30 серпня 2017 року Справа № 11/5025/46/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі),
Погребняка В.Я.
Полякова Б.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект"
на ухвалувід 25.04.2017 Рівненського апеляційного господарського суду
у справі№ 11/5025/46/12 господарського суду Хмельницької області
за заявою до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудекіп"
провизнання банкрутом
представники сторін в судове засідання не з'явились
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.04.2010 порушено провадження у справі № 11/5025/46/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудекіп" (далі - ТОВ "Вудекіп", Боржник) за заявою Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції в порядку норм ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.05.2012 припинено процедуру ліквідації відсутнього боржника у справі № 11/5025/46/12 та перейдено до загальних процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відкрито процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Кунашенка В.І.
Постановою господарського суду Хмельницької області від 18.10.2012 Боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "Вудекіп" строком на 1 рік - до 18.10.2013, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Кунашенка В.І., якого зобов'язано здійснити відповідні заходи у ліквідаційній процедурі.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.01.2016 припинено повноваження ліквідатора - арбітражного керуючого Кунашенка В.І. з 10.08.2015 та призначено ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Побережного В.Т. тощо.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.02.2017 (суддя -Радченя Д.І.) відмовлено в задоволені заяви ліквідатора ТОВ "Вудекіп" про стягнення з гр.ОСОБА_6 коштів в сумі 324 000 грн. на користь ТОВ "Вудекіп" по справі №11/5025/46/12 за заявою Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Державно фіскальної служби у Хмельницькій області до ТОВ "Вудекіп" про визнання банкрутом.
Не погодившись із цією ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект") звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 08.02.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ліквідатора ТОВ "Вудекіп" про стягнення з гр.ОСОБА_6 коштів в сумі 324 000 грн. на користь ТОВ "Вудекіп". Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного ним строку для подання апеляційної скарги, встановленого ст. 93 ГПК України.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 (колегія суддів: Демянчук Ю.Г. - головуючий, Юрчук М.І.,Тимошенко О.М.) відхилено клопотання ТОВ "Кей-Колект" про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 08.02.2017, апеляційну скаргу ТОВ "Кей-Колект" повернуто скаржнику без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції ТОВ "Кей-Колект" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2017, прийняти нове рішення, яким клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 08.02.2017 задовольнити та прийняти Рівненським апеляційним господарським судом до розгляду апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 08.02.2017.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
28.08.2017 до Вищого господарського суду України надійшло клопотання представника ТОВ "Кей-Колект" - Дутчак В.Ф. про відкладення розгляду касаційної скарги з посиланням на неможливість прибути в судове засідання касаційного суду 30.08.2017 у зв'язку з її перебуванням у період з 28.08.2017 по 10.09.2017 у щорічній відпустці. Зазначене клопотання підлягає відхиленню, оскільки встановлений ст. 1118 ГПК України строк розгляду даної касаційної скарги закінчується 31.08.2017, а разом з клопотанням про відкладення розгляду касаційної скарги стороною не подано клопотання про продовження строку розгляду скарги, як того вимагає ч. 3 ст. 69 ГПК України. Крім того, зазначене клопотання підписане представником ТОВ "Кей-Колект" - Дутчак В.Ф., яка діє на підставі довіреності № 1222 від 15.08.2017, термін дії якої закінчився 28.08.2017.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, ухвалюючи рішення про відхилення клопотання ТОВ "Кей-Колект" про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 08.02.2017 та повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник звернувся з апеляційною скаргою з пропуском строку для її подання, викладені в клопотанні про поновлення строку обставини спростовуються матеріалами справи. Зокрема суд врахував, що 08.02.2017 в судовому засіданні брав участь представник скаржника, відтак, у ТОВ "Кей-Колект" була наявна інформація про хід та результати вказаного судового засідання, законодавством передбачена можливість отримання повного тексту ухвали безпосередньо у суді за зверненням представника сторони, тому можливість вчасного отримання копії оскаржуваної ухвали залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Заперечуючи такі висновки суду, ТОВ "Кей-Колект" у касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанцій не було належним чином оцінено доводи скаржника, зокрема про те, що копія ухвали господарського суду Хмельницької області від 08.02.2017 була йому надіслана судом лише 23.03.2017, отримана 04.04.2017, тому строк подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 08.02.2017 закінчився 10.04.2017 (09.04.2017 - вихідний день). При цьому, ТОВ "Кей-Колект" послалося на позицію Європейського суду з прав людини щодо доступу до суду та забезпечення особі можливості звернутися до суду.
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із наведеними запереченнями, оскільки вони викладені без врахування встановлених апеляційним судом обставин справи та з невірним застосуванням норм законодавства.
Так, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Кей-Колект" оскаржувало в апеляційному порядку ухвалу господарського суду Хмельницької області від 08.02.2017 у даній справі.
Згідно приписів ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульовано ст. 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, виходячи із встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Таким, чином, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити обґрунтований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Апеляційним судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що апеляційна скарга на ухвалу суду від 08.02.2017 подана заявником лише 10.04.2017, тобто з порушенням строку, визначеного ст. 93 ГПК України. При цьому, в обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 08.02.2017 ТОВ "Кей-Колект" посилалося, зокрема, на те, що про зміст оскаржуваної ухвали представнику скаржника стало відомо 04.04.2017 тільки після того як останній подав заяву до суду про отримання повного тексту даної ухвали.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, представник ТОВ "Кей-Колект" Галюк В.В. брав участь в судовому засіданні 08.02.2017.
Згідно ж ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Отже, враховуючи, що у представника ТОВ "Кей-Колект" була наявна інформація про хід та результати судового засідання від 08.02.2017 у даній справі, а законом передбачена можливість отримання повного тексту судового рішення безпосередньо у суді , суд апеляційної інстанції обґрунтовано спростував доводи заявника апеляційної скарги та дійшов висновку про те, що можливість вчасного отримання копії оскаржуваної ухвали залежала виключно від волевиявлення самого заявника, тобто мала суб'єктивний характер.
При цьому, слід звернути увагу, що в матеріалах справи міститься заява представника ТОВ "Кей-Колект" Галюк В.В. від 08.02.2017 про надання копії ухвали господарського суду Хмельницької області від 08.02.2017 згідно ст.87 ГПК. Проте, вбачається, що представник не скористався можливістю отримання повного тексту, про що секретарем с/з зроблено відмітку (т. 7, а.с.111).
Поряд з цим, згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим згідно норм ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", ухвалу господарського суду Хмельницької області від 08.02.2017 було оприлюднено в електронній формі 14.02.2017.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм та враховуючи встановлені апеляційним судом обставини, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відмову ТОВ "Кей-Колект" у відновленні строку на подання апеляційної скарги, оскільки заявником не наведено поважних у розумінні ст. 53 ГПК України причин, які перешкоджали своєчасному оскарженню ухвали суду від 08.02.2017.
Доводи ж касаційної скарги ТОВ "Кей-Колект", в тому числі і щодо наявності у нього права на доступ до суду, не спростовують обґрунтованих висновків апеляційного суду.
Так, згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справах "Ейрі проти Ірландії", від 09.10.1979, п. 24, Series A N 32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II).
У рішенні ж Європейського суду з прав людини у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п. 31).
При цьому, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в ст. 93 ГПК України вимога до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку подання апеляційної скарги. Невиконання ж заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати апеляційну скаргу.
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
Враховуючи викладене та керуючись нормами ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 у справі № 11/5025/46/12 залишити без змін.
Головуючий В.М. Коваленко
Судді В.Я. Погребняк
Б.М. Поляков
Постанова виготовлена та підписана 01.09.2017