Справа № 815/3591/17
28 серпня 2017 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Тарасишиної О.М.,
судді Катаєвої Е.В.,
судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Куща М.О.,
представника Позивача Жолобчука О.Л.,
представника Відповідача Колесника І.В., Москальової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - військова частина № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 заступник начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” Білгород - Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України - військової частини № НОМЕР_1 , Державної казначейської служби України про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, -
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - військова частина № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 заступник начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” Білгород - Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України - військової частини № НОМЕР_1 , Державної казначейської служби України.
Згідно з позовною заявою та уточненим позовом позивач просив визнанати дії Білгород - Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України - військової частини № НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), заступника начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Білгород - Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України - військової частини № НОМЕР_1 ОСОБА_2 щодо затримання та проведення обшуку ОСОБА_1 на підставі протоколу про затримання особи від 08.06.2017 року, що порушило право на свободу та особисту недоторканість протиправними, зобов'язання Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646) відшкодувати із Державного бюджету України за рахунок коштів, призначених на утримання Білгород- Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України - військової частини № НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), яким протиправно затримано та проведено обшук, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_3 ) моральну шкоду в розмірі 50000 грн. (п'ятдесят тисяч грн.), а також сплачений судовий збір у розмірі 1280 грн.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною 1, частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
За змістом частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (дана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року).
З урахуванням вище викладеного, слід зазначити, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватись відповідним субєктом саме в сфері публічно-правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.
Як зазначено в п. 4.2 рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23 травня 2001 року, кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не можуть бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Однак таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської.
Як вбачається зі змісту позову та матеріалів справи, спір виник не з приводу реалізації посадовими особами Білгород - Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України - військова частина № НОМЕР_1 управлінських функції як суб'єкта владних повноважень, а з правовідносин, які склались при організації останніми виконання правоохоронної функції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
В обґрунтування позову зазначено, що 08.06.2017 року при перетинанні позивачем державного кордону в пункті пропуску для автомобільного сполучення відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Білгород - Дністровського прикордонного загону працівниками прикордонної служби ОСОБА_1 повідомлено про спрацювання бази даних «Інтерпол» щодо автомобіля «BMW X5», державний знак НОМЕР_4 , що призвело до затримання позивача та проведення обшуку, про що складено протокол про затримання особи з посиланням на ст.ст. 40, 104, 131, 132, 207-211, 213, 582 КПК України.
Судом встановлено, що посадові особи Білгород - Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України - військова частина № НОМЕР_1 діяли, посилаючись на Інструкцію про порядок дій посадових осіб (підрозділів) охорони державного кордону під час затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, без ували слідчого судді або суду та порядок подальшої взаємодії органів (підрозділів) охорони державного кордону з органами досудового розслідування, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.11.2012 року № 931, яка відповідно до п 1.1. розроблена відповідно до статей 208-213 Кримінального процесуального кодексу України.
За таких обставин, оскарження дій посадових осіб щодо затримання та проведення обшуку ОСОБА_1 , на підставі протоколу про затримання особи від 08.06.2017 року у даному випадку, повинно вирішуватись в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним Кодексом України.
Пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у цій справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 165 КАС України, суд, -
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - військова частина № НОМЕР_1 , ОСОБА_2 заступник начальника другого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” Білгород - Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України - військової частини № НОМЕР_1 , Державної казначейської служби України про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - закрити.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення з даним позовними вимогами не допускається.
Роз'яснити позивачеві, що даний спір має вирішуватися загальним судом за правилами кримінально процесуального законодавства України.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 31.08.2017 р.
Головуючий суддя О.М. Тарасишина
Суддя Е.В. Катаєва
Суддя К.О. Танцюра
.