про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
31 серпня 2017 рокум. Ужгород№ 807/988/17
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання вчинити дії, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» ,-
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк«ПриватБанк», згідно якого просить суд: Визнати протиправними дії реєстратора - приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_2; Скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 32323390 від 10.11.2016 року 18:43:09, приватний нотаріус ОСОБА_2, Тячівський районний нотаріальний округ, Закарпатська область, - за ПАТ КБ ПРИВАТБАНК, код ЄДРПОУ: 14360570, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; Скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 17389240, вчинений приватним нотаріусом ОСОБА_2 про реєстрацію речового права власності на квартиру, що розташована за адресою: м. Ужгород, ГодинкиАДРЕСА_1, - за ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ: 14360570, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суддя встановив наявність підстав для відмови у відкритті провадження за вказаним адміністративним позовом з огляду на наступне.
Відповідно п. 1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Предметом судового розгляду адміністративним судом є публічно - правовий спір, тобто спір між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.>
Таким чином, особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно - правовий характер, пов'язаність із сферою реалізації публічної влади.
Проте, слід зазначити, що специфіку публічно - правового спору визначає не тільки його суб'єктний склад, а й підстави виникнення цього спору і тісно пов'язане з цим питання межі повноважень адміністративного суду.
Отже, загальними критеріями для того, щоб визначити за спірними правовідносинами адміністративну юрисдикцію, є суб'єктний склад сторін (однією із сторін повинен бути суб'єкт владних повноважень) та предмет спору відповідно до природи спірних правовідносин (наявність публічно-правових відносин між сторонами під час виконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій на основі законодавства, тобто при реалізації цим суб'єктом своїх владних функцій та повноважень, визначених законодавством). Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.
Суд встановив, що 08.04.2008р. між позивачем та акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк" укладено договір про іпотечний кредит №MKMOGI0000004884.
Відповідно до умов даного Договору, Банк зобов'язався надати позивачу на умовах цього Договору грошові кошти (кредит) в сумі 152 000,00 гривень, а позивач зобов'язувалась прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 152 000, 00 гривень, сплатити відсоток за користування Кредитом в розмірі 15,00 % річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту.
Кредит надався Банком на придбання у власність окремої квартири з метою постійного проживання за договором купівлі - продажу №647 від 08.04.2008р., розташованої за адресою: АДРЕСА_2.
Кредит надався із строком погашення не пізніше 08.04.2028р., із щомісячним ануїтетним платежем в сумі не менше 2 024, 96 грн.
У виконання Договору про іпотечний кредит, між КБ „ПриватБанком" та позивачем 08.04.2008р. було укладено іпотечний договір № MKMOGI0000004884.
Згідно до положень вказаного Іпотечного договору, позивач, як іпотекодавець, зобов'язувалась повернути Банку (Іпотекодержателю) кредит у розмірі 152 000,00 грн. у строк та на умовах визначених Договором про іпотечний кредит; іпотекодавець, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань, що випливають з Договору про іпотечний кредит, передала, а Іпотекодержатель прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених Договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме однокімнатну квартиру зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном загальною площею 32,90 кв. м., житловою площею 15,80 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
Також, 08.08.2008р. було підписано Додаткову угоду до договору про іпотечний кредит № MKMOGI0000004884 від 08.04.2008р.
За умовами даної додаткової угоди, кредитний залишок за договором про іпотечний кредит від 08.04.2008р., який, станом на 08.08.2008р. складав - 151 618, 65 грн., було переведено у долари США і склав 32 676,43 долари США.
Дата погашення та строк дії кредитного договору залишився таким як і у договорі про іпотечний кредит від 08.04.2008р.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем було встановлено, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32323390 від 10.11.2016 року о 18:43:09 було вчинено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 17389240, приватним нотаріусом ОСОБА_2 про реєстрацію речового права власності на квартиру, що розташована за адресою: м. Ужгород, ГодинкиАДРЕСА_1, - за ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ: 14360570, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Таким чином, враховуючи те, що згідно поданого позову, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, суддя дійшов висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судом за правилами ЦПК.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у своїй постанові від 14.06.2016 року по справі №826/4858/15.
Відповідно до положень ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.
Відповідно до положень ч.4 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Так, постановою Верховного Суду України 14.06.2016 року по справі №826/4858/15 встановлено, що: “Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.
Таким чином, не обговорюючи питання правильності застосування судами статей 36, 37 Закону № 898-IV, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що в цьому випадку неоднаково застосовано статтю 6 Конвенції стосовно “суду, встановленого законом”. Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні частини першої статті 6 Конвенції”.
Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, судом встановлено, що правовідносини, що склалися між сторонами не можуть бути предметом спору у адміністративному процесі, оскільки в даному випадку наявний приватно - правовий спір, порядок вирішення якого визначений положеннями ЦПК України.
Відповідно до ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ч.2 ст.4, ст.17, п.1 ч.1 ст.109, ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,зобов'язання вчинити дії, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.
Роз'яснити позивачу про право на звернення до місцевого загального суду в порядку цивільно-процесуального законодавства.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_3