Справа № 210/1435/17
Провадження № 2/210/1265/17
іменем України
"21" серпня 2017 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого-судді Скотар Р.Є.,
при секретарі Ширинової К.С.,
за участі сторін: не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України, цивільну за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу , -
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (далі - ПрАТ «СК«Український страховий стандарт» ), звернувся до суду 04.04.2017 року з вищезгаданим позовом, в якому просить стягнути з відповідача 29000,00 грн. та суму сплаченого судового збору.
В обґрунтування позову зазначив, що 07.07.2016 року між ПрАТ «СК«Український страховий стандарт» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого застраховано автомобіль НОМЕР_1. За участю зазначеного вище автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 01.11.2016 року сталася ДТП. Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 02.12.2016 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 ч.1, 124 КУпАП. За результатом автотоварознавчої експертизи вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2 внаслідок ДТП склала 35703,41 грн., з яких позивач 21.12.2016 року на підставі страхового акту здійснив страхове відшкодування ОСОБА_3 в розмірі 29000,00 грн. У зв'язку з тим, що ДТП сталася внаслідок керування відповідачем транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, позивач відповідно до п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просить стягнути з відповідача суму відшкодування в розмірі 29000,00 грн. та судові витрати у справі.
Представник позивача ОСОБА_4 ( довіреність №78/17 від 12.12.2016 року, дійна до 31.12.2017 року) в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена, просила розглядати справу за її відсутності. В заяві, що надійшла до суду 09.08.2017 року підтримала позовні вимоги в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений за зареєстрованою в установленому порядку адресою: АДРЕСА_1 (за відомостями адресно-довідкового відділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області від 12.04.2017 р.)/а.с.48/; судова повістка повернулася до суду з позначкою «у зв'язку з закінченням терміну зберігання», заяви про розгляд справи за її відсутності, відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою представника позивача та відповідача суд розглядає справу без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, що буде відповідати вимогам ч.2 ст.197 ЦПК України.
Приймаючи до уваги вимоги ч.1 ст.157 ЦПК України, зі згоди представника позивача ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності надані суду докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з положеннями ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Так, судом встановлено, що 07.07.2016 року між ПрАТ «СК«Український страховий стандарт» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого застраховано автомобіль НОМЕР_1. Строк дії договору з 07.07.2016 року по 06.07.2017 року включно /а.с.8/.
Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 02.12.2016 року ОСОБА_2 01.11.2016 року об 11.00 год., будучи в стані наркотичного сп'яніння, керуючи транспортним засобом «ВАЗ», д/н НОМЕР_3, рухався по пр. Дмитра Яворницького та в районі перехрестя з вул. Барикадна в м. Дніпрі, при виникненні перешкоди для руху своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки, внаслідок чого скоїв зіткнення із зупинившимся попереду автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, після чого останній продовжив некерований рух в напрямку пішохідного переходу, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1, 124 КУпАП. Постанова не оскаржена, набрала законної сили 13.12.2016 року. /а.с.7/.
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, факт вини відповідача та наслідки його протиправних дій, а саме - завдання механічних пошкоджень транспортному засобу «Mitsubishi» державний номер НОМЕР_4, доведенню не підлягає.
Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Постраждалий в ДТП ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК«Український страховий стандарт» з заявою про виплату страхового відшкодування 08.11.2016 року /а.с.11/.
Відповідно до звіту №4144 про оцінку колісного транспортного засобу «Mitsubishi Lancer» державний номер НОМЕР_4, виконаного ФОП ОСОБА_6 , вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 35703,41 грн. /а.с.15,16/.
Згідно страхового акту №7353 від 21.12.2016 року та розрахунку суми страхового відшкодування від 20.12.2016 року ПрАТ «СК«Український страховий стандарт» визначено суму страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_3 в розмірі 29000,00 грн., яку перераховано на його рахунок 21.12.2016, що підтверджується платіжним дорученням № 6535 від 21.12.2016 року /а.с.41/.
Отже, між сторонами виникли позадоговірні зобов'язання у зв'язку із завданням майнової шкоди, які регулюються главою 82 ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
В силу ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. При цьому шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст.1187 ЦК України).
Згідно з п.п.а п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом
лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідач керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, страховик виплатив страхове відшкодування особі, потерпілій у ДТП, тому має право подати регресний позов до страхувальника.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач в судове засіданні не з'явився, не надав доказів, які б підтверджували незаконність вимог позивача або їх необґрунтованість, позивачем сплачено суму страхового відшкодування, відповідач в добровільному порядку не відшкодував завдану шкоду, тому позовні вимоги МСТБУ є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судовий збір в розмірі 1600,00 грн. слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 61, 88, 212-215, 224,225,294 ЦПК України, суд ,-
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04073, м. Київ, пров. Балтійський ,20 р/р 26501799999882 в ПАТ КБ «Правекс Банк», МФО 380838, ЄДРПОУ 22229921) виплачену суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 29000 (двадцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04073, м. Київ, пров. Балтійський ,20 р/р 26501799999882 в ПАТ КБ «Правекс Банк», МФО 380838, ЄДРПОУ 22229921) судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку - до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Р. Є. Скотар