18 серпня 2017 року № 810/2571/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ФОП ОСОБА_1 з позовом до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2016 № 0002424001.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем безпідставно та з порушенням вимог законодавства прийнято оскаржуване рішення.
Представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою, в якій вказав, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просить відмовити у його задоволенні.
На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
Посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами магазину за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., АДРЕСА_1, в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1
За результатами перевірки складено Акт від 31.10.2016 №1142/10-06-40/НОМЕР_2, згідно висновків якого встановлено факт зберігання з метою реалізації двох пляшок вина «Мускателла Дольче Віта», напівсолодке біле, дата розливу 18.09.2015, термін придатності до споживання 12 місяців, місткістю 0,7 дм3 та вино «Мускателла Дольче Роса», напівсолодке рожеве, місткістю 0,7 дм3, алк. 9-13%, виробництва ТОВ «Атлантіс», дата розливу 06.08.2015, термін придатності до споживання 12 місяців, по ціні 45,10 грн.
Вказані пляшки алкогольних напоїв були марковані марками акцизного податку: «Мускателла Дольче Віта» - 04ААБМ083395 02/15 0,007 грн., «Мускателла Дольче Роса» - 04АААИ084046 02/15 0,007 грн.
Згідно висновків перевірки встановлено факт зберігання алкогольних напоїв, маркованих недійсними (попереднього зразка) марками акцизного податку, чим, на думку відповідача, порушено вимоги ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
На підставі вказаних висновків Акту перевірки Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 №0002424001, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 17 000,00 грн.
За наслідками адміністративного оскарження висновки Акту перевірки та прийняте на їх підставі рішення залишено без змін.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивачка звернулась до суду з позовом про його оскарження.
Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено основні засади щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством (ст. 11 Закону України №481/95).
Зокрема, відповідно до вимог абзацу шостого частини четвертої ст. 11 Закон України №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, вироблені в Україні або імпортовані в Україну до набрання чинності внесеними відповідним законом змінами щодо маркування, знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Кабінет Міністрів України Постановою від 14.05.2015 № 296 затвердив нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва.
Відмінною ознакою нових марок акцизного податку є відсутність на них срібної голографічної стрічки, яку була наявна на виявлених в ході перевірки пляшках алкогольних напоїв, що не заперечувалось позивачкою.
Згідно п. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку визначеному законодавством.
У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Відповідно до п.п. 13.2 п. 13 Загальних технічних умов ДСТУ 4806:2007, прийнятих наказом Держспоживстандарту України від 05.07.2007 № 144, гарантійні терміни зберігання вин установлюють із дня їх розливу: вина столові ординарні, в т.ч. молоді - 3 місяці; вина кріплені ординарні, столові марочні - 4 місяці; вина кріплені марочні - 5 місяців; вина столові контрольованих найменувань - 6 місяців; вина кріплені контрольованих найменувань - 12 місяців.
Гарантійні терміни зберігання вин, які встановлені цим стандартом, є мінімальними термінами, протягом яких виробник несе відповідальність за невідповідність показників якості продукції нормативним вимогам, і не є термінами придатності вин до споживання. Виробники вин мають право встановлювати власні гарантійні терміни зберігання вин, які перевищують мінімальні гарантійні терміни, встановлені цим стандартом, з обов'язковою відповідальністю за відповідність їх якості нормативним вимогам. Власні гарантійні терміни повинні бути внесені у розроблені виробником технологічні інструкції на окремі найменування продукції, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з сільського господарства у встановленому порядку. У разі відвантаження на експорт гарантійні терміни зберігання вин, які розлиті у пляшки, повинні відповідати вимогам контракту. Молоді вина на експорт не поставляють. На колекційні вина терміни зберігання не встановлюють. Вина, в яких після закінчення термінів зберігання не з'явилося помутніння чи видимого осаду, придатні для подальшого зберігання та реалізації.
Як зазначено вище, відповідач стверджує, що термін придатності до споживання виявлених в ході перевірки алкогольних напоїв становив 12 місяців.
У той же час, згідно наявних в матеріалах справи фотокопії етикеток, якими були марковані виявлені в ході перевірки алкогольні напої (а.с. 24), в них зазначено про те, що гарантійний термін зберігання становить 12 місяців з дня розливу.
Отже, на переконання суду, відповідачем необґрунтовано ототожнено різні за своїм змістом поняття, а саме - гарантійний термін та термін споживання вина, що призвело до неправомірних висновків, які порушують права платника податків.
Також суд зазначає, що згідно акту перевірки та письмових заперечень відповідачем не було зазначене, що у даних пляшках вина з'явилося помутніння чи видимий осад, при цьому алкогольний напій після проведення перевірки був залишений на місці торгівлі.
Крім того, згідно наявного в матеріалах справи Протоколу випробувань харчової продукції № 12038-12039/16-х (а.с. 12 - 14) слідує, що вина «Мускателла Дольче Віта» та «Мускателла Дольче Роса» без осаду та сторонніх включень, відповідають вимогам та придатні для подальшого зберігання та реалізації відповідно до вимог ДСТУ 4806:2007.
За таких обставин позивач мав право зберігати та реалізовувати зазначені пляшки вина з маркою акцизного податку попереднього зразка.
Доводи відповідача стосовно того, що виявлені в ході перевірки пляшки алкогольних напоїв зберігались в умовах, що не відповідають вимогам, вказаних на їх маркуванні, а саме - за вологості повітря не більше 85 %, у добре вентильованих приміщеннях, які не мають стороннього запаху при температурі повітря від «-2С» до «+16С», що є не можливим у та порушувало б вимог охорони праці, суд оцінює критично, оскільки податковий орган не наділений згідно закону повноваженнями щодо перевірки дотримання умов праці, і будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачкою такі вимоги зберігання не дотримано, суду не надано.
Згідно підпунктів 21.1.1 - 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, відповідно, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 69-72, 86, 97, 98, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.11.2016 №0002424001 Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.
Стягнути з Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на користь ФОП ОСОБА_1 сплачений згідно квитанції від 08.06.2017 № 18 судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.