23 серпня 2017 рокусправа № 171/1900/16-а(2-а/171/16/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.
за участю секретаря судового засідання:ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
на постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2017 р.
у справі № 171/1900/16-а(2-а/171/16/17)
за позовом ОСОБА_2
до Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання неправомірним рішення про підтвердження періоду роботи, визнання неправомірною відмови в призначенні пенсії, зобов'язання вчинити дії,-
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання підтвердження стажу робот на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за № 2 від 23.09.2016 року, визнати неправомірним рішення УПФУ в Апостолівському районі від 05.10.2016 року про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язати УПФУ в Апостолівському районі здійснити нарахування пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 24 серпня 2016 року, тобто з дня звернення.
Постановою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Криворізьке південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, тими обставинами, які стали підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії.
Сторони до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.
У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.08.2016 позивач року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах як тракторист, безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.
Згідно протоколу № 1118 від 03.11.2016 року УПФУ в Апостолівському районі зарахувало позивачу до спеціального стажу на посаді тракториста 9 років 11 місяців 8 днів, загальний стаж позивача згідно даного протоколу складає 33 роки 4 місяці 24 дні. Вказаним протоколом позивачу відмовлено в призначенні пенсії.
Листом відповідача № 2158/03/09 від 05.10.2016 року позивачу було відмовлено в призначенні пільгової пенсії, посилаючись на відсутність достатнього стажу, що визначає право на пенсію на пільгових умовах.
Також, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.09.2016 року № 24614/02/29 позивачу роз'яснено, що зараховано стаж роботи на посаді тракториста за період з 01.01.1979 по 18.05.1980 року, з 12.06.1982 по 31.12.1990 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт роботи позивача трактористом, тобто на посаді, що дає право на призначення пільгової пенсії, підтверджено наданими документами та іншими доказами у справі. З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пільгової пенсії відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.
Відповідно з п. "в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються трактористи-машиністи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і за загального стажу роботи не менше як 25 років, з них не менш як 20 років на такій роботі.
До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, належать працівники оформлені на роботу трактористами-машиністами, які мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах упродовж повного сезону сільськогосподарських робіт у рослинництві та тваринництві. Водночас відсутність посвідчення не позбавляє права на пенсію, якщо документами підтверджується робота трактористом-машиністом. Для призначення пенсії на пільгових умовах не має значення також марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст.
Єдине найменування професії механізаторів сільського господарства „тракторист-машиніст" було запроваджено в 1961 році і охоплює такі професії: бульдозеристи, бульдозеристи-скреперисти, грейдеристи, комбайнери, машиністи дощувальних машин, машиністи льоноконоплезбиральних машин, машиністи скреперів, скреперисти, машиністи чаєзбиральних машин, машиністи екскаваторів, механіки-водії бавовнозбиральних машин, механіки-водії самохідних широкозахватних сінокосарок, механіки-комбайнери, трактористи, трактористи-бульдозеристи.
Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому разі, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, проводиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
Відповідно до ст.62 Закону, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Досліджені судом відомості трудової книжки позивача свідчать про те, що ОСОБА_2 працював з 15.07.1978 по 20.05.1980 року працював на посаді тракториста відділення № 1 радгоспу «Криворізький», з 25.05.1980 по 25.05.1982 року проходив службу в лавах РА, з 12.06.1982 по 01.04.2000 року працював трактористом 3 класу у відділенні № 1 радгоспу «Криворізький», яке 13.10.1995 року перейменовано в КСП «Криворізьке», з 01.04.2000 по 01.11.2000 року та з 25.01.2001 по 16.09.2002 року працював механізатором тракторно-польової бригади ПСП «Лан», з 02.04.2007 по 30.04.2015 року працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва ФГ «Прогрес», загальний стаж на посаді тракториста, механізатора, тракториста-машиніста складає 29 років 11 місяців 19 днів, які повинні бути зараховані до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Окрім відомостей трудової книжки, займана позивачем посада підтверджуються архівними довідками про заробітну плату для обчислення пенсії, довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, копії яких містяться в матеріалах справи.
Вищезазначені відомості як з трудової книжки, так і з вказаних довідок, які підтверджують, що позивач у періоди з 15.07.1978 по 31.12.1978 року, з 01.01.1991 по 01.11.2000 року, з 25.01.2001 по 16.09.2002 року, з 02.04.2007 по 30.04.2015 року працював на посаді тракториста, та був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства, відповідачем не спростовані.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у ОСОБА_2 був наявний 20-річний стаж роботи на посаді тракториста-машиніста.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, прийняв вірне рішення по суті позовних вимог, у зв'язку з чим підстави для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Криворізького південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2017 року у справі № 171/1900/16-а(2-а/171/16/17) - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, які передбачено ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак