23 серпня 2017 рокусправа № 804/2957/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.
за участю секретаря судового засідання:ОСОБА_1
За участю:
Представник позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 10.05.2017)
Представник відповідача - ОСОБА_3 ( довіреність від 3,.08.2016 року №1830/10)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш"
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 р.
у справі № 804/2957/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш"
до Державної митної служби України Дніпропетровська Митниця Державної фіскальної служби України
про скасування рішення та картки відмови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестмаш» звернулося до адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості від 25.04.2017року № UA110120/2017/100003/1 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.04.2017 року № UA110120/2017/00019 Дніпропетровської митниці ДФС .
Відповідно до вимог позову зазначено, що відповідно до контракту від 12.12.2016 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмаш» та Hebei Xinfeng High-Pressure Flange and Pipe Fitting CO. LTD, останній зобов'язався, в строки визначені контра-виробити та поставити стальні фітинги. Вартість поставленого товару відповідно до Контракту та інвойсу становить 24581,9 доларів США. Даний товар було задекларовано. ТОВ «Інвестмаш» шляхом подачі до Дніпропетровської митниці електронної декларації UA110120/2017/102081. Разом з декларацією ТОВ «Інвестмаш» було надано наступні документи: Контракт, Сертифікат якості, Інвойс та його переклад, Коносамент та його переклад, Експортна декларація, Страховка та її переклад, Свіфт, Заяву, листи №№5,249,250,254,256,5 та інші необхідні документи перелік яких визначений графою 4 декларації. 25 квітня 2017 року позивачем отримано Рішення про коригування митної вартості товарів за № UA110120/2017/100003/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Умови поставки відповідно до рахунку-інвойс від 16.12.2016 № ХF-ІVLL02-CIF Одеса, до ціни товару-включаються наступні складові-вартість, страхування, фрахт. За цих умов продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від продавця до покупця. Частиною 1 та п. 8 ч. 2 ст. 53 МКУ визначено, що одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, в тому числі, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Рахунок-інвойс від 16.12.2016 № ХF-ІVLL02-CIF містить ціни на умовах FОВ (23 181,90 дол. США) + вартість фрахту (1400,00 дол. США). При цьому в наданій декларантом МД країни експорту від 04.03.2017 №021720170000049289 в графі щодо суми фрахту зазначена вартість у розмірі 950 дол. США. вартість страхування-у розмірі 27,04 дол. США. При перевірці розрахунку розміру витрат на страхування відповідно до наданого страхового полісу від 07.03.2017 № РСВ020001160200067335, а також наданої заявки на страховку від 06.08.2017 №10228031900317930031 виявлено, що до страхової суми включено 54,08 дол. США. На підставі зазначеного вважає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110120/2017/00019 та рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів від № UA 110120/2017/100003/1 від 25.04.2017 року є протиправними та підлягають скасуванню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш" до Державної митної служби України Дніпропетровська Митниця Державної фіскальної служби України про скасування рішення та картки відмови- відмовлено.
