Справа № 209/1169/17
Провадження № 2/209/903/17
"17" серпня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Решетник Т.О.,
за участю секретаря - Шаповал А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Треті особи: Орган опіки та піклування адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, батьківських прав у відношенні його сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2; стягнути з відповідача на її користь судовий збір у розмірі 640 грн.00 коп..
В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 зазначила, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який було укладено 19 липня 2003 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження, 19 липня 2003 року, зроблено запис за № 395 відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Її дівоче прізвище «ОСОБА_1» було змінено на «ОСОБА_1». Від даного шлюбу у них з відповідачем народилася дитина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження, 21 листопада 2003 року зроблено відповідний запис за № 770 відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Сімейне життя з відповідачем у них не склалося, їх шлюб було розірвано 05 вересня 2006 року, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 285 Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області. Згодом, вона знову уклала шлюб та змінила прізвище «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1». Приблизно з 2005 року, ще до розірвання з відповідачем шлюбу, він перестав спілкуватися з їхньою дитиною і станом по теперішній час відповідач не проявив жодної ініціативи задля спілкування з дитиною, незважаючи на той факт, що вона ніколи не заперечувала і не чинила перешкод у спілкуванні з сином, так як вважає, що розірвання їх шлюбу з відповідачем та припинення між ними сімейних відносин не повинно відображатися на спілкуванні батька з сином. Відповідач не вітає дитину навіть на його день народження, інші свята, у тому числі й не цікавиться станом дитини, вихованням, розвитком, тощо. Станом на теперішній час їй є незрозумілим той факт, чому з 2005 року і по теперішній час, тобто майже 12 років відповідача взагалі не цікавить доля його дитини, яку він позбавив батьківського піклування, нехтуючи своїм обов'язком як батька дитини щодо спілкування з дитиною та його виховання, піклування за ним, тощо. Вона ж постійно приймає участь у вихованні свого сина, і за батька і за мати, так як його рідний батько зовсім не цікавиться долею дитини, його розвитком, вихованням, харчуванням, потребами в одязі, іграшках, і навіть ліках, коли син хворіє. Дитина проживає разом з нею, знаходиться на її утриманні та на утриманні її нового чоловіка, який фактично замінює йому батька. У характеристиці на сина зі школи, зазначено, що ОСОБА_2 навчається у КЗ «СЗШ № 44» Кам'янської міської ради з першого класу. За час навчання у школі зарекомендував себе як учень із здібностями середнього рівня. Звертає увагу на той факт, що у зазначеній вище характеристиці вказано, що батько з родиною не спілкується, проживає окремо і не приймає участі у вихованні сина, що також підтверджує викладені нею обставини, оскільки з першого класу дитина навчається у КЗ «СЗШ № 44» Кам'янської міської ради і станом на 2017 рік жодного разу відповідач не з'явився до школи з метою з'ясування розвитку дитини, його спілкування з іншими дітьми, адаптації, виховання, сприйняття оточуючих, ставлення до вчителів, навчального процесу, засвоєння дитиною навчальної програми, успішності, відносин дитини з вчителями, у тому числі й інших чинників як фізіологічного так і психологічного характеру. Вважає, що відповідач самоусунувся від виховання дитини та прямо нехтує своїми батьківським обов'язками, що на її думку суперечить не тільки чинному Сімейному кодексу України, а й загальновизнаним нормам моралі людей. Також, відповідач не забезпечує дитину житлом, їх син проживає та зареєстрований разом з нею за адресою: АДРЕСА_2. Позивач та її теперішній чоловік забезпечують усе належне для нормального життя дитини: купують іграшки, одяг, взуття, книжки, забезпечують дитині оздоровлення, виховують дитину у дусі поваги до оточуючих та навколишнього середовища, тощо. У дитини є своє спальне місце, місце для навчання. Вона, намагається компенсувати дитині відсутність рідного батька, а її чоловік робить усе можливе, щоб дитина не відчувала себе обділеною рідного батьківського піклування та любові. Вважає, що самостійно може виховувати сина, оскільки відповідач з 2005 року станом по теперішній час не те що не займався вихованням свого сина, а взагалі ніби забув про його існування. З жовтня 2012 року вона працює в КВП КМК «Міськводоканал». Відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, не спілкується з сином в обсязі необхідному для його нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини та взагалі для нього дитини ніби - то не існує.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, заявила клопотання про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України, про поважність причин неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також не скористався правом надання заперечень проти позову та будь-яких доказів на їх підтвердження.
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради в судове засідання не з'явився, письмово просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги повністю підтримують. Надав суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки відповідач ОСОБА_3 з 2005 року не спілкується з сином, не цікавиться його життям т розвитком, матеріальної допомоги не надає. З питання визначення порядку участі у вихованні сина до органу опіки та піклування не звертався, 05.09.2006 року шлюб між подружжям було розірвано. Проти позбавлення батьківський прав він не заперечує.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з чим суд, з урахуванням згоди позивача, вважає за можливе провести заочний розгляд справи та вирішити справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з який було укладено 19 липня 2003 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження, відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 19 липня 2003 року зроблено запис за № 395. Дівоче прізвище позивача «ОСОБА_1» було змінено на «ОСОБА_1», що підтверджується копією свідоцтва про одруження (а.с.8).
Від шлюбу у них народився син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області 21 листопада 2003 року зроблено відповідний запис за № 770, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.9).
Згідно наданих суду матеріалів, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було розірвано 05 вересня 2006 року, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 285 Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.10).
Позивач 20.06.2015 року уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.11).
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська з відповідача ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 травня 2006 року і до повноліття дитини, що підтверджується копією виконавчого листа по справі № 2-1008-2006 рік (а.с. 12).
З доводів позовної заяви вбачаться, що з 2005 року, ще до розірвання шлюбу, відповідач перестав спілкуватися з дитиною і станом по теперішній час відповідач не проявив жодної ініціативи задля спілкування з дитиною, відповідач не вітає дитину зі святами не цікавиться станом здоров'я дитини, вихованням, розвитком, тощо. Майже 12 років відповідач взагалі не цікавить доля його сина, якого він позбавив батьківського піклування, нехтуючи своїм обов'язком як батька дитини, не цікавиться долею дитини, його розвитком, вихованням, харчуванням, потребами в одязі, іграшках, і навіть ліках, коли син хворіє.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, дитина проживає разом з позивачем та її чоловіком за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою ТОВ «ЄРЦКП» від 21.04.2017 року № 15.12.1978 (а.с.15), дитина знаходиться на утриманні позивача та її чоловіка ОСОБА_5, для його життя створені належні умови для проживання, виховання, навчання т всебічного розвитку, що підтверджується актом про обстеження умов проживання від 10.05.2017 року (а.с.17).
Згідно матеріалів справи, неповнолітній ОСОБА_2 навчається у КЗ «СЗШ № 44» Кам'янської міської ради з першого класу. За час навчання у школі зарекомендував себе як учень із здібностями середнього рівня. Майже з усіх предметів навчального плану він має достатній рівень навчальних досягнень, до навчання відноситься в основному відповідально. Заняття в школі не пропускає без поважних причин. За характером ОСОБА_2 відкритий, веселий, має почуття гумору. Користується повагою однокласників, має багато друзів. Займається спортом, приймає участь в шкільних спортивних змаганнях. До доручень відноситься відповідально, працелюбний. Має виражені лідерські якості. Батько з родиною не спілкується, проживає окремо і не приймає участі у вихованні сина, що підтверджується характеристикою ОСОБА_2, виданою класним керівником ОСОБА_6 та директором КЗ «СЗШ № 44» Кам'янської міської ради Л.І. Загороднею (а.с.13).
Згідно змісту позову, станом на 2017 рік відповідач жодного разу не з'явився до школи з метою з'ясування розвитку дитини, його спілкування з іншими дітьми, адаптації, виховання, сприйняття оточуючих, ставлення до вчителів, навчального процесу, засвоєння дитиною навчальної програми, успішності, відносин дитини з вчителями, у тому числі й інших чинників як фізіологічного так і психологічного характеру.
Згідно висновку органу опіки та піклування Адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради від 19.07.2017 року № 6-11/489 «Про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1», орган опіки та піклування - адміністрація Дніпровського району вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відношенні малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки відповідач з 2005 року не спілкується з сином, не цікавиться його життям та розвитком, матеріальної допомоги не надає. З питання визначення порядку участі у вихованні сина до органу опіки та піклування не звертався, 05.09.2006 року шлюб між подружжям було розірвано. Проти позбавлення батьківський прав він не заперечує (а.с. 33-34).
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України, так батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток тощо.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитини" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України (надалі - СК України), батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини, перелік підстав для позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки стосовно дитини.
Відповідно до статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно із ч. 5, 6 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд погоджується з висновком органу опіки та піклування Адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради від 19.07.2017 року № 6-11/489 «Про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1», згідно якого орган опіки та піклування - адміністрація Дніпровського району вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відношенні малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки він є достатньо обґрунтованим, не суперечить інтересам дитини.
Враховуючи те, що відповідач самоусунулася від виховання малолітньої дитини, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини не спілкується з сином, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, матеріально дитину не утримує та беручи до уваги висновок Органу опіки та піклування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими та мають бути задоволені.
Таким чином, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне на підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 640,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226, 232 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Треті особи: Орган опіки та піклування адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, батьківських прав у відношенні його сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІПН НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст. 223, 232 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська.
Суддя Т.О. Решетник