29 серпня 2017 рокум. Ужгород№ 807/135/13-а
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судових засідань - ОСОБА_1
та осіб, що беруть участь у справі:
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дії, -
Позивач - Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, якою просить суд визнати протиправними дії Ужгородської МДПІ по проведенню камеральної перевірки податкової звітності плати за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ, результати якої оформлені Актом № 1694/15-01 від 26.12.2012 року в частині порушенням вимог ст.ст. 49, 75, 77, 78, 79 Податкового кодексу України, листа ДПА України від 21 червня 2011 року № 17197/7/15-0617 "Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунки) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів" та ч.2 ст.19 Конституції України.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на думку позивача, дії відповідача по проведенню 26.12.2012 року камеральної перевірки КП "ВУВКГ м.Ужгорода" та складення за її результатами акту № 1694/15-01 вчинені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними, виходячи з наступного: по-перше, дії відповідача суперечать вимогам п.75.1.1 ст. 75 ПК України, оскільки, під час перевірки, податковий орган використовував дані про сплату збору за спеціальне використання води та плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що не містяться в деклараціях (розрахунках) платника податків; по-друге, оскільки, предметом камеральної перевірки не може бути своєчасність сплати збору за спеціальне використання води та плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, то податковий орган, провівши саме камеральну перевірку своєчасності сплати збору за спеціальне використання води та плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, а не документальну перевірку порушив вимоги пункту 75.1.2. ст. 75 ПК України; по-третє, відповідачем порушено права позивача, передбачені ст.ст.77-79, 86 ПК України щодо вручення під розписку або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку (і місця) проведення такої перевірки. Крім того, на думку позивача, відповідач взагалі не мав права проводити 26 грудня 2012 року перевірку своєчасності сплати зобов'язань зі збору за спеціальне використання води та плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, виходячи з наступного. Відповідно до ст.75 ПК України своєчасність сплати податку не може бути предметом камеральної або фактичної перевірок та відсутні обставини, визначені ст.78 ПК України, для проведення документальної позапланової перевірки. В порушення вимог ч.2 ст.19 Конституції України, яка зобов'язує діяти органи державної влади виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідач здійснив камеральну перевірку своєчасності сплати податкових зобов'язань за відсутності законом визначених підстав для проведення саме такої перевірки та без дотримання визначеного законом способу та порядку проведення перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання. Таким чином, дії податкового органу суперечать вимогам вищенаведеної ст.75 Податкового кодексу України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити та визнати протиправними дії Ужгородської МДПІ по проведенню камеральної перевірки податкової звітності плати за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ, результати якої оформлені Актом № 1694/15-01 від 26.12.2012 року в частині порушенням вимог ст.ст. 49, 75, 77, 78, 79 Податкового кодексу України, листа ДПА України від 21 червня 2011 року № 17197/7/15-0617 "Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунки) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів" та ч.2 ст.19 Конституції України.
Відповідач надав суду заперечення проти позову (лист Ужгородської МДПІ від 08.02.2013 року № 499/10/10-013, а.с.15-19), згідно якого позов не визнав, посилаючись на наступне: виявлення недостовірності, неповноти нарахування податку є предметом саме документальної перевірки, а тому така не має жодного відношення до даної перевірки, на підставі чого необгрунтованими є посилання позивача, про порушення інспекцією вимог щодо не включення даної перевірки до плану-графіку проведення планових документальних перевірок, необхідності рішення (наказу) керівника податкового органу, (ст.ст. 77-79 ПК України), оскільки, як зазначено в п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Крім цього, визнання протиправними дій відповідача в тому числі і по складанню рішення (акту), не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов'язань чи штрафних (фінансових) санкцій.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у поданих письмових запереченнях проти позову, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Проведеною Ужгородською МДПІ камеральною перевіркою КП "ВУВКГ м.Ужгорода" з питань своєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по збору за спеціальне використання води, плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за період з 20.05.2012р. по 25.12.2012р., виявлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: в порушення рішення Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС про розстрочення податкового боргу № 18 від 31.05.2012 року сплачено суму 19037,12 грн. по платежу плата за користування надрами для видобування корисних копалин та суму 64079,96 грн. по платежу збір за спеціальне використання води від ЖКГ із затримкою від 43 до 219 календарних днів. За результатами перевірки складено акт від 26.12.2012р. № 1694/15-01, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 16.01.2013р. №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, якими на підставі ст.126 ПК України до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1903,71 грн., та 6408,01 грн. відповідно.
КП "ВУВКГ м.Ужгорода" звернулось до суду з позовом про оскарження дій Ужгородської МДПІ по проведенню камеральної перевірки податкової звітності плати за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ, результати якої оформлені Актом № 1694/15-01 від 26.12.2012 року в частині порушенням вимог ст.ст. 49, 75, 77, 78, 79 Податкового кодексу України, листа ДПА України від 21 червня 2011 року № 17197/7/15-0617 "Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунки) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів" та ч.2 ст.19 Конституції України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Ужгородської МДПІ від 26.12.2012 року за № 1694/15-01 (а.с.6-7), камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 ПК України, а саме: в порушення рішення Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС про розстрочення податкового боргу № 18 від 31.05.2012 року сплачено суму 19037,12 грн. по платежу плата за користування надрами для видобування корисних копалин та суму 64079,96 грн. по платежу збір за спеціальне використання води від ЖКГ із затримкою від 43 до 219 календарних днів.
На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів яка занесена до журналу судового засідання від 17.08.2017 року, відповідачем було надано рішення Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС про розстрочення податкового боргу № 18 від 31.05.2012 року, Заяву про надання розстрочення податкового боргу, а також договір про розстрочення податкового боргу від 31.05.2012 року №19.
Згідно п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 - VI (діє з 1 січня 2011 року, далі - ПК України), ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідачем здійснено розрахунок штрафних санкцій у розмірі 20 %, що відповідає вимогам даної статті та вимогам Листа від 21 червня 2011 року № 17197/7/15-0617 Державної податкової адміністрації України "Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації, щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів".
В ході перевірки було встановлено порушення п.57.1 ст.57 ПК України, оскільки, позивачем сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по "збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ" у розмірі 64079,96 грн. та по "платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення" у сумі 19037,12 грн. із запізненням від 43 до 219 календарних днів.
На підставі Акту перевірки від 26.12.2012 року № 1694/15-01, відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 16.01.2013 року за № №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, якими на підставі ст.126 ПК України до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1903,71 грн., та 6408,01 грн. відповідно.
Як вбачається із Акту відповідачем було проведено саме камеральну перевірку по питанню дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати податків, зборів та інших платежів з податку "збір за спеціальне використання водовід підприємств ЖКГ" та по "платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення" з 20.05.2012р. по 25.12.2012р. на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.75.1 ст. 75 ПК України.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності до п.75.1.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Позивач вважає, що дії інспекції по проведенню вказаної перевірки та складання вказаного акту вчинені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними виходячи з того, що п.75.1.1 ст.75 ПК України передбачено, що камеральною є перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. При перевірці податковий орган використав дані про сплату, що не містяться в податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Таким чином, дії податкового органу суперечать вимогам вищенаведеної статті ПК України.
Крім, цього як вважає позивач, оскільки предметом камеральної перевірки не може бути своєчасність сплати збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ, то податковий орган, провівши саме камеральну перевірку (а не документальну) порушив вимогу п.75.1.2. ст.75 ПК України, відповідно до якої документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.
Згідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Несвоєчасність сплати по платежах на підставі самостійно задекларованих сум, відображається та формується в інформаційні базі даних органу державної податкової служби, обробка та використання інформації в якій передбачена ст. 74 ПК України та яка є необхідною для виконання інспекцією покладених на нею функції та завдань, що підтверджено ст. 71 ПК України.
Крім того, позивач зазначає, що відповідач повинен був проводити документальну перевірку, а не камеральну, оскільки відповідно до п.75.1.2 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Зокрема ст. 78 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; 78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 78.1.3. платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби; 78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 78.1.5. платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження; 78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; 78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; 78.1.9. щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання; 78.1.11. отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні; 78.1.12. органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 78.1.13. у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
Пунктом 79.1 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Оскільки вказана перевірка була камеральною, а не документальною, то в даному випадку податковим органом було порушено норми податкового законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Окрім наведеного вище, суд також вважає за необхідне зазначити і те, що імперативні норми, зазначені в підпункті 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, оскільки воно потребує використання інформаційних баз ДПІ, що не передбачено ПК України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пункт 3.1 ст.3 Податкового кодексу України передбачає, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
З наведених законодавчих приписів випливає, що нарахування штрафних санкцій платникові податку за наслідками проведення камеральної перевірки є можливим лише у разі виявлення помилок у звітності, поданій таким платником. В іншому ж випадку підставою для визначення штрафних санкцій щодо сплати податків та зборів є дані саме документальних перевірок. Суд погоджується з доводами позивача наведених в позовній заяві, а тому дії Ужгородської МДПІ по проведенню камеральної перевірки податкової звітності плати за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ, результати якої оформлені Актом № 1694/15-01 від 26.12.2012 року в частині порушенням вимог ст.ст. 49, 75, 77, 78, 79 Податкового кодексу України є незаконними та підлягають визнанню протиправними.
Дана позиція міститься також в ухвалах ВАСУ від 29.10.2012 р. по справі №К9991/65970/12 та від 02.03.2012 р. №К9991/6486/12.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ч.4 ст.71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідач не подав жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують викладені заперечення та доводять обґрунтованість та правомірність дій відповідача при проведенні камеральної перевірки результати якої оформлені Актом № 1694/15-01 від 26.12.2012 року.
За наведеного, суд приходить до переконання, що позов є обгрунтованим та підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 11, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Ужгородської МДПІ по проведенню камеральної перевірки податкової звітності плати за користування надрами та збору за спеціальне використання води від підприємств ЖКГ, результати якої оформлені Актом № 1694/15-01 від 26.12.2012 року в частині порушенням вимог ст.ст. 49, 75, 77, 78, 79 Податкового кодексу України, листа ДПА України від 21 червня 2011 року № 17197/7/15-0617 "Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунки) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів" та ч.2 ст.19 Конституції України.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяОСОБА_4