04.09.2017 Справа № 920/635/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» (м. Миколаїв)
до - Селянського (фермерського) господарства «Обрій» (смт. Липова Долина, Липоводолинський район, Сумська область)
про стягнення 766579 грн. 66 коп.
Суддя О.Ю. Резніченко
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 25.05.2017,
від відповідача - не з'явився.
За участю секретаря судового засідання - Сидорук А.І.
Судове засідання відбувалось в режимі відео конференції.
Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 466274 грн. 84 коп. боргу, 10988 грн. 80 коп. дооцінки вартості неоплаченого товару, 111197 грн. 28 коп. 36% річних, 84863 грн. 77 коп. пені, 93254 грн. 97 коп. штрафу за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 12.04.2016 договору поставки № ЧГ-69/16-Д.
Представник позивача у судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про порушення провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд
12.04.2016 між сторонами було укладено договір поставки № ЧГ-69/16-Д (надалі - Договір).
Згідно до п. 1.1 Договору позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього грошову суму на умовах, які зазначені у Договорі.
Відповідно до п. 2.2 Договору ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Додатках до Договору, в національній валюті України і визначається еквівалент у доларах США.
Згідно п. 2.3 Договору загальна сума Договору визначається сукупністю Додатків або накладних, у випадку розбіжностей даних у Додатках щодо кількості і ціни товару у порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна.
Позивач поставив товар, а відповідач отримав його на загальну суму 520883 грн. 15 коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками видатковими накладними, а саме: №№ ІА000006253 від 27.04.16, ІА000006255 від 27.04.2016, ІА000007324 від 06.05.2016, ІА000007729 від 10.05.2016, ІА 000008799 від 17.05.2016, ІА000009169 від 19.05.2016, ІА000011087 від 06.06.2016, ІА000011091 від 06.06.2016, ІА000012785 від 22.06.2016, ІА000012895 від 23.06.2016, ІА000013466 від 01.07.2016.
Відповідач частково сплатив позивачу за поставлений товар, а саме 54608 грн. 31 коп., однак іншу частину заборгованості не погасив, що змусило позивача звернутись до суду із даною позовною заявою.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог закону та у встановлений у зобов'язанні строк.
Згідно до ст. 265 ГК України за договором поставки постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, між сторонами було укладено Договір, Договір недійсним не визнавався, позивач свої обов'язки за Договором виконав - поставив товар, однак відповідач свого обов'язку не виконав - за товар у повному обсязі та у встановлені Договором строки не розрахувався.
Заборгованість відповідача в розмірі 466274 грн. 84 коп. підтверджується матеріалами справи, відповідач доказів сплати боргу або аргументованих заперечень на позовну заяву суду не надав, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, Верховний Суд України в Постанові від 28.01.2015 по справі № 6-230цс14, яка, відповідно до ст. 82 ГПК України, повинна бути врахована судом при винесенні даного рішення, зазначив, що принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Сторони у договорі самостійно та вільно визначили розмір відсотків річних, пені, можливість застосування штрафу та дооцінки вартості неоплаченого товару, а саме:
По-перше, позивач просить суд стягнути з відповідача 84836 грн. 77 коп. пені (за загальний період з 17.10.2016 по 15.06.2017) та 93254 грн. 97 коп. штрафу.
Відповідно до ст. 230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які, відповідно до ст. 231 ГК України, застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.
Пунктом 8.3 Договору передбачено, що відповідач за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, а також додатково штрафні санкції (штраф) у розмірі 20% від суми несплаченого боргу.
Враховуючи вищезазначене, факт встановленої судом заборгованості відповідача перед позивачем, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення пені з відповідача 84836 грн. 77 коп. пені (за загальний період з 17.10.2016 по 15.06.2017) та 93254 грн. 97 коп. штрафу. підлягає задоволенню.
По-друге, позивач просить суд стягнути з відповідача 111197 грн. 28 коп. 36 % річних (за загальний період з 17.10.2016 по 15.06.2017).
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно до п. 7.8 Договору сторони встановили, що у разі невиконання зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач сплачує позивачу 36 % річних.
Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобов'язання та те, що 36 % річних самостійно встановлено сторонами в Договорі, то суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 111197 грн. 28 коп. 36 % річних (за загальний період з 17.10.2016 по 15.06.2017) є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
По-третє, позивач просить суд стягнути з відповідача 10988 грн. 80 коп. дооцінки вартості неоплаченого товару.
Сторони погодили застосування при проведенні розрахунків за Договором курс Долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання Договору (п. 3.3 Договору).
Згідно до п. 3.4 Договору в тому випадку коли курс на міжбанківській валютній біржі, щодо продажу Долару США до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день укладення Додатку, сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С=А1/А2хВ, де С - сума належна до оплати, В - ціна товару на момент підписання додатку, А1 - (курс на міжбанківській валютній біржі, щодо продажу Долару США до гривні) на день перерахування коштів, А2 - (курс на банківській валютній біржі, щодо продажу долару США до гривні) на день підписання відповідного додатку. При проведенні розрахунків, сума в гривнях, яку відповідач зобов'язаний сплатити позивачу, як належну оплату повної вартості товару, визначається з врахуванням умов ч. 1 цього пункту шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого товару в Доларах США на курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу долару США до гривні на день проведення оплати.
Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно до ст. 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Пунктом 2.5 Договору сторони передбачили, що у разі зміни курсу гривні до долара США, позивач проводить перерахунок вартості поставленого, але не оплаченого відповідачем товару.
З наведених норм законодавства та умов Договору вбачається, що грошовий еквівалент в іноземній валюті є складовим елементом ціни договору, а тому сума, на яку збільшилась вартість товару в результаті відповідного перерахунку ціни з урахуванням зміни курсу валюти еквіваленту (курсова різниця) входить до ціни договору (вартості товару).
Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 12.06.2017 міжбанківський курс гривні по відношенню до долара США є значно вищим від курсу реалізації товару, а тому позивач здійснив розрахунок дооцінки вартості товару, який склав 10988 грн. 80 коп.
Суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 10988 грн. 80 коп. дооцінки вартості неоплаченого товару є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Обрій» (вул. Роменська, буд. 4, смт. Липова Долина, Липоводолинський район, Сумська область, 42500, код 23999986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія-Агро» (вул. ОСОБА_2, б. 143, м. Миколаїв, 54000, код 35472893) 466274 грн. 84 коп. боргу, 10988 грн. 80 коп. дооцінки вартості неоплаченого товару, 111197 грн. 28 коп. 36% річних, 84863 грн. 77 коп. пені, 93254 грн. 97 коп. штрафу, 11498 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 04.09.2017.
Суддя ОСОБА_3