Справа № 2-а-2887/08
25 вересня 2008 р. Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Кашпур О.В.
при секретарі - Редік Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівської міської дезінфекційної станції до управління Пенсійного Фонду України в Новозаводському районі М.Чернігова про визнання нечинними рішень № 294 від 12.05.2008 року та № 293 від 12.05.2008 року та вимоги, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Новозаводському районі М.Чернігова про визнання нечинною вимоги про сплату боргу № Ю-2195 від 14.03.2008р. та визнання нечинними рішень №294 від 12.05.2008р., №293 від 12.05.2008р.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що за наслідками проведеної відповідачем перевірки був складений акт № 41 від 12.03.2008р. На підставі акту перевірки УПФУ була виставлена вимога про сплату боргу № Ю-2195 від 14.03.2008р. на загальну суму 10576, 68 грн.та були застосовані фінансові санкції за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених страхових внесків в розмірі 17239, 20 грн. та застосовані фінансові санкції за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески в розмірі 33 132, 00 грн.
З даною вимогою та рішеннями позивач не згоден, оскільки відповідно до статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом для нарахування страхових внесків для працедавців є суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру,
що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Відповідно до пункту 3.31 Інструкції зі Статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004р. матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання не відносяться до фонду оплати праці, отже не є об'єктом для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Також в акті перевірки допущені неточності стосовно того, яким саме працівникам надавалась матеріальна допомога, який вид матеріальної допомоги було надано, допущені неточності стосовно середньої облікової чисельністі працівників.
В звя'зку з зазначеними неточностями акт перевірки не був підписаний керівництвом. Матеріальна допомога надавалась окремим працівникам організації на підставі їх заяв та Колективного договору і носила не систематичний характер. Тому позивач вважає, що перевіряючим не було достатньо приділено увагу змісту та кількості заяв працівників (тобто видам матеріальної допомоги), яким було надано матеріальну допомогу. До акту перевірки на підставі якого була винесена вимога № Ю-2195 від 14.03.2008р. про сплату боргу та прийняті рішення №294 від 12.05.2008р., №293 від 12.05.2008р. були включені інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, які відповідно до Інструкції №5 від 13.01.2004р. "Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати" не належать до фонду оплати праці.
Пенсійним Фондом України надано роз'яснення стосовно нарахування страхових внесків на суми разової матеріальної допомоги, де, зокрема, зазначено, що "матеріальна допомога разового характру, надана підприємством у непередбачених(екстренних) випадках окремим робітникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання (пункт 3.31 Інструкції), коли необхідність її отримання виникла раптово в разі подачі заяви, а її розмір визначається адміністрацією підприємства, не відноситься до фонду оплати праці, а відповідно, зазначені виплати не є об'єктом для нарахування і утримання страхових внесків в Пенсійний Фонд незалежно від того, скільки разів на рік робітнику виплачується така допомога по сімейним обставинам.
Також, згідно пункту п. 9.7.З. Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб " не оподатковується тобто не підлягає включенню до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує розмір суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону,
встановленого на 1 січня такого року, за умови, що на такого платника податку поширюється право на отримання податкової соціальної пільги.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позов.
Представники відповідача позов не визнали з наступних підстав:
Згідно пп.4, 6, 11 ч.2 ст.17 ЗУ № 1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність у строки, в порядку та за встановленою формою; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески в територіальний орган Пенсійного фонду; допускати посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок; повідомляти пдо чисельність найманих працівників.
Страхові внески нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності. Страхові внески нараховуються на всі суми сукупного оподатковуваного доходу (прибутку) застрахованих осіб.
Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004р. № 5 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за №114/8713 (далі - Інструкція).
Згідно Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004р. № 5 п.1.3 Інструкції для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. Фонд оплати праці складається з фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Пункт 2.3.3. Інструкції до вищевказаних виплат відносить матеріальну допомогу, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників.
В ході перевірки позивача за період з 01.01.2004р. по 31.01.2008р. виявлені порушення п.1, п.2 ст. 19, п.п.6 п..2 ст. 17 ЗУ № 1058. Розбіжності виникли в зв'язку з не включенням матеріальної допомоги, яка надавалась більшості працівникам організації, в загальну суму фактичних витрат на оплату праці, в загальний оподаткований дохід (заробітну плату) та не нарахуванням страхових внесків на матеріальну допомогу. Вищевказане свідчить, що матеріальна допомога в зв'язку з сімейними обставинами, з тяжким матеріальним становищем надавалася щороку протягом кількох місяців більшості
працівникам установи і носила систематичний, а не разовий характер.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.
Встановленого в період з 28.02.2008р. по 12.03.2008р. головним спеціалістом-економістом відділу по контрольно-перевірочній роботі за нарахуванням та сплатою платежів управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м.Чернігова Овдак В. М. проведена планова перевірка правильності обчислення, повноти нарахування зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по Чернігівській міській дезінфекційній станції за період з 01.01.2002р. по 31.01.2008р.
За наслідками проведеної перевірки був складений акт № 41 від 12.03.2008р., відповідно до якого виявлено:
-заниження фактичних витрат на оплату праці, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на 33132, 00грн.,
-заниження загального оподаткованого доходу (заробітної плати), з якого утримуються внескі на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із застрахованих осіб на 33132, грн.,
-заниження страхових внесків на загальнообов'язкове державне 'пенсійне страхування розмірі 32%, 32, 3%, 31, 8%, 33, 2%, 4% на 9929, 47грн.,
-заниження страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування розмірі 0, 5-5% на 647, 21грн.
Керуючись п.б. п.п.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зменшено зобов'язання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на 62, 04грн.
При виправленні в липні допущеної помилки підприємтсво самостійно не нарахувало фінансової санкції в розмірі 40, 80грн
Позивачу було направлено вимогу про сплату боргу №Ю-2195 від 14.03.2008 р.в сумі 10576 грн.68 коп.
Рішенням № 293 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески від 12 травня 2008р. начальника управління ПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова Лущай О.М. застосовано фінансові санкції в розмірі - 33132, 00грн.
Рішенням № 294 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 12 травня 2008р. начальника управління ПФУ в Новозаводському районі м. Чернігова Лущай О.М. застосовано фінансові санкції в розмірі - 17239, 20 грн.
У вищезазначеному акті, зокрема, зазначено, що до фактичної суми витрат на оплату праці, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування не включені суми матеріальних допомог, що надавалися працівникам організації протягом 2004-2007р.р
Суд не погоджується з наведеним, оскільки відповідно до статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом для нарахування страхових внесків для працедавців є суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрцездатності.
Згідно п.2.3.3. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за № 114/8713 до заохочувальних та компенсаційних виплат віднесено матеріальну допомогу, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників.
В акті перевірки допущені неточності стосовно того, яким саме працівникам надавалась матеріальна допомога, який вид матеріальної допомоги було надано, допущені неточності стосовно середньої облікової чисельністі працівників, представниками відповідача в судовому засіданні не надано суду підтвердження того, що в період за 2004-2007 рік надання працівникам матеріальної допомоги носило систематичний характер.
Відповідно до пункту 3.31 зазначеної Інструкції матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання не відносяться до фонду оплати праці, отже не є об'єктом для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тому суд вважає, що вимога управління Пенсійного Фонду України в Новозаводському районі М.Чернігова про сплату позивачем боргу № Ю-2195 від 14.03.2008 р.в сумі 10576 грн.68 коп. є незаконною та такою, що винесена без урахування всіх обставин, що мають значення для її прийняття.
Рішення № 293 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески від 12 травня 2008р. рішенням № 294 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків від 12 травня 2008р. винесені на підставі виявлення заниження позивачем сум заробітної плати та неповноти нарахування страхових внесків.
Вказані рішення про застосування до позивача фінансових санкцій судом
визнаються нечинними, оскільки судом не встановлено порушення Чернігівською міською дезінфекційною станцією законодавства про пенсійне страхування.
Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, -суд
Позов задовольнити.
Визнати нечинними вимогу управління Пенсійного Фонду України в Новозаводському районі М.Чернігова про сплату боргу Чернігівською міською дезінфекційною станцією від 14.03.2008 року за № Ю-2195 в сумі 10576, 68 грн. та рішення управління Пенсійного Фонду України в Новозаводському районі М.Чернігова про застосування фінансових санкцій до Чернігівської міської дезінфекційної станції № 294 від 12.05.2008 року та № 293 від 12.05.2008 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.