Справа № 534/1232/17
Провадження № 3/534/439/17
30 серпня 2017 рокуКомсомольський міський суд Полтавської області
в складі: головуючого судді при секретарі ОСОБА_1 ОСОБА_2
за участі: особи, яка притягається до відповідальностіОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горішні Плавні справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого на ПрАТ «Полтавський ГЗК», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП,
01 серпня 2017 року в 14 год. 36 хв. в місті Горішні Плавні Полтавської області по вулиці Горького навпроти будинку №1, керуючи автомобілем «Toyota Corolla», номерний знак - ВІ4383ВІ, водій ОСОБА_3, проїхав через залізничний переїзд на заборонний сигнал світлофору та звуковий сигнал, чим порушив вимоги п.20.5 Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні ОСОБА_3 своєї вини не визнав та пояснив, що під час проїзду зазначеного переїзду звукової сигналізації він не чув, заборонного сигналу світлофора не бачив. Одночасно із ним залізничний переїзд переїжджали інші автомобілі, проте лише його транспортний засіб було зупинено працівниками поліції.
Однак, пояснення водія ОСОБА_3, в частині невизнання своєї вини, суд не приймає до уваги і розцінює як обраний спосіб захисту, так як вони повністю спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №023030 від 01 серпня 2017 року, яким встановлено, що водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Toyota Corolla», номерний знак - ВІ4383ВІ, проїхав через залізничний переїзд в той час коли на ньому було увімкнуто заборонний сигнал світлофору та звуковий сигнал. Цей протокол складено на місці події уповноваженою особою безпосередньо після виявлення адміністративного правопорушення.
До протоколу додається оптичний диск з відеозаписом події правопорушення, зробленого співробітниками поліції. Під час демонстрації відеозапису в судовому засіданні встановлено, що коли автомобіль ОСОБА_3 під'їхав до залізничного переїзду, на ньому увімкнувся заборонний сигнал світлофору. Зазначений автомобіль пригальмував та майже зупинився перед дорожнім знаком «Стоп», після чого продовжив свій рух і переїхав залізничний переїзд. Далі автомобіль ОСОБА_3 булу зупинено співробітниками поліції.
Зазначений відеозапис додатково підтверджує встановлений уповноваженою особою факт порушення вимог правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення.
В ході судового розгляду водій ОСОБА_3, як на підтвердження своєї невинуватості, посилався на відеозаписи, здійснені передньою та задньою камерами відео регістратора, встановленого на його транспортному засобі, проте при демонстрації в суді цих записів, встановлено, що кут огляду зазначених камер є недостатнім для того, щоб зафіксувати наявність-відсутність заборонного сигналу світлофору під час проїзду через залізничний переїзд. Тому згадані відеозаписи не спростовують відомостей про вчинення правопорушення, внесених до відповідного протоколу. Посилання водія ОСОБА_3, як на підтвердження відсутності в його діях порушення вимог правил дорожнього руху, на те, що на наданих ним відеозаписах відсутній поїзд, що наближається, суд вважає хибними, так як при облаштуванні залізничного переїзду світлофором та звуковою сигналізацією, водій зобов'язаний в першу чергу керуватися сигналами світлофора та сигналізації (п.20.5 ПДР).
Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення. Його дії підлягають кваліфікації за ч.2 ст.123 КУпАП, так як він вчинив в'їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений.
Відповідно до вимог п.п. «в» п.20.5 Правил дорожнього руху України, рух через переїзд забороняється, якщо увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень ст.23 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_3, його вік і стан здоров'я, сімейний та майновий стан, ступінь вини та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність порушника, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення на ОСОБА_3 необхідно накласти стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст.123 КУпАП.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 додатково стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд не вбачає.
Питання про судовий збір вирішено судом у порядку ст.401 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.401, 123 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.123 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень без застосування оплатного вилученням транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 320 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В.Крикливий