Справа №200/12703/17
Провадження №2/200/3501/17
01 серпня 2017 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Шевцова Т.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про встановлення факту постійного проживання та визнання такою, ще не використала право на приватизацію житла, -
Позивач звернулась до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеною позовною заявою.
Відповідно до ст.119 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
У силу статей 1, 3, 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.
Відповідно до чинної Постанови Пленуму ВСУ №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам слід мати на увазі, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами: а) про визнання права власності на майно, про витребування майна з чужого незаконного володіння (а в передбачених законом випадках і від добросовісного набувача) чи відшкодування його вартості, про усунення інших порушень прав власника; б) про визначення порядку володіння, користування і розпорядження майном, що є спільною власністю; в) про поділ спільного майна або виділ з нього частки; г) про визнання недійсними угод про відчуження майна та дійсними - у випадках, передбачених ч.2 ст.47 ЦК (1540-06), а також про визнання незаконними актів державних органів, органів місцевого самоврядування про неправомірне втручання у здійснення власником правомочностей щодо володіння, користування і розпорядження своїм майном; д) про переведення прав і обов'язків покупця за договором купівлі-продажу, укладеним учасником спільної часткової власності щодо своєї частки з порушенням права іншого учасника даної спільної власності, на привілеєву купівлю цієї частки; е) про передачу в приватну власність майна, яке за законом підлягає відчуженню громадянину (зокрема: відповідно до ст.1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) підлягають передачі сім'ям наймачів квартири (будинки) та належні до них господарські споруди і приміщення; згідно п.12 ст.20, п.1 ст.21, п.10 ст.22 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) відповідним категоріям цих громадян передаються у власність жилі приміщення тощо); є) про визнання недійсною угоди про відчуження квартири (будинку) з громадського житлового фонду з порушенням передбаченого ст.15 Закону "Про власність" (697-12) права наймача цього приміщення на придбання його у власність або про переведення на наймача прав і обов'язків набувача за цією угодою; ж) про відшкодування шкоди, заподіяної майну, або збитків, завданих порушенням права власника (включаючи й неодержані доходи); з) про виключення майна з опису.
У позовному провадженні розглядаються, зокрема, заяви про визнання безпідставною відмови органів приватизації передати у приватну власність квартиру (будинок) з державного житлового фонду відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Таким чином, враховуючи, що в порядку цивільного судочинства розглядаються справи за позовами про визнання права на приватизацію житла, позивачем невірно обрано спосіб захисту невизнаного права, у зв'язку з чим, позов підлягає уточненню.
Крім цього, відповідно ст.6 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір стягується окремо за кожну вимогу, у зв'язку з чим, позивачу слід представити докази його сплати на суму 630 грн., з урахуванням раніше сплаченої суми.
Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подану без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про встановлення факту постійного проживання та визнання такою, ще не використала право на приватизацію житла - залишити без руху.
Запропонувати позивачу у триденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху подати до канцелярії суду: уточнену позовну заяву у кількості сторін по справі та докази сплати судового збору на суму 630 грн.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В.Шевцова