Справа №2-а-411/2008
29 вересня 2008 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сорочко Є.O.,
при секретарі Ясинському С.Г.,
з участю позивача Курілко O.K.,
представника відповідача Коваль В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду в місті Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про стягнення коштів, -
ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (далі - Деснянського ВДВС Чернігівського МУЮ) Коваль Віталія Олександровича про визнання рішення та дій щодо повернення виконавчого документу про стягнення - протиправними, та про зобов'язання у відновленому виконавчому провадженні виконати та вчинити, передбачені чинним законодавством дії, за виконавчим листом по справі № 2-444 від 28.12.2001 року про стягнення на її користь 11106 грн. 54 коп. заборгованості з заробітної плати. Позовні вимоги мотивує тим, що постановою держаного виконавця ВДВС Деснянського району Чернігівського міського управління юстиції від 13.04.2007 року прийнято рішення про повернення виконавчого листа по справі № 2-444 від 28.08.2002 року, яке вважає безпідставним. Відповідача державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Коваль Віталія Олександровича, за згодою позивача, було замінено на належного відповідача - Деснянський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції
В судовому засіданні позивач надала письмову заяву про зміну та уточнення позовних вимог та просила стягнути з Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції 10567, 36 грн. та додатково пояснила, що на протязі майже 7 років Деснянське відділення Державної виконавчої служби Чернігівського управління юстиції безпідставно не виконувало рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 28.12.2001 р. про стягнення боргу по заробітній платі в сумі 10567грн. 36 коп. з ВАТ «Чернігівський
торговий центр «Дружба», що порушувало її права та Конституційні гарантії, оскільки вона є непрацюючою особою, а присуджена зарплата є єдиним джерелом існування. Також зазначила, що у відповідача були реальні можливості виконати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.12.2001 р.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі та пояснив, що при виконанні рішення Деснянського районного суду м. Чернігова щодо стягнення заборгованості з заробітної плати на користь позивача, відповідач діяв відповідно до чинного законодавства, всі можливі дії, передбачені Законом України „Про виконавче провадження" вчинено, але вони не призвели до повного виконання рішення не з вини відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.
На підставі рішення Деснянського районного суду міста Чернігова видано виконавчий лист № 2-444 від 28.12.2001 року про стягнення з ВАТ «ЧТЦ «Дружба» на користь Курілко O.K. заборгованість з заробітної плати в розмірі 11106 грн. 54 коп., який направлено на примусове виконання до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції.
Заходами примусового виконання рішень відповідно до статті 4 Закону України „Про виконавче провадження" є, зокрема: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням. Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.
Постановою державного виконавця від 04.03.2005 року на майно ВАТ «ЧТЦ «Дружба», а саме на автомобілі ГАЗ-3102, ДНЗ-8128 ЧНА, ГАЗ-24, ДНЗ-7400 ЧНР, КАМАЗ-5410, ДНЗ-7945 ЧНП, КАМАЗ-5320, ДНЗ-7946 ЧНП, СЗАП-8355І, ДНЗ-0916 ХВ накладено арешт.
Листом від 17.03.2006 року за №01/К- 87 начальник державної виконавчої служби повідомив, що згідно даних МРЕВ ДАІ за боржником зареєстровані транспортні засоби, які 02.06.2005 року знаходяться на затриманні, а в 2005 році до МРЕВ ДАІ направлено лист для з'ясування , які саме заходи вжиті для затримання авто транспортного боржника.
Відповідно листа генерального директора ВАТ «ЧТЦ «Дружба» від 01.07.2006 року вбачається, що на балансі ТК „Оптова торгівля та боргові зобов'язання ВАТ «ЧТЦ «Дружба» (структурний підрозділ ВАТ «ЧТЦ «Дружба») з
майна значиться торгівельне обладнання (прилавки), яке знаходиться в приміщенні універмагу „Дитячий світ" та за адресою вул. Любченка, 5 в м. Чернігові. Одночасно в листі генеральний директор ВАТ «ЧТЦ «Дружба» висловлює прохання забрати майно для реалізації та погашення кредиторської заборгованості ТК „Оптова торгівля та боргові зобов'язання ВАТ «ЧТЦ «Дружба».
Згідно ч. 6 ст. 40 Закону якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві.
Так, 13.04.2007 року державним виконавцем Коваль В.О. винесено постанову про повернення виконавчого документу у справі № 2-444 від 28.12.2001 року про стягнення з ВАТ «ЧТЦ «Дружба» на користь Курілко O.K. заборгованість з заробітної плати в розмірі 10567, 36 грн. на підставі ст. 40 Закону.
Згідно ст. 50 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стаття 55 Закону передбачає, що державний виконавець зобов'язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не ущімлюють його законних інтересів.
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні виконавчого провадження, виконавча служба мала можливість виконати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.12.2001 p., але майно боржника реалізовано не було, а посилання державного виконавця в постанові про повернення виконавчого листа на відсутність майна боржника є безпідставним.
На підставі заяви Курілко O.K. від 21.01.2008 року виконавче провадження у справі 2-444 відкрито постановою державного виконавця від 24.01.2008 року.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 13.05.2008 року відкрите акціонерне товариство «Чернігівський торговий центр «Дружба» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Згідно ст. 65 Закону у випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку. У разі направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. При направленні виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого виконавче провадження підлягає закінченню у порядку, встановленому цим Законом.
Постановою державного виконавця Деснянського ВДВС Чернігівського МУЮ від 27.05.2008 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-444\01, вданого 28.08.2002 року закрито.
Таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі з Деснянського ВДВС Чернігівського МУЮ задоволенню не підлягають.
Згідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Судом встановлено, що права, свободи та інтереси Курілко O.K. були порушені бездіяльністю відповідача щодо стягнення заборгованості з заробітної плати, а тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції неправомірною.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_3 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції щодо стягнення коштів в розмірі 10567, 36 грн. задоволенню не підлягають за необґрунтованістю, а бездіяльність Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції щодо стягнення заборгованості з заробітної плати на користь ОСОБА_3 за виконавчим листом у справі 2-444 від 28.12.2001 року необхідно визнати неправомірною.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції - задовольнити частково.
Бездіяльність Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції щодо стягнення заборгованості з заробітної плати на користь ОСОБА_3 за виконавчим листом у справі 2-444 від 28.12.2001 року визнати неправомірною.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.