Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
Ухвала
Іменем України
12 жовтня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді Мельничук Н.М.
суддів: Заліщука М.С. , Шеніна П.О.
з участю прокурора Селюченко І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями цивільного позивача - ВАТ „Укртелеком", м. Київ та прокурора Баранівського р-ну на вирок і постанову Баранівського райсуду Житомирської обл. від 10 серпня 2010 року, -
Зазначеним вироком суду першої інстанції:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, учень 9-го класу Баранівської гімназії, непрацюючий, неодружений, мешканець АДРЕСА_1, несудимий ,-
був засуджений за ст.185 ч.2 КК України - на 1 рік позбавлення волі.
Згідно до ст.ст. 75 і 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу КВІ, з'являтися в ці органи на реєстрацію.
Міра запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишена підписка про невиїзд.
Стягнуто із матері засудженого, ОСОБА_2 на користь ВАТ „Укртелеком" 2077 ,82 грн. у відшкодування заподіяної шкоди.
Речові докази по справі - залишки дроту, мотузки, залишки наркотичних засобів, тощо - знищені.
Згідно до вироку суду, 12.02.2010 р. близько 20 години ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, провадження щодо якої закрито на підставі п.8 ст. 6 /у вироку помилково зазначено - за п.6 ст. 8 КПК; т.2, а.с. 126 і 197/ КПК України, а також з особами, які не досягли віку притягнення до кримінальної відповідальності - ОСОБА_3 і ОСОБА_4, на вул. Кірова в м. Баранівка шляхом демонтажу із повітряної лінії зв'язку, яка належить ВАТ „Укртелеком" м. Київ, таємно викрав кабель ТПП довжиною 105 м і вартістю 431 грн. 37 коп.
Також по справі винесена постанова від 10.08.2010 року, якою щодо
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_2, учня 9-го класу
Баранівської гімназії, неодруженого, несудимого ;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця АДРЕСА_3 , неодруженолго, несудимого, учня 9-го класу Баранівської гімназії та
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканця АДРЕСА_4, учня 9-го класу Баранівської гімназії, неодруженого, несудимого ,-
кримінальна справа у зв'язку із вчиненням ними суспільно - небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, була провадженням закрита, оскільки вказані особи не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
До вказаних трьох осіб були застосовані заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батьків строком на 2 роки:
ОСОБА_6 - матері ОСОБА_7;
- ОСОБА_4 - матері ОСОБА_8;
- ОСОБА_5 - матері ОСОБА_9
Цивільний позов ВАТ „Укртелеком" до неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та їх батьків про відшкодування заподіяних збитків був залишений без розгляду.
Ці особи вчинили наступне.
02.02.2010 року близько 16 год. ОСОБА_3 та особа, щодо якої справа закрита на підставі ст. 6 п.8 КПК України, домовились про крадіжку кабелів з повітряної лінії телефонного зв'язку в м. Баранівка Житомирської обл., що належать ВАТ „Укртелеком".
03.02.2010 року близько 2 год. вони прибули на вул. Хмельницького і шляхом демонтажу таємно викрали 200 м кабелю вартістю 939 грн. 59 коп.
В цю ж ніч близько 3 год. зазначені особи на вул. Лермонтова в м. Баранівка повторно таємно викрали 300 м телефонного проводу вартістю 208 грн. 72 коп. та 60 м дроту вартістю 422 грн. 54 коп., а всього майна на суму 631 грн. 26 коп.
10.02.2010 року близько 19 год. ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на вул. Б. Хмельницького в м. Баранівка шляхом демонтажу знову таємно викрали з повітряної лінії телефонного зв'язку 114 м кабелю на суму 553 грн. 80 коп.
12.02.2010 року близько 20 год. ОСОБА_1 за попередньою мовою з особою, щодо якої справа була закрита у зв'язку зі смертю, а також із ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на вул. Кірова в м. Баранівка шляхом демонтажу із повітряної лінії зв'язку вказаного ВАТ таємно викрав 105 м кабелю вартістю 431 грн. 27 коп.
На вирок суду і на постанову подані апеляції:
- цивільного позивача - ВАТ „Укртелеком" м. Києва в особі Житомирської філії цього ВАТ /за дорученням - директора філії/, в яких останній просить змінити вирок і постанову суду за їх невідповідністю закону. Зазначено, що у постанові суд, закривши провадження по справі щодо осіб, які не досягли 14-річного віку, неправильно залишив цивільний позов ВАТ „Укртелеком" без розгляду. Суд був зобов'язаний стягнути вартість викраденого майна за первісним позовом із батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також із ОСОБА_3, а при відсутності у нього майна - з його батьків.
На думку апелянта, суд невірно стягнув із засудженого ОСОБА_1 лише частину вартості викраденого ним майна - 2077,82 грн. замість усієї суми по епізоду згідно до розрахунків, затверджених Кабміном України 22.01.1996 року №116. Тому в апеляції йдеться про стягнення усій суми за первісним позовом - 6233,45 грн.;
- прокурора Баранівського р-ну, в який той просив змінити постанову суду від 0.08.10 року, виключити з неї вказівки про закриття провадження по справі проти ОСОБА_3 та інших, оскільки це продублювало постанову слідчого. Окрім того, виключити з постанови висловлення про вчинення ОСОБА_3 та іншими викрадання майна із кваліфікуючими ознаками і замінити їх вказівками про вчинення суспільно-небезпечного діяння, оскільки перелічені особи не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність
Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора вказаного району повністю і цивільного позивача - частково, враховуючи, що засуджений ОСОБА_1 та його законний представник в суд апеляційній інстанції 12.10.10 року з'явились, однак на час розгляду справи о 14 год. 45 хв. в залі засідань були відсутні, задовольняє апеляцію цивільного відповідача частково, а прокурора - повністю з наступних міркувань.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які він був засуджений, правильність кваліфікації його дій і призначене покарання ніхто з можливих апелянтів не оспорює.
Що стосується розгляду цивільного позову, то згідно до вироку, суд стягнув по епізоду 12.02.20010 р. фактично 1/3 частину шкоди із загальної суми 6233,45 грн., яка обрахована із коефіцієнтом, з врахуванням участі у ньому ОСОБА_4 і ОСОБА_3. Причому суд задовольнив позов по суті частково, поклавши обов'язки по відшкодуванню шкоди лише на матір засудженого. Між тим, згідно до вимог ст. 1179 ЦК України, неповнолітня особа /у віці від 14 до 18 років/ відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітнього достатнього для відшкодування шкоди майна ця шкода відшкодовується в частці або в повному обсязі батьками, усиновлювачами, тощо. Обов'язок батьків /усиновлювачів, тощо/ припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона раніше стала власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Будь-яких стягнень суд із засудженого не присудив, хоча позов до нього був заявлений. Це є помилкою.
Незважаючи на повідомлення, в суд апеляційної інстанції на час розгляду справи не прибув ніхто із цивільних відповідачів. Засуджений ОСОБА_1 та його законний представник в апеляційному суді зранку були, а на час розгляду справи у залі засідань були відсутні. Тому прийняти рішення про задоволення вимог цивільного позивача по даному епізоду в повному обсязі практично неможливо.
Також неможливо на стадії кримінального судочинства задовольнити в повному обсязі вимоги позивача по усіх епізодах заподіяння йому шкоди щодо осіб, відносно яких кримінальна справа була закрита. Згідно до вимог п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15.05.2006 року „Про практику розгляду справ про застосування примусових заходів виховного характеру", цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок учинення суспільно небезпечного діяння, у справі про застосування примусового заходу виховного характеру суд не вирішує /він має бути розглянутий у порядку цивільного судочинства/. Саме таку справу, поряд з кримінальною справою ОСОБА_1, розглянув Баранівський райсуд і прийняв законне і обгрунтоване рішення про залишення цивільного позову ВАТ без розгляду. Тому постанову суду від 10.08.10 року неможливо змінити і доповнити вказівкою про задоволення цивільного позову щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_3 у повному обсязі.
З наведених підстав колегія суддів касує судове рішення в частині вирішення цивільного позову ВАТ „Укртелеком" до ОСОБА_1 і направляє справу на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, В такому порядку, з дотриманням вимог чинного законодавства /ст. ст. 1179, 1182 ЦК, тощо/ , доцільно цілком розглянути цивільний позов вказаного ВАТ до осіб, які спричинили йому майнову шкоду по усіх епізодах справи.
Апеляція прокурора на постанову суду підлягає задоволенню. За матеріалами справи, на час вчинення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суспільно-небезпечних діянь їм було по 13 років. Постановою слідчого по справі від 30.03.2010 року, яка була санкціонована прокурором, кримінальна справа проти них за ч.1 ст. 185 КК України була закрита на підставі ст. 7-3 КПК України і направлена в суд для застосування до вказаних осіб примусових заходів виховного характеру /т.2, а.с. 117-122/.
Постановою суду від 10.08.10 року кримінальна справа проти перелічених осіб була повторно закрита і до них застосовані заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батькам на 2 роки /т.2, а.с. 194-196/. Причому суд помилково керувався вимогами ст. 105 КК України, яка передбачає звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, які вчинили злочини, а також вимогами цілком ст. 447 і ст. 448 КПК України. Між тим, ч.1 ст. 447 КПК передбачає розгляд справи за правилами ст. 105 КК України, а ч.2 ст. 447 КПК - за правилами ст. 7-3 КПК України, тобто в інших випадках. Досудове слідство направило в суд справу для її вирішення в порядку саме останнього закону, тобто ст. 7-3 КПК.
Тому постанову суду слід змінити, виключити вказівку про закриття проти вказаних осіб кримінальної справи, посилку на ст. 105 КК України і цілком на ст. 447 КПК України, вказавши лише ч.2 ст. 447 КПК. Також з постанови підлягають виключенню усі висловлення: „вчинили крадіжку", „таємно викрали", „реалізуючи злочинний намір", „продовжуючи свою злочинну діяльність", „продовжуючи злочинні дії" і замінити їх висловленнями про вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, у віці, з якого не наступає кримінальна відповідальність.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора Баранівського району Житомирської обл. задовольнити, апеляцію цивільного позивача - ВАТ „Укртелеком" м. Києва -задовольнити частково.
Вирок Баранівського районного суду від 10.08.10 р. щодо засудженого ОСОБА_1 змінити в частині вирішення цивільного позову. Скасувати судове рішення в цій частині з направленням справи за позовом ВАТ „Укртелеком" до ОСОБА_1 та інших осіб про відшкодування шкоди на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Змінити постанову вказаного суду від 10.08.10 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Замінити в неї посилку на статтю ст. 105 КК України і цілком на статтю 447 КПК України - на статті 7-3 і 447 ч.2 КПК України. Виключити з постанови вказівку про закриття кримінальної справи проти вказаних осіб, як зайву, а також усі вищенаведені висловлення про вчинення цими особами крадіжок, реалізацію і продовження злочинної діяльності, тощо. Замінити ці висловлення вказівкою про вчинення цими особами суспільно-небезпечного діяння, як зазначено у мотивувальній частині ухвали.
В решті апеляцію вказаного ВАТ залишити без задоволення, а вирок і постанову Баранівського райсуду від 10.08.10 року щодо перелічених вище осіб - без зміни.
Судді: