Справа № 369/8211/17
Провадження № 2-а/369/269/17
іменем України
18.08.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Дубас Т.В.,
при секретарі Ярмак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку адміністративного судочинства з даним позовом, мотивуючи його тим, що 17 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з заявою, якою просила припинити виплату пенсії за власним бажання на підставі ст. 21 Конституції України.
Листом від 28.11.2016 року № 253/К-01 відповідач повідомив позивача, що заяву задоволено, а пенсію припинено з 01.12.2016 року.
31.03.2017 року позивач звернулась з заявою встановленого зразка до відповідача за поновленням пенсії.
Листом від 16.06.2017 року № 60/М-01 відповідач повідомив позивача, що її пенсію поновлено, надав відповідне розпорядження з розрахунок заробітку та стажу.
З даного розрахунку вбачається, що відповідач при розрахунку пенсії позивачу врахував показник середньої заробітної плати за 2007 рік.
На лист позивача від 23.06.2017 року, яким повідомлено про необхідність застосувати показник середньої заробітної плати за три роки відповідач направив лист від 13.07.2017 року №80/М-1, в якому зазначив, що для встановлення показника середньої заробітної плати за 3 календарні роки відсутні підстави.
З таким рішенням позивач незгодна, вважає його протиправним з наступних підстав.
Підстави поновлення виплати пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачені статтями 35. 49 цього Закону, згідно з якими поновлення виплати пенсії здійснюється інвалідам в разі переривання ними інвалідності: громадянам, які виїжджали на постійне місце проживання за кордон; якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.
Саме за таких обставин відповідно до частини другої статті 49 Закону № 1058-ІУ поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу ПФУ протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. В таких випадках виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
При цьому статтею 35 Закону регламентовано порядок поновлення виплати пенсії в разі встановлення нової групи інвалідності або продовження чи поновлення інвалідності.
Стаття 46 встановлює порядок виплати нарахованих Пенсійним фондом сум пенсії.
Таким чином ч. 2 ст. 49 Закону визначено порядок поновлення пенсії, припинення якої відбулось з інших підстав, ніж в зв'язку з відмовою від неї.
Позивачу було припинено пенсію за її власним бажанням, так як згідно ст. 21 Конституції України усі люди є вільні у своїх правах.
Разом з тим позивачу було припинено виплату пенсії у зв'язку з відмовою від неї, результатом чого стало закриття пенсійної справи і припинення нарахування і виплати пенсії, тобто фактично за таких умов стара пенсія не зберігається, а тому при поновленні пенсії в зв'язку з цим фактично відбулося її нове призначення.
Такий висновок випливає з відсутності законодавчого регулювання процесу поновлення припиненої пенсії в зв'язку з відмовою від неї. Однак, ті факти, що пенсійна виплата закривається безтерміново до фактичного волевиявлення як юридичної дії позивача вказує на те, що при поновленні закритої виплати пенсії має відбуватись саме її нове призначення з застосуванням відповідних норм Закону.
Аналогічної о висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 09 грудня 2014 року по справі № 21-540а14.
Частиною 2 ст. 40 Закону № 1058-ІУ передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... 4 Кзп);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
При цьому в порушення вищевказаної норми відповідач при обчисленні поновленої пенсії позивача застосував показник середньої заробітної плати за 2007 рік.
Тому позивач просила зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 з 31.03.2017 року перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням при обчисленні пенсії за віком, після її поновлення, показник середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за поновленням пенсії (2016, 2015, 2014 роки).
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили позов задоволити.
Представник відповідача проти вимог позову заперечував, подав до суду письмові заперечення та просив в позові відмовити.
За згодою сторін провадження по справі було переведено у письмове провадження.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та зібрані ній докази, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Києво-Святошинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримує пенсію за віком призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 30.08.2007 року.
В період з 01.12.2016 року по 30.04.2017 року виплата призначеної пенсії не проводилася на підставі заяви ОСОБА_2 (заява від 17.11.2016 року на припинення виплати, заява на поновлення виплат від 31.03.2017 року).
Листом від 16.06.2017 року № 60/М-01 відповідач повідомив позивача, що її пенсію поновлено, надав відповідне розпорядження з розрахунок заробітку та стажу.
З даного розрахунку вбачається, що відповідач при розрахунку пенсії позивачу врахував показник середньої заробітної плати за 2007 рік.
На лист позивача від 23.06.2017 року, яким повідомлено про необхідність застосувати показник середньої заробітної плати за три роки відповідач направив лист від 13.07.2017 року №80/М-1, в якому зазначив, що для встановлення показника середньої заробітної плати за 3 календарні роки відсутні підстави.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 (надалі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
У відповідності до частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + … + Кз n);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Отже, з матерілів справи вбачається що пенсія за віком раніше вже призначалася позивачу, а застосування нового показника середньої заробітної плати можливо лише при призначенні пенсії за віком вперше.
Показник середньої заробітної плати, який застосовується при обчисленні пенсії особи, є незмінною величиною при перерахунку пенсії, а тому, оскільки позивач вперше звертався за призначенням пенсії за віком у 2007 році, то такий показник при поновлення їй пенсії у 2017 році не підлягає зміні.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 152 Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 7, 71, 86, 94, 128 158, 159, 160, 161, 162, 163, 186 КАС України, суд,-
В позові ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Києво-Святошинський районний суд протягом 10 днів з моменту оголошення.
Суддя: Дубас Т.В.