Справа № 210/1036/17
Провадження № 2/210/1169/17
іменем України
"09" серпня 2017 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Хлистуненко О.В.
секретаря судового засідання Алімової О.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Кірлаш В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Восход» про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку зі смертю,-
Позивач, ОСОБА_4, в інтересах якої діє представник ОСОБА_2, звернулася 14.03.2017 року до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача Приватного підприємства «Восход» (далі ПП «Восход») на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю 883200,00 грн. без утримання податку на доходи фізичних осіб.
В обґрунтування позивних вимог позивач зазначає, що її чоловік ОСОБА_6, перебуваючи в трудових відносинах з ПП «Восход», ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув від нещасного випадку, який трапився при виконанні трудових обов'язків. Актом розслідування нещасного випадку, за формою Н-5 від 02.04.2004 року, встановлено вину роботодавця.
Внаслідок нещасного випадку, вона залишилась без чоловіка. На цей час, від шлюбу, вони мали трьох дітей, які перейшли повністю на її утримання. У зв'язку зі смертю чоловіка вона позбавлена можливості отримувати від нього піклування та матеріальну допомогу, що тягне за собою порушення нормальних життєвих зв'язків та докладання з її боку додаткових зусиль для організації свого подальшого життя. Звернулась до суду з даним позовом, оскільки вважає, що з вини відповідача їй завдано моральну шкоду.
В судовому засіданні позивач присутньою не була, скориставшись правом представництва відповідно до ст. 38 ЦПК України.
В судовому засіданні представник позивача _ ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги від 06.12.2016 року, а.с. 18), підтримала позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи їх обставинами, які зазначені в позовній заяві, просила позов задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача ПП «Восход» - Кірлаш В.В. (довіреність від 19.10.2015 року, дійсна до 19.10.2017 року) в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, в наслідок якого настала загибель ОСОБА_6, вироком суду визнано ОСОБА_7, а в діях посадових осіб ПП «Восход» не встановлено порушення посадових інструкцій та відсутній склад злочину, а в наслідок цього вина підприємства. Зазначив, що ПП «Восход» є неналежним відповідачем, оскільки станом на день смерті ОСОБА_6 відшкодування шкоди здійснював Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі. Крім того, вважає, що розрахунок моральної шкоди є незрозумілим та необґрунтованим. Просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 1167, 1168 ЦК України відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється винною особою, яка її завдала.
Відповідно дост. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_6, що підтверджується штампом в паспорті в розділі «Сімейний стан» /а.с.5/.
Згідно з свідоцтва про смерть актовий запис № 292, виданого відділом РАЦС Дзержинського районного управління юстиції м.Кривого Рогу Дніпропетровської області 22.03.2004 року, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 42 років /а.с.6/.
Відповідно до Акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.04.2004 року ( форма Н-5) ОСОБА_6 працював водієм автомобілю БелАЗ ПП «Восход», загальний стаж роботи - 20 років 6 місяців, у тому числі на підприємстві 1,5 місяця, за професією 11 років 10 місяців. ІНФОРМАЦІЯ_1 приблизно о 17 годині 30 хвилин, на ОСОБА_6, який виконував завдання майстра на перевозку скрапу автомобілем БелАЗ, під час вантаження, здійснив наїзд автомобіль БелАЗ №817, водій якого - ОСОБА_9, не вимкнув двигун та не встановив під колеса прокатні упори. В наслідок нещасного випадку настала смерть ОСОБА_6 Основною причиною настання нещасного випадку визначено невиконання водієм ОСОБА_9 вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів; майстром ОСОБА_10 посадової інструкції майстра п.11; механіком ОСОБА_11 посадової інструкції механіка технологічного транспорту п.5.4 /а.с.7/.
На підставі проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1 ( форма Н-5) складено Акт №17 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 02.04.2004 р. (форма Н-1), в п.10 якого зазначено осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці - ОСОБА_9 - водій БелАЗа, ПП «Восход» ; ОСОБА_10 майстер, ПП «Восход» ; ОСОБА_11 - механік, ПП «Восход» /а.с.12/.
Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20.10.2004 року ОСОБА_9 визнано винним за ст. 286 ч.2,75,76 КК України та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення свободи без позбавлення права керування транспортними засобами з випробуванням на один рік (справа №1-518/04 а.с.257 -258).
Відповідно до ч.2 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що нещасний випадок на виробництві стався з вини відповідача, смерть ОСОБА_6 настала від нещасного випадку у зв'язку з виробництвом, тому моральна шкода повинна відшкодовуватись відповідачем у справі.
Посилання представника відповідача щодо визнання належним відповідачем Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, суд не бере до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
Виплата Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України грошових сум на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю застрахованої особи внаслідок нещасного випадку на виробництві, членам її сім'ї зазначеним Законом не передбачена.
Отже, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не регулює правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві, членам його сім'ї. Такі відносини регулюються статтею 1167, частиною другою статті 1168 ЦК України, оскільки моральна шкода дружині загиблого заподіяна за умови, що в трудових відносинах із відповідачем знаходився її чоловік, а для неї таке заподіяння є позадоговірним правовідношенням.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи виникає у зв'язку з настанням певних подій: каліцтва, ушкодження здоров'я або смерті фізичної особи.
З урахуванням вищенаведених норм, з урахуванням ст. 1168 ЦК України, право члена сім'ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю особи, спричиненню професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв'язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім'ї померлого виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.
Судом встановлено, що позивач є дружиною загиблого, тому вона має право на відшкодування моральної шкоди.
Згідно ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Частиною третьою ст. 13 Закону України «Про охорону праці» на роботодавця покладено безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з відповідача є обґрунтованими, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
З урахуванням ст.ст. 57-61 ЦПК України, представник відповідача, не надав суду доказів на спростування тверджень позивача та на обґрунтування своїх заперечень проти позову. З урахуванням встановлених судом обставин та наданих в порядку ст. 60 ЦПК України доказів, суд вбачає наявність спричинення позивачам моральної шкоди.
Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку із загибеллю чоловіка встановлений в судовому засіданні, підтверджується матеріалами справи. Позивач після смерті чоловіка зазнала глибоких моральних переживань, усвідомлюючи, що втратила свого чоловіка, залишилась без моральної та матеріальної підтримки, що позбавляє її нормальних життєвих зв'язків та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки чоловік завжди підтримував у складних життєвих ситуаціях та допомогав їй.
Оскільки обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає частковій компенсації з урахуванням наступного.
Позивач оцінює моральну шкоду, заподіяну їй в наслідок загибелі чоловіка, у 883200,00 грн., які просить стягнути з відповідача без урахування податку з доходів фізичних осіб.
Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, суд враховує роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що ПП «Восход» не здійснювалося відшкодування моральної шкоди сім'ї загиблого ОСОБА_6 одразу після його загибелі.
Визначаючи розмір відшкодування, суд, приходить до висновку, що внаслідок незабезпечення відповідачем безпечних і нешкідливих умов праці, недодержання вимог законодавства про охорону праці позивач втратила свого чоловіка, відчуває страждання через неможливість спілкуватися з чоловіком, залишилась без його підтримки, суд вважає, що їй завдано моральну шкоду.
Суд також бере до уваги, що позивач позивач є дружиною померлого; відсутність вини загиблого у нещасному випадку; вину підприємства - відповідача в нещасному випадку, внаслідок якого загинув чоловік позивача; наслідки викликані заподіяною шкодою - смерть найбільш близької людини; перенесені і по теперішній час душевні страждання та переживання; тривалість перенесених страждань.
Враховуючи ступінь моральних страждань позивача, її тривалість і тяжкість, незворотність втрати, істотність вимушених змін у житті, а також з урахуванням конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили, виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю чоловіка, підлягає 80000,00 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач пережила та буде переживати, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.
Згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнена від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 15.16,23,1168 ЦК України, ст..ст.153,173 КЗпП України,ст.ст. 10, 11, 27, 57-61,88, 213- 215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Восход» про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку зі смертю - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Восход» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 80000 (вісімдесят тисяч) гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Стягнути з Приватного підприємства «Восход» в дохід держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп..
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 14 серпня 2017 року.
Суддя: О. В. Хлистуненко