Кіровоградської області
28 серпня 2017 року
Справа № 912/1744/17
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1744/17
за позовом: Керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Кіровоградська міська рада
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольт"
про стягнення 34 624,14 грн.
Представники сторін:
від прокуратури - участі не брали;
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керівник Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Кіровоградська міська рада, звернувся до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольт" про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 86(180) від 16.03.2004 в сумі 34 624,14 грн.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди земельної ділянки № 86 від 16.03.2004.
Ухвалою від 16.06.2017 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у даній справі № 912/1744/17.
В судовому засіданні 10.08.2017 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті та заслухав пояснення представників прокурора та позивача; прокурор позовні вимоги підтримав повністю; позивач згідно письмових пояснень від 09.08.2017 позовну заяву прокурора підтримав.
Відповідачем відзиву на позов та інших доказів не надано.
Розгляд справи відкладено в судовому засіданні до 28.08.2017.
Ухвали господарського суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення, що були направлені відповідачу за трьома адресами, в тому числі і за юридичною адресою (згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) повернуті до господарського суду з відміткою органу поштового зв'язку: "За незапитом" та "Неправильно зазначена адреса одержувача".
За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання та враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
У зв'язку з наведеним та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та за відсутності представників сторін.
В судове засідання 28.08.2017 прокурор та представники сторін не з'явились.
28.08.2017 від Кіровоградської місцевої прокуратури надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою отримання додаткових доказів (стану сплати орендної плати) від ГУ ДФС в Кіровоградській області.
З приводу клопотання господарський суд зазначає, що в силу приписів ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України відкладення розгляду справи можливо лише в межах законодавчо визначеного строку вирішення спору. Строк вирішення спору у даній справі, з урахуванням його продовження на 15 календарних днів, спливає 31.08.2017, а тому відкладення розгляду справи в судовому засіданні 28.08.2017 до 31.08.2017 не забезпечить належне повідомлення учасників судового процесу про дату наступного судового засідання з огляду на обмежену кількість днів для поштового направлення ухвали.
Окрім того, 22.08.2017 на адресу суду надійшов лист Кропивницької ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 22.08.2017 з інформацією про стан заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольт" з орендної плати.
З підстав наведеного господарський суд відхиляє клопотання Кіровоградської місцевої прокуратури про відкладення розгляду даної справи.
Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, господарський суд
16.03.2004 між Кіровоградською міською радою (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кольт" (далі - Орендар) укладено договір оренди землі № 86 (далі - Договір, а.с. 12-14).
Відповідно до умов Договору, Орендодавець на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради № 1354 від 19.04.2002 та № 441 від 31.10.2003 "Про регулювання земельних відносин" надає, а Орендар приймає у довгострокову оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 1,7 га для розміщення виробничої бази, що знаходиться по вул. Аерофлотській, 28 в місті Кіровограді. Згідно матеріалів грошової оцінки земель м. Кіровограда грошова оцінка зазначеної земельної ділянки складає 1787780,77 грн (розділ 1 Договору).
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовому вигляді та у розмірі 3575,57 грн, в тому числі ПДВ 20% 595,93 грн на місяць згідно розрахунку, що додається. Періодичність внесення орендної плати - щомісячно, але не пізніше 30-го числа наступного місяця.
На наступний поточний рік орендна плата переглядається Орендодавцем протягом січня-лютого такого року з урахуванням індексів інфляції, збільшення розмірів ставки земельного податку, або інших змін щодо сплати за землю.
Договір укладено терміном на 25 років, починаючи з дати прийняття рішення міської ради (п. 2.1. Договору).
Згідно п. 3.1. Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря: своєчасного внесення орендної плати.
Договір оренди землі № 86 від 16.03.2004 зареєстровано у книзі державної реєстрації договорів оренди на землю за № 180 від 18.06.2004 та він набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації.
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено відповідними печатками.
Невід'ємними частинами договору є: розрахунок орендної плати; план або схема земельної ділянки з описом її меж.
01.07.2011 між сторонами укладено додаткову угоду № 27 про внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати, встановивши її у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 7404,74 грн (а.с. 17).
Вказана додаткова угода зареєстрована в управлінні Держкомзему у м. Кіровограді, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.05.2012 за № 351010004001153.
Як повідомляє прокурор та позивач, відповідач в порушення умов Договору самоусунувся від виконання визначених Договором зобов'язань з оплати орендних платежів та починаючи з листопада 2016 не сплачує орендну плату за відповідну земельну ділянку.
Вказане, за твердженням прокурора порушує майнові права Кіровоградської міської ради у зв'язку з чим прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом.
При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до змісту ст. 759 Цивільного кодексу, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується переди наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином та в повному обсязі, передавши в строкове, платне користування Орендарю земельну ділянку.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Зі змісту наведених норм вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХІІІ Податкового кодексу України.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).
У відповідності до статтею 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
Згідно розрахунку, Кіровоградською міською радою щодо заборгованості по орендній платі за землю ТОВ "Кольт, заборгованість відповідача у загальному розмірі складає 35 624,14 грн із них: за листопад 2016 - 5 005,14 грн; за грудень 2016 - 7 404,74 грн; за січень 2017- 7404,74 грн; за лютий 2017 - 7404,74 грн та за березень 2017 - 7404,74 грн (а.с. 26).
Ст.ст.286.2., 286.4. Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі; за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Відповідно до ст. 288.1 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно зі ст. 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем і орендарем.
Однак, відповідно до інформації Кропивницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, наданої на запит господарського суду та викладеної в листі від 22.08.2017 № 3927/10/11-23-17-00, станом на 01.01.2017 за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в розмірі 19 809,88 грн.
Враховуючи вказану інформацію та перевіривши розрахунок позивача, господарський суд встановив, що вказана заборгованість в сумі 19 809,88 грн охоплює період частково жовтень 2016 по грудень 2016.
При наступному додаванні до заборгованості, яка рахується станом на 01.01.2017 (19 809,99 грн) орендної плати в сумі 7404,74 грн (враховуючи інформацію надану органом ДВС), господарський суд, здійснив власний розрахунок орендної плати, а саме:
заборгованість за січень 2017 становить 27 214,62 грн;
за лютий 2017 - 34 619,36 грн;
за березень - 42 024,10 грн.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що за період січень - березень 2017 до стягнення підлягає заборгованість з орендної плати в сумі 42 024,10 грн.
Проте, в силу п. 2. ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Зважаючи на те, що клопотань про вихід за межі позовних вимог від заінтересованих сторін до суду не надходило, суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати, а тому, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню за розрахунком позивача в сумі 34 624,14 грн за період за січень 2017 та частково за березень 2017.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не обмежений в праві звернутись до суду з позовом про стягнення залишку заборгованості за березень 2017 в іншому провадженні.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кольт" умов Договору оренди землі від 16.03.2004 № 86 щодо сплати орендної плати.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язань щодо сплати орендних платежів за договором оренди землі від 16.03.2004 суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати.
Отже, прокурором дотримано вимог норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження позовних вимог, в той час, як відповідачем не спростовано існування заборгованості перед Кіровоградською міською радою у розмірі 34 624,14 грн.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства, вимога прокурора про стягнення з відповідача 34 624,14 грн заборгованості по орендній платі підлягає задоволенню повністю.
Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду прокурором в інтересах держави в особі Кіровоградської міської ради суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно зі ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Враховуючи викладене, керівник Кіровоградської місцевої прокуратури правомірно згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави в особі Кіровоградської міської ради.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольт" (25009, м. Кропивницький, вул. Глибка, 32, ідентифікаційний код 20633411) на користь Кіровоградської міської ради (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 26241020) 34 624,14 грн заборгованості по сплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 16.03.2004№ 86 (180) на розрахунковий рахунок 32211812700002 ГУДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 24145329, отримувач - Фінансове управління, код платежу 13050200.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кольт" (25009, м. Кропивницький, вул. Глибка, 32, ідентифікаційний код 20633411) на користь Прокуратури Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4, ідентифікаційний код 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35215073004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1600,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 04.09.2017.
Суддя В.В.Тимошевська