Апеляційний суд Житомирської області
Справа №289/1509/15-ц Головуючий у 1-й інст. Невмержицький І. М.
Категорія 27 Доповідач Григорусь Н. Й.
30 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області
в складі: головуючого судді Григорусь Н.Й.
суддів Гансецької І.А., Талько О.Б.
при секретарі Гайдамащук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості
встановила:
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2016 року задоволено заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Інтер-Ріск Україна», яке діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» про забезпечення позову по справі шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на:
майно, яке належить на праві власності ОСОБА_3:
- 1/4 частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;
- 1/2 частину квартири загальною площею 66,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- 1/1 частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;
майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2:
- квартиру загальною площею 46,6 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4
- 1/1 частину житлового будинку загальною площею 107,1 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_5
- 1/2 частина житлового будинку загальною площею 119,6 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_6
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її частково скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Інтер-Ріск Україна» про забезпечення позову в частині накладення арешту на ? частину житлового будинку АДРЕСА_7 оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права. Зокрема зазначив, що судом помилково накладено арешт на 1/2 частину вищевказаного житлового будинку, власником якого є його рідний брат ОСОБА_2, який зареєстрований та постійно проживає у Російській Федерації та від імені якого він діє в його інтересах на території України на підставі письмової довіреності. Про накладення арешту на власність брата дізнався у липні 2016 року після звернення до нотаріуса щодо переоформлення зазначеної частини будинку. Після ознайомлення із судовими документами з'ясувалось, що відповідачем по справі є особа - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, однак дата народження його брата ІНФОРМАЦІЯ_5
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2015 року ПАТ «КРЕДОБАНК» звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 170/574/08/Ф від 26.08.2008 в сумі 590 769,67 грн та судові витрати.
27.12.2016 ТОВ «Інтер-Ріск Україна», в інтересах ПАТ «КРЕДОБАНК» подано заяву про забезпечення позову, в якій товариство просило накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки відповідачі не мають намір добровільно виконати рішення суду та можуть продати майно, яке перебуває у їх власності ще до моменту вирішення справи по суті.
Відповідно до вимог ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд за заявою осіб, які беруть участь у розгляді справи, може вжити заходи забезпечення позову. Одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно або кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяви про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову, особу відповідача, тощо.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є відповідачем по даній справі.
Згідно паспортних даних та відомостей РС УДМС України в Житомирській області відповідач народився 12.02.1977 в селі Лутівка Радомишльського району, серія та номер паспорту НОМЕР_1, виданий 13.06.1997 Радомишльським РВ УМВС України в Житомирській області. З 21.12.1994 року зареєстрований в АДРЕСА_8 (а.с. 15, 16-17, 38).
Однак, ухвалою суду від 29.12.2016 помилково накладено арешт на майно, а саме: 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_9 власником якого є ОСОБА_2, який не є відповідачем по вищевказаній справі. З паспортних даних вбачається, що останній народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Жабче Коростенського району Житомирської області, з 17.07.2004 проживає в АДРЕСА_10, паспорт виданий 12.09.2013 року відділенням УФМС по м. Москві по району Гагаринський (а.с. 228). Право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_11 ОСОБА_2 набуте на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12.12.2001 та зареєстровано в реєстрі за № 2358, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 229). Дані відомості також підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (а.с. 214).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, судом першої інстанції не було звернуто уваги на те, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та власник майна ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на яке накладено арешт - дві різні особи. Тому дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення позову в цій частині.
Враховуючи вищевикладене, ухвала суду першої інстанції в частині накладення арешту на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_11 Житомирської області, який належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 підлягає скасуванню, з постановленням нової - про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 209, 153-154, 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Скасувати ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2016 року в частині накладення арешту на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_9 який належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, постановити нову про відмову у задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю «Інтер-Ріск Україна» в інтересах Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» про забезпечення позову в цій частині.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: