29 серпня 2017 року справа № 316/1979/16-а (2-а/316/150/16)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Ясенова Т.І.
судді: Суховаров А.В. Головко О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 07 липня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахуванні позивачу пенсії за віком, з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07 червня 2016 року з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років; стягнути з відповідача судові витрати 1500,00 грн. на правову допомогу.
Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 07 липня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-ІV) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-ІV або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796-XII). Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796 право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку. Водночас порядок перерахунку
пенсій Законом № 796-XII не встановлений, що є підставою для застосування аналогії закону на підставі частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України. Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 частини 1 статті 28 Закону № 1058-ІV, зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1% визначеної законом її розрахункової величини. Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Отже, особам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та яким призначена пенсія на підставі Закону № 1058-ІV перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку на рік. Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 червня 2008 року (справа № 21-1748во07), 7 липня 2015 року (справа № 21-727а15), 20 вересня 2016 року (справа № 1601/12900/12).
Відповідач не скористався правом подати письмові заперечення на апеляційну скаргу.
У відповідності до вимог статті 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджено посвідченням серії А № 107201.
З січня 2000 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 1 згідно вимог пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон № 1788) із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.
07 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з моменту призначення шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад 20 років та надати попередній розрахунок отримуваної пенсії в разі перерахування.
Листом № 141/Т-1 від 20.12.2016 року УПФУ повідомило позивача, що передбачені статтею 56 закону України № 796-XII пільги щодо обчислення стажу роботи реалізовуються особою лише для призначення пенсії і не застосовуються для подальшого її перерахунку у зв'язку зі зміною цього стажу.
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон № 796-XII)визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-ІV) визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
За приписами частини другої статті 27 Закону № 1058-ІV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Отже, цією нормою права позивачу надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058 або спеціальним Законом № 796-XII.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 обравши умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом № 796-XII, звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою для реалізації свого права.
Пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Таким чином, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.
Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону № 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону № 796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Викладені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах Верховного Суду України від 10 червня 2008 року (справа № 21-1748во07) та 7 липня 2015 року (справа № 21-727а15).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.
Щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. (частина 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України витрати на правову допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах, в яких така компенсація виплачується суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Таким чином, право на відшкодування витрат на правову допомогу передбачено лише за участь адвоката у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
На підтвердження судових витрат в сумі 1500 грн. позивач надавав суду розрахунок на правову допомогу, договір про надання юридичних послуг № 423 від 07..2016, акт про надання юридичних послуг та виконаної роботи щодо Договору № 423 та копії квитанцій № 423/1, 423/2.
Як вбачається з розрахунку витрат на правову допомогу позивачу надано правову допомогу, яка складається з таких послуг: складання заяви до УПФУ 1 год. 500 грн. (квитанція від 07.12.2016 року); складання адміністративного позову 2 год. 1000 грн. (квитанція від 22.12.2016 року).
Однак відшкодування правової допомоги на складання заяви до УПФУ та адміністративного позову законом не передбачено, заява до УПФУ та позовна заява підписані особисто позивачем, а обсяг витраченого на її складання часу об'єктивно не підтверджено належними доказами.
Крім того, складання заяви до УПФУ не потребує спеціальних юридичних знань, оскільки заява про перерахунок/призначення пенсії складається за затвердженою формою правління Пенсійного фонду України
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для відшкодування заявлених позивачем судових витрат в сумі 1500,00 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до статті 202 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.ст.205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 07 липня 2017 року - скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у перерахуванні позивачу пенсії за віком, з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 07 червня 2016 року з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років.
У задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу розмірі 1500,00 грн. - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко