23 серпня 2017 рокусправа № 405/1705/17 (2-а/405/65/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Шальєвої В.А. Білак С.В.
за участю секретаря судового засідання:ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Борисполі Департаменту патрульної поліції
на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2017 р.
у справі № 405/1705/17 (2-а/405/65/17)
за позовом ОСОБА_2
до інспектора роти № 2 батальйону УПП в м. Борисполі ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 2 батальйону УПП в м. Борисполі ДПП лейтенант поліції ОСОБА_3 про скасування постанови серії АР №075379 від 25.03.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2017 року адміністративний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано як належний доказ пояснення відповідача щодо вчинення позивачем правопорушення.
Сторони до суду не з'явилися. Про день, місце та час розгляду справи сторони повідомлені належним чином, , що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.
У зв'язку з неявкою сторін фіксування судового засідання не здійснювалось, відповідно ч.1 ст. 41 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відносно позивача 25.03.2017 року інспектором роти №2 батальйону УПП в м. Борисполі ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3 винесено постанову серії АР № 075379 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255,00 грн.
Як вбачається з постанови 25.03.2017 року о 21.30 год., керуючи транспортним засобом ЗАЗ-ДАЕWОО р/н НОМЕР_1 водій здійснив стоянку на території ДПМА «Бориспіль», Бориспіль-7, у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив розділ 33 ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з ненадання відповідачем будь-яких доказів на підтвердження правомірності свого рішення щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляді адміністративного штрафу розміром 255 грн.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не надано належних доказів правомірності свого рішення.
Дослідивши вказане відео, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що з нього неможливо встановити порушення ПДР позивачем, адже фактично фіксація відео починається з моменту зупинки автомобіля патрульного, тоді як сам момент скоєння адміністративного правопорушення відповідачем зафіксовано не було.
З урахуванням відсутності доказів вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху України, колегія суддів апеляційного суду погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у місті Борисполі Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04 липня 2017 р. у справі № 405/1705/17 (2-а/405/65/17) - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак