Україна
09 листопада 2009 р. справа № 2а-17189/09/0570
час прийняття постанови: 14.30 година
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Могильницького М.С.
при секретарі Фенделєвій В.Є.
за участю представника відповідача - Кононенко В.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Східної митниці про визнання неправомірними дій відділу митних платежів Східної митниці щодо відмови в прийнятті митної декларації № 700000030/9/000248 від 17.09.2009 року та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000023/9/010114 від 30.09.2009 року, зобов'язання Східної митниці прийняти митну декларацію № 700000030/9/000248 від 17.09.2009 року та провести митне оформлення товару - легковий автомобіль марки MERCEDES, модель MERCEDES BENZ ML 320 CDI, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2007 року випуску,
Стопчак Ірина Миколаївна звернулась до суду з адміністративним позовом до Східної митниці про визнання неправомірними дій відділу митних платежів Східної митниці щодо відмови в прийнятті митної декларації № 700000030/9/000248 від 17.09.2009 року та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000023/9/010114 від 30.09.2009 року, зобов'язання Східної митниці прийняти митну декларацію № 700000030/9/000248 від 17.09.2009 року та провести митне оформлення товару - легковий автомобіль марки MERCEDES, модель MERCEDES BENZ ML 320 CDI, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2007 року випуску.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30 вересня 2009 року при митному оформленні автомобіля відповідачем було відмовлено у ввезенні автомобіля та в подальшому його митному оформленні без оплати мита, акцизного збору та ПДВ з посиланням на абз. 20 ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення і оподаткування особистих речей, товарів і транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України».
Відповідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення і оподаткування особистих речей, товарів і транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
Тому просить визнати неправомірними дії відділу митних платежів Східної митниці щодо відмови в прийнятті митної декларації № 700000030/9/000248 від 17.09.2009 року та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000023/9/010114 від 30.09.2009 року, зобов'язати Східну митницю прийняти митну декларацію № 700000030/9/000248 від 17.09.2009 року та провести митне оформлення товару - легковий автомобіль марки MERCEDES, модель MERCEDES BENZ ML 320 CDI, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2007 року випуску.
Відповідач надав суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що місце попереднього проживання позивача - Республіка Молдова, а місце обліку транспортного засобу, який їй належить - Придністровська Молдовська Республіка, тому це, на думку відповідача, не дозволяє застосувати пільги передбачені ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення і оподаткування особистих речей, товарів і транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України».
Реєстраційні посвідчення, оформлені управлінням Державтоінспекції МВС Придністровської Молдовської Республіки, як зазначає відповідач, не можуть бути визнані такими, що підтверджують перебування транспортного засобу на обліку в Республіці Молдова, оскільки офіційними на території України вважаються лише ті документи, які визнаються офіційними на території Республіки Молдова.
Крім того, відповідач зазначає, що Державна митна служба України має домовленість з Митним департаментом Республіки Молдова щодо взаємного визнання офіційних знаків на транспортних засобах, а реєстраційні (облікові) знаки на транспортних засобах, видані МРЕВ м. Тирасполь (Придністровська Молдавська Республіка) не є офіційними.
Тому просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач та її представник у судове засідання не з'явились, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності та зазначили, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з тих самих підстав, що викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».
Вислухавши у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Стопчак Іриною Миколаївною у 2007 році був придбаний автомобіль марки MERCEDES, модель MERCEDES BENZ ML 320 CDI, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2007 року випуску, який був нею зареєстрований 16.11.2007 року у відповідних органах Придністровської Молдовської Республіки (МРЕВ ДАЇ м. Тирасполь) за місцем проживання (на той час): м. Тирасполь, вул. Індустріальна, 78, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, довідкою від 21.11.2008 року № 12/1-5724 та довідкою № С-1371 від 21.11.2008 року Відділу Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ Придністровської Молдавської Республіки (а.с. 6, 14, 13).
Позивачем - ОСОБА_1., на підставі вантажної митної декларації № 700000030/9/000248 був ввезений на митну територію України транспортний засіб - автомобіль марки MERCEDES, модель MERCEDES BENZ ML 320 CDI, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2007 року випуску, який був придбаний позивачем у Придністровській Молдавській Республіки (а.с. 7-8).
Східною митницею 30.09.2009 року позивачу було відмовлено у митному оформленні зазначеного транспортного засобу із застосуванням пільг на підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000023/9/010114. Підставою для відмови у митному оформленні транспортного засобу митний орган вказує на порушення вимог абзацу 20 ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» (а.с. 9-10).
Суд вважає, що митним органом протиправно було відмовлено у митному оформленні транспортного засобу, ввезеного позивачем, із застосуванням пільг з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 252 Митного кодексу України товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають оподаткуванню в порядку та на умовах, визначених Законами України. Дія частини першої цієї статті не поширюється на предмети, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну.
Відповідно до п. 33 ст. 1 Митного кодексу України предметами є особисті речі, товари, транспортні засоби та окремі номерні вузли до них, що переміщуються через митний кордон України.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» звільняється від оподаткування у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
За таких обставин можливість звільнення від оподаткування згідно з зазначеною вище правовою нормою згаданих транспортних засобів зумовлена наявністю такої підстави, як переселення громадянина на постійне місце проживання в Україну, а також дотриманням двох умов дії цієї норми права:
- громадянин, який переселяється на постійне місце проживання в Україні, повинен мати у власності транспортний засіб не менше року;
- такий транспортний засіб повинен перебувати на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
Перелік документів, необхідних для підтвердження права на надання пільг в оподаткуванні відповідно до ст. 8 зазначеного Закону, встановлений Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 р. № 1118, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2008 р. за № 291/14982. Так, пункт 4.3 Правил передбачає, що підтвердженням права на надання пільг в оподаткуванні, передбачених статтею 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України», є такі документи:
- підтвердження складу спадщини за законом, відкритої за межами України на користь громадянина-резидента органами, що вчиняють нотаріальні дії в країні її відкриття. Таке підтвердження підлягає легалізації в консульських установах України, що діють у відповідних країнах, якщо інше не встановлено міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом «Постійне проживання» або таким написом (для громадян України, які виїхали за її межі тимчасово та подали клопотання про залишення на постійне проживання за кордоном) з відміткою про дату поставлення та зняття з постійного консульського обліку, засвідченою гербовою печаткою консульської установи України в країні попереднього проживання такого громадянина;
- паспортний документ громадянина іноземної держави на право виїзду за кордон з імміграційною візою на постійне проживання в Україні, виданою компетентним органом України, та/або посвідка на постійне проживання в Україні;
- довідка, видана Міністерством закордонних справ України, за підписом першого заступника Міністра закордонних справ України, а в разі його відсутності - одного із заступників відповідно до розподілу обов'язків, а також керівника фінансового підрозділу Міністерства закордонних справ України про суму коштів, що виплачуються працівникам дипломатичної служби України, які перебували за кордоном у довгостроковому відрядженні або проходили дипломатичну службу за кордоном строком не менше одного року та повертаються в Україну.
Судом встановлено, що на виконання зазначених вимог позивачем митному органу були надані наступні документи: паспорт громадянина України, який має відмітки про консульський облік в посольстві України в Республіці Молдова про постійне місце перебування, а також про зняття з реєстраційного обліку у зв'язку з виїздом на постійне проживання в Україну (а.с. 20-21); довідка Управління в справах міграції Міністерства внутрішніх справ Придністровської Молдавської Республіки про те, що позивач був прописаний та постійне проживав з 15.11.2005 року по 21.11.2008 року в АДРЕСА_1, виписаний у зв'язку з виїздом до України (а.с. 14); довідка відділу Державної автомобільної інспекції МВС Придністровської Молдавської Республіки, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, якими підтверджується, що автомобіль перебував на обліку в органах ДАІ Придністровської Молдавської Республіки більш, ніж один рік (а.с. 13).
За таких обставин наданими до суду доказами підтверджений факт постійного місця проживання ОСОБА_1. з 15.11.2005 року по 21.11.2008 року у Придністровській Молдавській Республіці.
Зазначені докази відповідачем не спростовані, доказів їх недостовірності до суду не надано.
Крім того, Сертифікатом відповідності підтверджено, що ввезений позивачем транспортний засіб повинен декларуватися за кодом 8703 УКТЗЕД (а.с. 17).
Отже, транспортний засіб, ввезений позивачем на митну територію України, постійно перебував на обліку в країні постійного місця попереднього проживання (Придністровська Молдовська Республіка, м. Тирасполь) не менше року. Також позивач є власником цього транспортного засобу не менше року.
Отже, позивачем дотримані усі необхідні умови щодо підтвердження права на пільгове митне оформлення транспортного засобу.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо неможливо вважати, що автомобіль, ввезений позивачем, перебував на обліку в Республіці Молдова.
Жодним нормативно-правовим актом в галузі митної справі не встановлена заборона на прийняття митними органами України документів, виданими компетентними органами Придністровської Молдовської Республіки, як таких, що посвідчують певні майнові та немайнові права фізичних та юридичних осіб.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що документи про реєстрацію транспортних засобів, оформлені у Придністровській Молдовській Республіки, допущені до використання на території Республіки Молдова. Отже, такі документи визнаються державними органами Республіки Молдова, а тому можливо вважати такі документи офіційними документами, такими, що підтверджують факти та події, в даному випадку - факт знаходження на обліку транспортного засобу, ввезеного позивачем, в країні постійного попереднього проживання не менше року.
Суд вважає, що відмова у митному оформленні транспортного засобу із застосуванням пільг порушує права ОСОБА_1., встановлені чинним законодавством. Це порушення відбувається внаслідок невизначеності статусу Придністровської Молдовської Республіки. На думку суду, така невизначеність не може обмежувати права осіб, встановлені законами України.
Судом не приймаються до уваги посилання позивача на п. 4.3 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом ДМСУ від 17.11.2005р. № 1118 (в редакції наказу ДМСУ від 17.03.2008р. № 229), оскільки наведений підзаконний акт не передбачає виключний перелік документів, що підтверджують право на надання пільг, передбачених статтею 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України». В свою чергу зазначений Закон не містить взагалі посилання на паспорт громадянина для виїзду за кордон та неможливість застосування пільг, при дотриманні визначених цим Законом умов, у разі відсутності у такому паспорті штампу чи напису про постійне місце проживання. Окрім цього, суд зазначає, що підзаконний нормативно-правовий акт не може обмежувати дію закону, якщо самим законом таке обмеження не передбачено.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Недотримання зазначених принципів владним суб'єктом свідчить про неналежне виконання ним своїх повноважень.
Суд зазначає, що відповідачем при вирішення питання щодо наявності підстав для пільгового оформлення транспортних засобів, задекларованих позивачем, зазначені принципи не дотримані, зокрема, відмова у митному оформленні товарів не є обґрунтованою, такою, що вчинена добросовісно, розсудливо, пропорційно, рішення прийняте не на підставі законів України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Східною митницею не доведена правомірність відмови у пільговому митному оформленні автомобілю та нездійснення такого оформлення.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірними дій відділу митних платежів Східної митниці щодо відмови в прийнятті митної декларації № 700000030/9/000248 від 17.09.2009 року та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000023/9/010114 від 30.09.2009 року, зобов'язання Східної митниці прийняти митну декларацію № 700000030/9/000248 від 17.09.2009 року та провести митне оформлення товару - легковий автомобіль марки MERCEDES, модель MERCEDES BENZ ML 320 CDI, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2007 року випуску, підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Східної митниці про визнання неправомірними дій відділу митних платежів Східної митниці щодо відмови в прийнятті митної декларації № 700000030/9/000248 від 17.09.2009 року та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000023/9/010114 від 30.09.2009 року, зобов'язання Східної митниці прийняти митну декларацію № 700000030/9/000248 від 17.09.2009 року та провести митне оформлення товару - легковий автомобіль марки MERCEDES, модель MERCEDES BENZ ML 320 CDI, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2007 року випуску, задовольнити в повному обсязі.
Зобов'язати Східну митницю здійснити пільгове митне оформлення автомобілю марки MERCEDES, модель MERCEDES BENZ ML 320 CDI, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, 2007 року випуску.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3.40 грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 9 листопада 2009 року в присутності представника відповідача.
Повний текст постанови складений та підписаний 14 листопада 2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Могильницький М.С.