справа № 208/5741/16-ц
№ провадження 2/208/53/17
Іменем України
13 липня 2017 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:
Головуючого, судді - Івченко Т.П.,
При секретарі - Бейгул Н.Ю.,
За участю:
Представника позивача - ОСОБА_1,
Відповідачки - ОСОБА_2
Представника відповідача - ОСОБА_3,
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кам'янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів та процентів, суд -
встановив:
13.09.2016 року ОСОБА_4 звернувся із даним позовом до ОСОБА_2, яким просив: стягнути з відповідачки на свою користь 50676 гривень 00 копійок - безпідставно отримані грошові кошти; 26790 гривень 25 копійок - проценти; всього 77466 гривень 23 копійки; стягнути з відповідачки на свою користь сплачений судовий збір в розмірі 774 гривні 67 копійок, витрати понесені на правову допомогу адвоката в розмірі 1500 гривень.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_4 зазначив, що він, у квітні 2007 року, домовився із відповідачкою про придбання в неї земельної ділянки та домоволодіння, які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Миколаївка, вул. Львівська, 12, на які за нею визнано право власності в порядку спадкування за заповітом, після померлого ОСОБА_5, на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.01.2007 р. по справі № 2-561/07. в усній формі домовилась з ним про продаж йому ділянки і житлового будинку за 2000 доларів США, отримала гроші, дала позивачу розписку з цього приводу та пообіцяла зареєструвати своє право власності на будинок в БТІ, отримати на земельну ділянку Державний акт до 2010 року, але не зробила цього, ухилялась від оформлення правовстановлюючих документів і від продажу нерухомості; в 2010 році відповідачка видала довіреність сторонній особі. До того ж виявилось, що власниками будинку № 12 по вул. Львівський в с. Миколаївка є інші особи. А тому позивач не мав можливості оформити правовстановлюючі документи на будинок та земельну ділянку на які відповідачка мала право власності за рішенням суду, в порядку спадкування за заповітом, але це право власності не зареєструвала у передбаченому законом порядку. Тому в розумінні ст. 1212 ЦК України, відповідачка безпідставно набула належне позивачеві майно, а саме 2000 доларів США, які з врахуванням процентів повинна повернути позивачеві.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що ОСОБА_4 28.04.2007 року передав ОСОБА_2 2000 доларів США в рахунок сплати за придбання у останньої земельної ділянки та будинку за адресою Дніпропетровська область, с. Миколаївка, вулиця Львівська, № 12, про що відповідачка написала позивачеві письмову розписку. В той же день, для оформлення позивачем всіх документів необхідних для прийняття ним права власності на зазначене майно, ОСОБА_2 видала на ім'я ОСОБА_4 довіреність, яка була нотаріальна посвідчена та надавала права позивачеві на вчинення всіх необхідних дій. Після цього позивач поїхав до Росії, і лише у 2016 році повернувшись дізнався що право власності на нього не зареєстровано за вказаною ділянкою та будинком, так як будинок і ділянка зареєстровані за іншою особою.
Вважає, що про порушення свого права позивач дізнався лише з часу звернення до адвоката, а саме у 2016 році, після чого одразу ж звернувся до суду з даним позовом. Сторона позивача не оспорює що ОСОБА_2 за заповітом на підставі рішення суду набула право власності на зазначене майно, яке за життя спадкодавця та при оформленні ним заповіту мала нумерацію під номером 12, який в подальшому був змінений на номер 14а.
Також прохає врахувати, що позивачем на підставі виданої нотаріально посвідченої довіреності, яка діяла до 28.04.2010 року, була видана довіреність на ім'я ОСОБА_6, зі строком довіреності до 09.03.2013 року, а таким чином, строк позовної давності не припинився, а є продовженим до закінчення дії довіреності на ОСОБА_6.
Сторона позивача не оспорює, що на 28.04.2007 року відповідачка ОСОБА_7 передала ОСОБА_4 всі наявні в неї правовстановлюючі документи та технічну документацію щодо домоволодіння та земельної ділянки розташованої за адресою житловий будинок № 12, загальною площею 72 кв.м, розташований по вулиці Львівська в селі Миколаївка Дніпропетровської області, на присадибній земельній ділянці площею 0, 15 ОСОБА_8, але враховуючи фактичні дані, не виконала домовленості не оформив з ОСОБА_4 договору купівлі-продажу зазначеного майна.
А тому вважає що відповідач безпідставно набула гроші отримані від позивача, так як позивач не має зареєстрованого за собою права власності як на земельну ділянку так і на домоволодіння, за адресою Дніпропетровська область, с. Миколаївка, вулиця Львівська, № 14а, а тому прохає позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
З боку відповідача були подані заперечення на позов, згідно до яких ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_4 не визнала та зазначила, що доводи позивача не відповідають дійсності, а викладені ним фактичні обставини справи умисно ним спотворені для того, щоб створити для суду відповідне враження: що позивач - жертва шахрайства з її боку. Насправді фактичні обставини справи є такими: Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 січня 2007 року, що набрало законної сили, за мною визнано право власності на житловий будинок № 12, розташований по вул. Львівський в с. Миколаївка Дніпропетровського району загальною площею 72 кв.м., та на земельну ділянку за цією ж адресою загальною площею 0,25 га в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5. Дійсно, після набрання законної сили цим судовим рішенням, для розпорядження цим майном вона мала завершити оформлення правовстановлюючих документів, зареєструвавши право власності на вищевказаний будинок у державного реєстратора (БТІ) та отримавши Державний акт на право власності на земельну ділянку. До оформлення цих документів, вона познайомилась із позивачем ОСОБА_4, із яким 28 квітня 2007 року домовилась про продаж вищевказаної нерухомості за 4000 доларів США на умовах, надання позивачу ОСОБА_4 нотаріально посвідчену довірені, за якою передала йому всі повноваження щодо звернення в усі підприємства, організації, установи з приводу оформлення, реєстрації та отримання правовстановлюючих документів на житловий будинок і земельну № 12, розташовані по вул. Львівський в с. Миколаївці, а також надала йому право розпоряджатися цією нерухомістю, за ціну і на умовах, на власний розсуд; заставити, обміняти, здавати в оренду вищевказану нерухомість. Одночасно вона під розпис отримала від ОСОБА_4 аванс в розмірі 2000 доларів США та мала до липня 2007 року отримати від нього ще 2000 доларів США за свою нерухомість. ОСОБА_4 вважав, що цього часу йому буде досить, щоб на підставі її довіреності зареєструвати її право власності, отримати державний акт на землю, продати цю нерухомість на його власних, вигідний йому умовах та сплатити з отриманих ним грошей їй 2000 доларів США. На виконання цієї домовленості, 28 квітня 2007 року державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 за реєстровим № 5-635 від її імені була посвідчена довіреність, згідно якої вона надала ОСОБА_8 всі права щодо зазначеної земельної ділянки та будинку. Після цього деякий час ОСОБА_8 виходив з нею на телефонний зв'язок, повідомляючи що оформлює всі документи для перереєстрації права власності на зазначене домоволодіння та земельну ділянку, але потім зник і на зв'язок не виходив.
Не погоджується відповідачка і з позицією щодо недостовірності даних зазначених за рішенням Заводського райсуду м. Дніпродзержинська від 15.01.2007 р., з посиланням на те, що власниками будинку № 12 по вул. Львівський в с. Миколаєвка є з 2004 року ОСОБА_10 і ОСОБА_11
Із наданої позивачем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається від 18.04.2016 р., що власниками житлового будинку № 12 по вул. Львівський в с. Миколаївка Дніпропетровського району загальною площею 103,8 кв.м. з 20.02.2004 р. є ОСОБА_10 і ОСОБА_11 Будинок, зазначений в наданій позивачем довідці, не має відношення до нерухомості, отриманої відповідачкою у спадок, з приводу якого вона домовлялась із позивачем, це підтверджується тим, що домоволодіння ОСОБА_10 і ОСОБА_11 розташоване в с. Миколаївка по вул. Львівський через один будинок від будинку відповідачки. Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 січня 2007 року, що набрало законної сили, за ОСОБА_12 дійсно визнано право власності на житловий будинок № 12, розташований по вул. Львівський в с. Миколаївка Дніпропетровського району загальною площею 72 кв.м. та земельну ділянку за цією ж адресою загальною площею 0,25 га. Відповідно до довідки Новотаромської сільської ради Дніпровського району № 270 від 17.03.20117 р. житловому будинку № 12, розташованому по вул. Львівський в с. Миколаївка, який їй належить в зв'язку із зміною нумерації будинків присвоєно № 14-а.
Із відповіді Новотаромської сільради від 22.03.2017 р. № 151 вбачається, що щодо житлового будинку № 12 (після зміни нумерації - № 14-а) по вул. Львівський у с. Миколаївка у справах виконкому згідно погосподарського обліку за адресою: с. Миколаївка, вул. Львівська, 14-а відкритий особовий рахунок на ОСОБА_5, який помер. Після смерті ОСОБА_5 змінено власника на ОСОБА_7 згідно рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.01.2007 р. Також в особовому рахунку на житловий будинок № 14-а є копія довіреності від імені ОСОБА_7 на ОСОБА_4 від 28.04.2007 року, копію якої сільрада надала відповідачці на запит адвоката. З повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей, виданого на запит відповідачки як особи, щодо якої вчинено нотаріальну дію № 33407409 від 13.03.2017 р., також вбачається, що 28.04.2007 р. за реєстраційним № 5-635 державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 від імені ОСОБА_7 була посвідчена довіреність на ім' я ОСОБА_4 на строк до 29.04.2010 р. Також з цього витягу вбачається, що 17 липня 2007 року ОСОБА_4 в порядку передоручення видав довіреність гр. ОСОБА_6. Довіреність ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_6 посвідчена 17.07.2007 р. державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 за реєстровим № 5-1029; згідно з цією довіреністю ОСОБА_4 довірив ОСОБА_13 розпоряджатися будинком який належить саме відповідачці.
Таким чином, відповідачка наголошує що позивач ОСОБА_4 28.04.2007 року передавши їй 2000 доларів СІНА на часткову оплату її нерухомості, одночасно отримав в Третій дніпропетровській державній нотаріальній конторі від відповідачки довіреність, якою вона передала йому право оформити на її ім'я правовстановлюючі документи на будинок і земельну ділянку, з подальшим переоформленням цього права, право розпоряджатися цим нерухомим майном на його розсуд і відчужувати його на визначених позивачем умовах із правом отримання грошей замість відповідачки. Надавши цю довіреність позивачу, ОСОБА_2 з поважних причин самоусунулась від оформлення правовстановлюючих документів щодо своєї нерухомості і фактично позбавила себе права користування нею. Отримавши цю довіреність, позивач мав всі можливості щодо оформлення належних документів та розпорядження нерухомістю, як сторони і домовилися. Та обставина, що він користувався наданою відповідачкою довіреністю, підтверджується тим фактом, що він надав її копію Новотаромський сільраді; що він скористався довіреністю і на власний розсуд 17.07.2007 року передовірив розпорядження належним відповідачці будинком незнайомій їй особі - ОСОБА_6
Та обставина, що позивач протягом трьох років не скористався наданими йому з боку відповідачки - ОСОБА_2 довіреністю повноваженнями і своїми можливостями з приводу розпорядження житловим будинком № 14-а (стара нумерація - 12) по вул. Львівський в с. Миколаївка, не є провиною відповідачки. Передавши позивачу право оформлення документів на її нерухомість і право розпорядження нею на його умовах, відповідачка фактично відмовилась від володіння і користування своїми будинком і ділянкою. За час, що сплив, через невиконання ОСОБА_4 умов їх домовленості її будинок прийшов у занедбаний стан; невідомі особи фактично розібрали у ньому дах, двері, вікна. Цього б не сталося, якби вона не передала ОСОБА_4 право розпорядження своїм будинком і відчувала б себе власницею.
Звертає увагу суду, що щодо вимог ОСОБА_4 про стягнення коштів сплила позовна давність. Позивач, передавши їй 28.04.2007 р. аванс і отримавши довіреність із правом оформлення документів і правом розпорядження нерухомістю, достовірно знав про свої права, міг ними скористатися і не бажав цього. Якщо ж він за вищевикладених умов вважав їх порушеними, то починаючи з 29 квітня 2007 року мав право вимагати повернення від неї грошей. Але ОСОБА_4 лише у вересні 2016 року, тобто через 9 з половиною років, звернувся з позовом до суду.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 підтримали заперечення у повному обсязі, прохали врахувати що позовні вимоги ОСОБА_4 є безпідставними з причин дотримання відповідачем всіх досягнутих умов разом із позивачем, але не здійснення дій з боку позивача ОСОБА_4 не несуть підстави для відповідальності відповідачки, яка виконала всі умови договору, видавши довіреність на повне володіння, користування та розпорядження домоволодіння та земельної ділянки, не перешкоджала будь-якими діями (бездіяльністю) у здійсненні відповідних дій позивачем на досягнення прав та обов'язків бажаних ним, а тому відсутня будь-яка відповідальність яку вона мала б нести у зв'язку із недотриманням саме позивачем умов домовленості. Щодо зміни реєстраційний даних належного їй будинку, то про це вона дізналася лише отримав довіку Новотаромської сільради від 22.03.2017 р. № 151, що належний їй житловий будинок має нумерацію 14-а, після зміни нумерації з № 12 по вул. Львівський у с. Миколаївка. На час оформлення довіреності на ім'я ОСОБА_4 вона цього не знала. Вже користуючись виданною нею довіреністю ОСОБА_4 здійснив дії на відкриття особового рахунку за домоволодінням на неї , проводив інші дії на переоформлення документів за даним домоволодінням. Крім того, просили врахувати, що дія довіреності на ОСОБА_4 була видана ОСОБА_2 строком на три роки, про що був обізнаний позивач, так як цей термін визначений за змістом тексту довіреності оформлений відповідачкою на його ім'я, а передача цих прав ОСОБА_4 третій особі, не продовжує дію цих прав та обов'язків, а припиняться з моменту закінчення основної довіреності. На підставі чого просили застосувати строк позовної давності до позовних вимог у повному обсязі відмовив ОСОБА_4 у задоволені позову.
Вислухав представника позивача, відповідачку, представника відповідачки, вивчив докази надані сторонами, дослідив матеріали справи, суд приходить до наступного:
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 набула право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, в тому числі і на житловий будинок № 12, загальною площею 72 кв.м, розташований по вулиці Львівська в селі Миколаївка Дніпропетровської області, який належав померлому на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 08.04.1991 року (а.с. 20), розташованій на присадибній земельній ділянці площею 0, 15 ОСОБА_8, яка належала померлому на праві власності, згідно до Рішення Орджонікідзевської сільської Ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 27.07.1993 року за № 327 «про передачу земельних ділянок у приватну власність та користування», на підставі Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15.01.2007 року (а.с. 6-10), що не оспорюється сторонами.
Також, як встановлено із пояснень представника позивача та відповідачки і представника відповідачки, сторони не оспорюють та визнають той факт, що раніше ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а саме до 2007 року не були знайомі, і лише за зверненням позивача до відповідачки з приводу придбання в неї майна належного відповідачці, а саме житлового будинку № 12, загальною площею 72 кв.м, розташованого по вулиці Львівська в селі Миколаївка Дніпропетровської області, на присадибній земельній ділянці площею 0, 15 ОСОБА_8, яке для досягнення цієї мити повинно бути було переоформлено та зареєстроване в передбаченому законодавством України порядку за відповідачкою, внаслідок вчинення саме ОСОБА_4 певних дій та процесуальних оформлень, що не оспорювалося сторонами під час судового розгляду.
Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства, в тому числі є свобода договору.
Ч. 1 ст. 11 ЦК України визначено, що 1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Таким чином, діючи в межах гарантованих засад, сторони стверджують що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (ОСОБА_5) Н.Ю.28.04.2007 року була досягнута домовленість про намір продажу вищезазначеного спірного майна належного ОСОБА_7, та отримання нею від позивача суми 2000 доларів США як плату за зазначене майно, що підтверджене сторонами, розпискою (а.с. 45).
Зі змісту наданої ОСОБА_7 розписки на ім'я ОСОБА_4 (а.с. 45), вбачається, що на час досягнення домовленості між сторонами щодо умов договору, з приводу спірного майна - домоволодіння та земельної ділянки за адресою Дніпропетровська область, село Миколаївка вул. Львівська буд. 12, ОСОБА_7 28.04.2007 року отримала від ОСОБА_4 2000 доларів США «…за продаваемый мною земельный участок и находящиеся на нем постройки в полном объеме…», будь-який зобов'язань щодо обов'язку вчинити певні дії з боку ОСОБА_7 на досягнення переходу права власності на зазначене майно,Є в тому числі укласти нотаріально посвідчений договір щодо продажу спірного майна, виготовлення документів необхідних для оформлення в передбаченому законом права власності на ОСОБА_7 в порядку спадкування, та оформлення переходу права власності на спірне майно на іншу особу, особисто ОСОБА_7 зі змісту розписки не брала, та такої домовленості у ній не відображено.
Також зазначена вище розписка (а.с. 45), не містить будь-якого посилання на строк наміру продажу належного ОСОБА_7 майна, також зазначена розписка не містить і зазначення особи, якій ОСОБА_7 має намір продати належну їй земельну ділянку із будівлями за адресою Дніпропетровська область, село Миколаївка вул. Львівська буд. 12.
Будь-яких інших доказів, що під час досягнення домовленості між сторонами - ОСОБА_4 і ОСОБА_7, відповідачка взяла певні зобов'язання суду не надано.
Таким чином, виходячи зі змісту правовідносин досягнутих 28.04.2007 року між позивачем та відповідачкою, доказів наданих сторонами, суд вважає встановленим, що зазначені правовідносини між сторонами щодо наміру продажу майна з отриманням певної суми грошей майбутнім продавцем є правовідносини які підлягають врегулюванню згідно до положень параграфа 5 глави 49 р. І Книги 5 ЦК України.
Так, згідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Згідно до вимог ст.. 571 ЦК України,
1. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.
Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
2. Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
3. У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
Факт того, що відповідачка ОСОБА_2 не ухилялася від виконання своїх зобов'язань та не перешкоджала ОСОБА_4 у реалізації свого права, яке виникло у позивача на підставі досягнутих домовленостей між сторонами викладеними у розписці від 28.04.2007 року (а.с. 45), на переоформлення домоволодіння та земельної ділянки належної відповідачці, які розташовані за адресою Дніпропетровська область, село Миколаївка вул. Львівська буд. 12, підтверджено в ході судового розгляду наступними доказами:
- постійним без зміни місцем проживання та реєстрації відповідачки, починаючи з 24.05.2001 року і по час розгляду справи по суті, за адресою м. Кам'яське (Дніпродзержинськ), пр. Свободи (Леніна)АДРЕСА_1, що підтверджено сторонами та адресною довідкою (а.с. 25), відповіддю на запит представника позивача (а.с. 19), розпискою яка перебувала у позивача із зазначенням місця проживання відповідачки від 28.04.2007 року (а.с. 45);
- видачею відповідачкою ОСОБА_2, на виконання досягнутої із позивачем домовленості щодо наміру перереєстрації з її імя на імя позивача чи третьої особи, на розсуд ОСОБА_4 права власності на домоволодіння та земельну ділянку за адресою Дніпропетровська область, село Миколаївка вул. Львівська буд. 12, для чого ОСОБА_2 на ім'я позивача ОСОБА_4 видала довіреність від 28.04.2007 року (а.с. 49), згідно до якої ОСОБА_7 уповноважила ОСОБА_4 представляти її інтереси в державних, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування форм власності в тому числі відповідному БТІ, ГАСК, ГлавАПУ управлінні земельних ресурсів, міськвиконкому міському та інших управліннях житлового господарства, органах пожежної безпеки, санепідемстанції, міськводоканалу, теплових мереж, міськелектромережі, газових господарств по всім питанням пов'язаним з реєстрацією та отриманням правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку що знаходиться за адресою Дніпропетровська область, село Миколаївка вул. Львівська буд. 12, розпоряджатись, продати за ціну та на умовах на свій розсуд заставити, обміняти, здавати в оренду належним їй житловим будинком з приватизованою земельною ділянкою, що знаходиться за адресою Дніпропетровська область, села Миколаївка, вул. Львівська, буд. 12.
Для чого надала йому право розписуватись за неї, подавати заяви у відповідні органи та установи, в тому числі заяви про її сімейний стан та належність їй майна на праві особистої приватної власності, отримувати необхідні довідки та інші документи в тому числі витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, довіку про відсутність обмежень та обтяжень на земельну ділянку в регіональній філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах, підписати попередній договір купівлі-продажу, договір купівлі-продажу, обміну, застави, оренд, отримати аванс, отримати гроші за проданий будинок та земельну ділянку отримувати дублікати усіх втрачених документів в тому числі дублікат цієї довіреності а також виконувати всі інші дії, пов'язані з цією довіреністю.
Зазначена довіреність була посвідчена державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 28.04.2007 року, зареєстрована в реєстрі за № 5-635 (а.с. 49)
Строк дії довіреності викладений за текстом довіреності (а.с. 49) у пункті 3-ому «… Довіреність видана з правом передовіри строком на три роки і дійсна до двадцять восьмого квітня дві тисячі десятого року…»;
- отриманням ОСОБА_2 28.04.2007 року, тобто в день оформлення нотаріальної довіреності на ім'я позивача, ввід ОСОБА_8 2000 доларів США, в рахунок оплати за продаж ОСОБА_7 позивачеві домоволодіння та земельної ділянки належної відповідачці за адресою Дніпропетровська область, село Миколаївка вул. Львівська буд. 12, на реалізацію досягнутої між сторонами домовленістю, що підтверджено поясненнями сторін, та розпискою (а.с. 45);
- передачею ОСОБА_2 ОСОБА_8 станом на 28.04.2007 року всіх оригіналів правовстановлюючих документів та технічної документації на домоволодіння та земельну ділянку належні відповідачці в порядку спадкування після померлого ОСОБА_7, які розташовані за адресою Дніпропетровська область, село Миколаївка вул. Львівська буд. 12, як на реалізацію досягнутої між сторонами домовленістю, що підтверджено поясненнями відповідачки та представника відповідача, та визнано представником позивача, що зазначені оригінали всіх документів знаходяться у його клієнта,
- довідки Новотаромської сільської ради Дніпровського району № 270 від 17.03.20117 р. житловому будинку № 12, розташованому по вул. Львівський в с. Миколаївка, який їй належить в зв'язку із зміною нумерації будинків присвоєно № 14-а.
- відповіддю Новотаромської сільради від 22.03.2017 р. № 151(а.с. 48), із якої вбачається, що житловий будинок № 12, після зміни нумерації, має номер № 14-а по вул. Львівський у с. Миколаївка, Дніпровського району Новотаромська (Орджонікідзевська) сільська рада, що у справах виконкому згідно погосподарського обліку за адресою: с. Миколаївка, вул. Львівська, 14-а відкритий особовий рахунок на ОСОБА_5, який помер. Після смерті ОСОБА_5 змінено власника на ОСОБА_7 згідно рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 15.01.2007 р. Також в особовому рахунку на житловий будинок № 14-а є копія довіреності від імені ОСОБА_7 на ОСОБА_4 від 28.04.2007 року, що підтверджує факт того, що позивач ОСОБА_4 використовував надані права на досягнення домовленості між ним та відповідачкою щодо переоформлення спірного домоволодіння та земельної ділянки, з ім'я відповідачки на іншого власника, тобто діяв на досягнення домовленості між сторонами;
- повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей (а.с. 50-51), виданого на запит відповідачки як особи, щодо якої вчинено нотаріальну дію № 33407409 від 13.03.2017 р., що також підтверджує що 28.04.2007 р. за реєстраційним № 5-635 державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 від імені ОСОБА_7 була посвідчена довіреність на ім' я ОСОБА_4 на строк до 29.04.2010 р. ;
- також з цього витягу (а.с. 50-51) вбачається, що 17 липня 2007 року ОСОБА_4 в порядку передоручення видав довіреність гр. ОСОБА_6. Довіреність ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_6 посвідчена 17.07.2007 р. державним нотаріусом Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 за реєстровим № 5-1029; згідно з цією довіреністю ОСОБА_4 довірив ОСОБА_13 розпоряджатися будинком який належить саме відповідачці Дніпропетровська область, село Миколаївка вул. Львівська буд. 12
Згідно до вимог ч. 1 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Ч. 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, в ході судового розгляду встановлено, що на досягнення результатів за договором між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, відповідачкою виконані умови договору та не здійснювалися перешкоду у вчинені будь-яких дій (бездіяльності) на досягнення реалізації договору - а саме переоформлення права власності на домоволодіння та земельну ділянку, розташованих за адресою Дніпропетровська область, село Миколаївка вул. Львівська буд. 12, з врахуванням довідки Новотаромської сільської ради Дніпровського району № 270 від 17.03.20117 р. що житловому будинку № 12, розташованому по вул. Львівський в с. Миколаївка, на який ОСОБА_4 переоформив особистий рахунок на ОСОБА_7, використовуючи надану йому довіреність відповідачкою, відбулася зміна нумерації будинку з 12 на 14-а, що не суперечить фактичним даним встановленим під час судового розгляду, та узгоджується із договором купівлі-продажу зазначеного домоволодіння укладеного за життя померлим ОСОБА_7 (а.с. 20), Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15.01.2007 року (а.с. 6-8), довідкою Новотаромської сільської ради № 151 (а.с. 48), згідно до який визначено що до зміни нумерація зазначеного домоволодіння, його фактичною адресою була Дніпропетровська область, село Миколаївка вул. Львівська буд. 12, який померлий і заповів відповідачці ОСОБА_7.
Так, згідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правовими наслідками порушення зобов'язання, в розумінні ст.. 611 ЦК України є: правові наслідки які настають у разі порушення зобов'язання, які встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Суд враховує, що відповідальність ОСОБА_2 мала б місце у разі доведення стороною позивача винності дій або бездіяльності з боку відповідача, в розумінні ст.ст. 571, 610, 611 ЦК України, як підставу нереалізації позивачем досягнутих домовленостей щодо переоформлення права власності на домоволодіння та земельну ділянку належну відповідачці, а саме житлового будинку № 12 (14-а), загальною площею 72 кв.м, розташований по вулиці Львівська в селі Миколаївка Дніпропетровської області, на присадибній земельній ділянці площею 0, 15 ОСОБА_8, у визначений довіреністю строк, а саме до 28.04.2010 року (а.с. 49).
Але виходячи зі змісту ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України, будь-яких доказів на доведеність винності дій або бездіяльності відповідачки ОСОБА_2, ухилення від виконання взятих на себе зобов'язань за умовами домовленості досягнутої між сторонами 28.04.2007 року, в ході судового розгляду не встановлено, та з боку позивача суду не надано.
Крім того, суд враховує, що домовленість яка виникла між сторонами 28.04.2007 року була обумовлена строком визначеним у довіреності виданою ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_4 від 28.04.2007 року (а.с. 49), згідно до якої визначений строк дії довіреності - три роки, тобто до 28.04.2010 року.
В розумінні ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У разі наявності правових підстав встановлених під час судового розгляду, як доведених доказами наданими з боку позивача, це право мало б місце з врахуванням дотримання вимог ст..ст. 256, 257 ЦК України, тобто з врахуванням строку довіреності виданої відповідачкою на ім'я позивача на досягнення домовленостей між сторонами від 28.04.2007 року дія якої визначена 29.04.2010 роком, що підтверджено повним витягом з Єдиного реєстру довіреностей (а.с. 50 - запис 1).
Посилання представника позивача на те, що строк дії довіреності є продовженим з врахуванням передоручення ОСОБА_4 своєї довіреності від імені ОСОБА_7, строком на три роки з часу її передоручення - 17.07.2007 року на ім'я ОСОБА_6, не може бути прийнятий судом з наступних підстав.
Так, як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_4 набув права та обов'язки на підставі договірної домовленості із ОСОБА_7, досягнутою між сторонами 28.04.2007 року, наміри сторін відображені в оформленій розпизці (а.с. 45), та довіреності (а.с. 49).
Строку дії домовленості досягнутої між сторонами визначений строком довіреності, а саме 3 роки (а.с. 49).
Згідно із даних витягу із Єдиного реєстру довіреностей (а.с. 50 зворотна сторона - запис 1.1.), вбачається, що 17.07.2007 року ОСОБА_4 проведено передоручення прав та обов'язків наділених його з боку ОСОБА_7 за довіреністю від 28.04.2007 року, шляхом видачі передоручення цих прав та обов'язків на ім'я ОСОБА_6, та зазначено що дія довіреності, виданої у порядку передоручення визначається датою - 08.04.2010 року.
Крім того, згідно до ст. 247 ЦК України визначено, що:
1. Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
2. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.
Таким чином, перебіг строку позовної давності повинен рахуватися зі строку довіреності, посвідченої внаслідок досягнутої між позивачем та відповідачем домовленості, що відповідає строку дії основної довіреності - 29.04.2010 року (а.с 50 запис 1.1.).
А тому в розумінні вимог ст.ст. 256, 257, ч. 1 ст. 261 ЦК України, строк позовної давності як права на звернення за захистом своїх порушених або невизнаних прав позивач міг би здійснити у строк до 29.04.2013 року, включно.
В то й же час, позивач звернувся із позовом 13.09.2016 року, що відображено реєстрацією вхідної кореспонденції суду (а.с. 1), заяв або клопотань щодо поновлення пропущеного строку на звернення із позовом, не подавав.
Згідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Ч. 4 ст. 267 ЦК України, Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи що з боку відповідачки та представника відповідачки заявлено вимогу про застосування ч. 3 ст. 267 ЦК України, то суд приходить до висновку щодо наявності підстав, в тому числі і для застосування вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України.
Таким чином, враховуючи всі пояснення сторін, докази надані сторонами, матеріалами цивільної справи, у їх сукупності суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для його задоволення.
А тому вимог позивача щодо відшкодування понесених ним судових витрат при зверненні до суду, в порядку ст.. 88 ЦПК України, не підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами ч. 1 ст. 247, ч. 2 ст. 247, ч. 2 ст. 248, ст..ст. 251-254, 256-257, ст.. 260, ч. 1 ст. 261, ч. 5 ст. 261, ч. 4 ст. 267 ЦК України, ст. ст.5, 6, 7, 8, 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
У задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів та процентів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Івченко Т. П.