Від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестмаш» на рішення суду надійшла апеляційна скарга, відповідно до якої зазначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, крім того, відповідно до викладених обставин в позовній заяві вважає що судом винесено рішення без врахуванням всіх обставин по справі. Додатково зазначив, що у органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а) та 2б). Враховуючи положення ст. 61 МКУ, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи 2а) та 26) згідно статей 59 і 60 Кодексу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст.62, ст.63 МКУ) неможливо застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. До товару №1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-r - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Відповідно до наявних даних, визначена митна вартість товару, ґрунтується на раніше визнаній органом доходів і зборів вартості за попередніми оформленнями, враховуючи умови доставки та обсяг партії подібного товару. Митну вартість вищезазначених товарів скориговано до рівня ціни за ЕМД від 16.03.2017 №UA110180/2017/400896-2,16 дол. США/кг.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену постанову суду від 13 червня 2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначаючи, що за результатами проведеної перевірки документів наданих позивачем під час митного оформлення товарів, було виявлено розбіжності в числових значеннях складових митної вартості, що містяться в обов'язкових документах (страховий поліс, рахунок), які підтверджують заявлену декларантом митну вартість, з числовими значеннями інших товаросупровідних документів, у зв'язку з чим, відповідачем було прийняті оскаржувані рішення. При цьому, при їх прийнятті посадові особи відповідача діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. На підставі викладеного, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дану апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступне.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено, 12 грудня 2016 року було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестмаш» та Hebei Xinfeng High -Pressure Flange and Pipe Fitting CO. LTD контракт № 1, відповідно до якого, останній зобов'язався, в строки визначені контрактом виробити та поставити стальні фітинги. Вартість поставленого товару відповідно до Контракту та інвойсу становить 24581,90 доларів США. Даний товар було задекларовано. Декларант Позивача 20.04.2017 подав до митного поста „Північний" Дніпропетровської митниці ДФС митну декларацію № UA110120/2017/102081 з метою митного оформлення товару «фітинги для трубі трубок з вуглецевої сталі.
Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 20.04.2017 року №UA110120/2017/102081 згенеровано, в тому числі, обов'язкові форми контролю 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».
На підтвердження заявленої митної вартості декларантом до митного органу надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 12.12.2016 року № 1;рахунок-фактура (інвойс) від 16.12.2016року № XF-IVLL02;коносамент від 08.03.2017 року № MSCUXF047208;автотранспортна накладна від 18.04.2017 року№938/1;банківські платіжні документи Swift від 28.12.2016року, від 14.03.2017року;страховий поліс від 07.03.2017року № РСВ020001160200067335;копія декларації країни відправлення від 04.03.2017 року № 021720170000049289.
Митна вартість товарів заявлена Позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ -1 за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 МКУ і складає 1,00 дол. США/кг.
Рахунок-інвойс від 16.12.2016 № XF-IVLL02 містить ціни на умовах FOB (23181,90 дол.США)+ вартість фрахту (1400,00 дол. США). При цьому в наданій декларантом МД країни експорту від 04.03.2017 №021720170000049289 в графі щодо суми фрахту зазначена вартість у розмірі 950 дол.США, вартість страхування - у розмірі 27.04 дол.США.
При перевірці розрахунку розміру витрат на страхування відповідно до наданого страхового полісу від 07.03.2017 № РСВ020001160200067335, а також наданої заявки на страховку від 06.08.2017 №10228031900317930031 виявлено, що до страхової суми включено 54,08 дол.США.
Під час проведення консультацій декларантом додатково надіслано переклад ВМД країни відправлення, інших додаткових документів не надано, однак в листах ТОВ «Інвестмаш» від 21.03.2017 №249, від 21.04.2017 №250, від 24.04.2017 №254, №256 наведені заперечення проти вимоги митного органу щодо підстав затребування додаткових документів.
На підставі ч.5 ст.55 МКУ в рамках проведення консультацій декларанту повідомленнями митного органу № 2-5 надіслано результат опрацювання зауважень Позивача, викладених в його листах від 21.03.2017 №249, від 21.04.2017 №250, від 24.04.2017 №254, №256.
В результаті вищезазначеного контролю було виявлено розбіжності в числових значеннях складових митної вартості, що містяться в обов'язкових документах (страховий поліс, рахунок), які підтверджують заявлену декларантом митну вартість, з числовими значеннями інших товаросупровідних документів (МД країни експорту).
Вимоги щодо порядку заповнення ВМД КНР встановлені Митними правилами КНР з оформлення вантажної митної декларації при імпорті та експорті товарів, затверджених маніфестом Головного Митного Управління КНР № 52.
Згідно цих Правил при заповненні графи 24 «Фрахт» та графи 25 «Страхування» (переклад російською мовою): Знак « 3» означает общий фрахт. В соответствии с утвержденной таможенными органами "таблицей кодов валют" выбирают и заполняют соответствующий код валюты.
