна з 05.04.2015) та в редакції Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016 (редакція, чинна з 05.10.2016), суд вважає, що при розгляді даної скарги слід застосовувати норми як Закону України №606-XIV від 21.04.1999 (редакція, чинна з 05.04.2015), так і Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016 (редакція, чинна з 05.10.2016).
Так, відповідно до приписів ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016 (редакція, чинна на момент вчинення оспорюваної виконавчої дії), виконавчий збір - це збір, який справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
Відповідно до ч. 9 ст. 27 ст. 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Поряд з цим, ч. 1 ст. 27 Закону України №606-XIV (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків, розпочинає примусове виконання рішення.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України №606-XIV, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення держаним виконавцем заходів примусового виконання, передбаченого цим Законом.
Правовий аналіз наведених вище норм свідчить про те, що самостійне виконання боржником рішення суду уже після настання початкової дати його примусового виконання (винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (Закон України №1404-VIII/закінчення строку для самостійного виконання рішення суду (Закон України №606-XIV)) не звільняє боржника від сплати виконавчого збору у визначеному законом розмірі.
Таким чином, виконавчий збір є одним із заходів примусу боржника виконати рішення суду чи іншого органу самостійно, який у протилежному випадку стягується не абстраговано і не автоматично, а на підставі винесеної державним виконавцем постанови.
Так, враховуючи дату винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у даній справі (30.10.2015) та отримання її боржником (09.11.2015), останнім днем передбаченого ст. 25 Закону України №606-XIV та наданого державним виконавцем семиденного строку для самостійного виконання рішення суду у даній справі є 16.11.2015, а отжез 17.11.2015 судове рішення підлягало примусовому виконанню та, відповідно, підлягав до стягнення виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягала стягненню чи поверненню за виконавчим документом згідно приписів Закону України №606-XIV.
В судовому засіданні встановлено, що рішення суду у даній справі боржником у визначений органом ДВС строк для його самостійного виконання виконано не було, а було виконано шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до укладеного 22.03.2017 з ТОВ "Авакс Проф" (стягувачем за виконавчим документом) Договору.
В силу ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За змістом названої правової норми залік можливий лише при наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.
При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.
Чинне законодавство не містить заборон щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення. Для вчинення цього правочину потрібна лише наявність умов, встановлених ст.601 ЦК України.
Згідно ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Так, п.п. 1, 2 Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог його Сторони засвідчили про відсутність будь-яких претензій Сторін одна до одної по даному Договору, зокрема в частині грошових вимог ТОВ "Авакс Проф" (стягувача за виконавчим документом у даній справі) до ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", філія "Зборівський райавтодор" (боржника за виконавчим документом у даній справі) по рішенню Господарського суду Тернопільської області № 921/577/15-г/8 від 21.08.2015.
Враховуючи, що виконання судового рішення на стадії виконавчого провадження шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог не суперечить чинному законодавству України, беручи до уваги, що зобов'язання за рішенням суду від 21.08.2015 у справі № 921/577/15-г/8, на примусове виконання якого був виданий відповідний наказ, припинилося поза межами визначених законодавством строків для самостійного виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що здійснене ДП "Тернопільський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі філії "Зборівський райавтодор" повернення боргу не є самостійним виконанням рішення суду у розумінні законодавчих приписів, оскільки початок примусового виконання рішення пов'язаний зі спливом строків для самостійного виконання рішення, що унормовано ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999.
За даних обставин, оскільки боржником рішення суду у даній справі не виконано самостійно у передбачені законом строки, а визначений державним виконавцем розмір виконавчого збору є арифметично вірним- 10% від стягнутої/повернутої суми коштів за виконавчим документом, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів скаржника щодо незаконності дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 з винесення постанови від 31.05.2017 ВП №49133451 про стягнення виконавчого збору в сумі 17 762,99 грн, а отже і відсутність підстав для скасування відповідної постанови.
Поряд із цим, твердження повноважного представника органу ДВС про перерахування в рамках зведеного виконавчого провадження грошових коштів в сумі 6 277,32 грн на виконання наказу суду №921/577/15-г/8 від 07.09.2015 суд вважає безпідставними, оскільки зазначені кошти спрямовані стягувачем на погашення заборгованості філії "Гусятинський райавтодор" ДП "Тернопільський облавтодор" перед ТОВ "Авакс Проф", згідно судового рішення по справі №921/103/14-г/9, враховуючи: наявність на примусовому виконанні органу ДВС декількох виконавчих проваджень по стягненню коштів з ДП "Тернопільський облавтодор" на користь ТзОВ "Авакс Проф"; відсутність у платіжному дорученні №250 від 15.07.2016 у графі: "Призначення платежу" інформації щодо конкретної філії або номеру судового рішення/наказу, а наявність лише інформації про боржника та про зведене виконавче провадження.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом ст. 43 ГПК України.
Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 80 п. 4, 86, 87, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В задоволенні скарги за №06-2/890 від 12.06.2017 ОСОБА_1 підприємства "Тернопільський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" в частині визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 щодо винесення постанови від 31.05.2017 ВП №49133451 про стягнення виконавчого збору в розмірі 17 762,99 грн неправомірними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 31.05.2017 ВП №49133451 по примусовому виконанні наказу Господарського суду Тернопільської області №921/577/15-г/8 від 07.09.2015 - відмовити.
2. Провадження в частині розгляду скарги за №06-2/890 від 12.06.2017 про визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 щодо винесення постанови від 31.05.2017 ВП №49133451 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 200 грн неправомірними та скасування постанови від 31.05.2017 ВП №49133451 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по примусовому виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області №921/577/15-г/8 від 07.09.2015 - припинити.
3. Копію ухвали направити сторонам по справі та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль.
Суддя І.М. Гирила