Справа №173/956/17
Провадження №2/173/616/2017
21 серпня 2017 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.
При секретарі - Рудовій Л.В
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першотравенської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області про визнання права на земельну ділянку (пай),-
До суду звернулася позивач, ОСОБА_1, з позовом про визнання права на земельну ділянку (пай) до відповідача Першотравенської сільської ради, згідно якого просить визнати за нею, ОСОБА_1, право на земельну ділянку (пай) для сільськогосподарського використання. площею 6.35 кадастрових гектарів, розташованої на території Першотравенської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області згідно Державного Акту на право колективної власності на землю від 03.04.1995 року, реєстровий номер НОМЕР_2
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: в період з 1990 року по 1997 рік вона працювала в колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Шевченка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
За вказаний період роботи вона була включена в список працездатних пайовиків підприємства, яким згідно рішення Першотравенської сільської ради від 28.03.1995 року № 17, яким передано у колективну власність 4964.5 гектарів землі сільськогосподарського призначення, про що 03.04.1995 року видано Державний Акт на право колективної власності на землю, який зареєстровано в Книзі записів державних актів НОМЕР_2
Після звернення до управління держгеокадастру із запитом про уточнення розміру земельної ділянки, отримала відповідь від 21.07.2017 року № 29-04-0.20-275/103-17 про розмір земельної частки (паю) на території Першотравенської сільської ради, що й стало підставою звернення до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Дала пояснення фактично установлені матеріалами справи.
Відповідач, представник Першотравенської сільської ради, в судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог. Та пояснив, що позивач дійсно був членом КСП та був включений до списку осіб, що мають право на земельну ділянку (пай).
Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач працювала та була членом КСП ім. Шевченка з 01.10.1990 року по 14.10.1997 року, що підтверджується записом в трудовій книжці. Паювання земель колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка проводилось у 1995 році. Державний акт серії НОМЕР_2 на право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка виданий 03 квітня 1995 року, що підтверджується копією державного Акту на право колективної власності на землю.
Судом встановлено, у додатку до Державного Акту про право колективної власності на землю у списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка позивач значиться під № 13, як така, що має право на отримання земельної ділянки (паю).
Відповідно до повідомлення управління держгеокадастру у Верхньоднірповському району від 10.07.2017 року встановлено, що в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) реформованого КСП ім. Шевченка Верхньодніпровського району району Дніпропетровської області за позивачем не зареєстрований сертифікат на право на земельну частку (пай).
Розмір земельної частки (паю) по КСП ім. Шевченка становить 6.35 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджується довідкою Першотравеньскої сільської ради.
Відповідно до ст.3 Закону України ,,Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай0 в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Підставами для виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.
Відповідно до ч.1 ст. 2 вищевказаного Закону України основним документом, що посвідчує право на земельну частку /пай/ є сертифікат на право на земельну частку /пай/виданий районною /міською/ державною адміністрацією.
Відповідно до ч.2 ст.2 вищевказаного Закону України, документами, що посвідчують право на земельну частку /пай/, також є рішення суду про визнання права на земельну частку /пай/.
Оцінюючи наведені вище докази судом встановлено, що позивач має право на отримання земельної ділянки (паю), так як працював та був членом КСП на час розпаювання земель сільськогосподарського призначення даного господарства. Був включений до списків осіб, що мають право на отримання земельної ділянки (паю), але сертифікат земельну ділянку не отримав з невідомих причин. На даний час позивач має намір отримати земельну ділянку (пай).
Суд зазначає, що отримавши право на земельну частку (пай) в судовому порядку, позивач, відповідно зі ст.ст. 1,3 Закону України ,,Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв),, від 05.06.2003 року має намір виділити її в натурі /на місцевості/ для ведення товарного сільгоспвиробництва.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є визнання права.
Враховуючи позицію відповідача яким позовні вимоги визнаються в повному обсязі та згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України, суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. При цьому суд бере до уваги ту обставину, що визнання позову відповідачем є безумовним і таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ № 7 від 16.04.2004 року визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі акта, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Судом встановлено наявність права у позивача на земельну частку (пай) розміром 6.35 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності реформованого КСП ім. Шевченка, в звязку з чим суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2,3 Закону України ,,Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) п.2, п.5 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 ,,Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям,, , ст.118 ЗК України, ст. 16, 267 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60. 88, 212-215, ЦПК України , суд - .
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Першотравенської сільської ради про визнання права на земельну ділянку (пай) - задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, право на земельну частку (пай) розміром 6.35 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташованої на території Першотравенської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області згідно Державного Акту на право колективної власності на землю КСП ім. Шевченко серії НОМЕР_2, виданого 03 квітня 1995 року.
Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн., покласти на позивача ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд. Особи, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Рішення набирає чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо така скарга не подавалась. У випадку подання апеляційної скарги, рішення суду набирає чинності після розгляду справи судом апеляційної інстанції, якщо рішення не було скасоване не або змінене.
Суддя Петрюк Т.М.