Расходы по страхованию можно декларировать двумя способами: по общей стоимости расходов на страхование или по ставке на страхование. Выполняют отметки в примечании (отметка стоимости страхования "3" означает общую стоимость страхования). В соответствии с "таблицей кодов валют" выбирают и заполняют соответствующий код валюты.
В наданій декларантом ВМД країни відправлення в графах 24, 25 вказано відповідно „Фрахт: 502/950/3" та „Страховка: 502/27.04/3", що означає: 502 - код валюта - долари США. 950 і 27.04 - сума фрахту і страхування відповідно, а також знак « 3», який означає загальну суму фрахту і відповідно загальну суму страхування.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови від 25.04.2017 року № UA110120/2017/00019, оскільки у митного органу були достатні підстави вважати, що надані документи містять розбіжності, наявні ознаки недостовірності, що в свою чергу дає підстави митному органу відповідно до ч.3 ст.53 письмово вимагати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).
Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.
Відповідно до матеріалів вбачається що відповідно до пункту 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 12.12.2016року № 1 постачання Товару здійснюється на умовах CIF Одеса згідно Правил Інкотермс 2000.
Разом з цим, зі змісту митної декларації країни відправлення від 08 березня 2017 року вбачається, що товар відправлявся із Китаю способом доставки FOB.
Спосіб доставки FOB означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики втрати чи ушкодження товару повинен нести покупець.
Спосіб доставки CIF означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від продавця на покупця. За умовами CIF на продавця покладається також обов'язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.
Згідно умов CIF поставки (Інкотермс 2000) на продавця покладається обов'язок щодо укладання договору страхування та оплати страхових внесків на користь покупця проти втрати та пошкодження товару під час перевезення вантажу. Отже позивачем не укладався договір страхування, а тому під час митного оформлення товару у підприємства не було можливості його надати.
Крім того, відповідно до правил Інкотермс 2010 термін «Cost Insurance and Freight» (CIF) «Вартість, страхування, фрахт» означає, що продавець зобов'язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, а також повинен забезпечити морське страхування від ризику загибелі або пошкодження товару під час перевезення, продавець укладає договір страхування і виплачує страховику страхову премію. Ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. При цьому, хоча фрахт оплачується продавцем, по суті, він оплачується покупцем, оскільки витрати на фрахт, зазвичай, включаються продавцем в загальну ціну товару.
Таким чином, витрати на фрахт, а також будь-які інші витрати пов'язані із транспортуванням, навантаженням, перевантаженням тощо включені в ціну товару, придбаного позивачем за зовнішньоекономічним контрактом.
Отже, висновки митного органу про не включення до ціни товару витрат з страхування є безпідставними.
Щодо посилання відповідача на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, то, як правильно зазначили суди, самі по собі відомості згаданої системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості, за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
З огляду на вищевикладені обставини та норми права, подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч.2 ст. 58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Отже, витребування Дніпропетровською митницею додаткових документів здійснено за відсутності визначених законом правових підстав.
За наведених обставин, не подання, або подання декларантом додатково запитаних документів не в повному обсязі, не створює наразі для позивача негативних наслідків, оскільки разом із деклараціями митної вартості були подані всі необхідні документи, які давали змогу Дніпропетровській митниці достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів.
Крім того, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Аналогічна позиція також викладена Верховним Судом України у постанові від 11 вересня 2012 року (справа №21-262а12).
Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що встановлено частинами першою, другою статті 55 МК України.
Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.
Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
За вказаними обставинами суд першої інстанції дійшов невірного висновку про правомірність дій відповідача, оскільки відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та в силу п.4 ст.202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш" - задовольнити
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 р. у справі № 804/2957/17 - скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестмаш" - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості від 25.04.2017 року № UA110120/2017/100003/1 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.04.2017 року № UA110120/2017/00019 Дніпропетровської митниці ДФС.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.В. Білак
Суддя: В.А. Шальєва