Справа № 524/6429/17
Провадження № 2-з/524/94/17
04.09.2017 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
01 вересня 2017 року надійшла заява ОСОБА_1 з метою забезпечення майбутнього позову про визнання електронних торгів, проведених 28 серпня 2017 року ДП «СЕТАМ» незаконними, яка була передана судді в порядку черговості 04 вересня 2017 року.
Прохала суд вжити заходів забезпечення позову та заборонити Автозаводському відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до ухвалення рішення по справі про визнання електронних торгів, проведених 28 серпня 2017 року ДП «СЕТАМ» незаконними, передавати переможцю торгів картину «Ікона «Умиление», написану нею в 2015 році.
Вказувала, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд, вивчивши заяву, встановив наступне.
Заява про забезпечення позову відповідає за змістом ч.2 ст.151 ЦПК України.
Відповідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, а відповідно ч. 3 ст. 151 цього Кодексу, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У відповідності до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У ч. 4 ст. 151 ЦПК України встановлено, що за заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.
У ч.3 ст.152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.п. 4, 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (проте її розмір не повинен перевищувати розміру ціни позову). За змістом цієї норми суд (суддя), визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.
Якщо заходи забезпечення позову вживаються за ініціативою прокурора або осіб, яким за законом надано право звертатися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, то їх заява має бути у будь-який спосіб підтверджена особою, в інтересах якої вони діють, оскільки відшкодування можливих збитків і його забезпечення здійснюється лише за рахунок цієї особи.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, в тому числі й на стадії апеляційного провадження, якщо заява про це надійшла до суду апеляційної інстанції або її не вирішив суд першої інстанції. Оскільки, на відміну від ч. 3 ст. 151, п. 7 ч. 1 ст. 301 ЦПК, у гл. 2 розд. V цього Кодексу не передбачено забезпечення позову на стадії касаційного провадження, у разі надходження відповідної заяви її повертають заявникові.
Питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.
Ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.
Суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви необхідно відмовити, оскільки заявник просить заборонити Автозаводському відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до ухвалення рішення по справі про визнання електронних торгів, проведених 28 серпня 2017 року ДП «СЕТАМ» незаконними, передавати переможцю торгів картину «Ікона «Умиление», написану нею в 2015 році до ухвалення рішення по справі.
Заявник звернулася з даною заявою до подання відповідного позову, про що вказує і сама заявник.
До того ж, предметом майбутнього позову є оспорювання результату торгів, а не захист права на об'єкт інтелектуальної власності, оскільки таке право жодного особою не оспорено. Звідси, заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 151,152, 153, 208 - 210, 293, 294 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову у вигляді заборони Автозаводському відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області до ухвалення рішення по справі про визнання електронних торгів, проведених 28 серпня 2017 року ДП «СЕТАМ» незаконними, передавати переможцю торгів картину «Ікона «Умиление», написану нею в 2015 році до ухвалення рішення по справі.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж п'яти діб з дня проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо ухвалу не скасовано.
Суддя: