Справа № 401/12696/12
(2/199/966/13)
Іменем України
21 березня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Руденко В.В.,
при секретарі Чорнойван О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, -
Позивач звернувся із зазначеним позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначив, що 17 лютого 2005 року він уклав договір довічного утримання зі своїм сином ОСОБА_3. Відповідно до умов договору останній зобов'язався довічно утримувати його, забезпечувати харчуванням і одягом, доглядати за ним, надавати йому необхідну грошову допомогу та підтримувати його житлове приміщення у належному стані. Також відповідно до умов договору позивач передав ОСОБА_3 у власність належне йому на праві власності домоволодіння по вул. Центральній, 44 в селищі Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області. З моменту оформлення договору довічного утримання, ОСОБА_3 його умови не виконував. 22 липня 2010 року його син ОСОБА_3 помер. Вважає, що обов'язки щодо виконання умов договору повинні нести інші спадкоємці померлого, а саме відповідач по справі ОСОБА_2, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, до складу якої входить вищевказане домоволодіння. Але відповідач припинила з ним спілкування, будь-якої допомоги йому не надає. Обов'язки щодо виконання договору довічного утримання не несе та нести не бажає. У зв'язку з чим позивач просить розірвати договір довічного утримання від 17 лютого 2005 року.
Позивач та його в судовому засіданні свій позов підтримали та надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач до судового засідання не з'явилася, про час, дату та місце слухання справи повідомлена належним чином. Надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність та позовні вимоги визнала в повному обсязі.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивачу на підставі свідоцтва про право власності від 27 липня 1977 року належало домоволодіння № 44 по вулиці Центральній в селищі Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області. 17 лютого 2005 року позивач та його син, ОСОБА_3, уклали договір довічного утримання, посвідчений нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_4
Відповідно до п.1 вищевказаного договору позивач передав у власність ОСОБА_3 належний йому будинок,що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Кіровське, вул. Центральна, 44. В свою чергу, ОСОБА_3 зобов'язався довічно утримувати ОСОБА_1: постачати його харчуванням, одягом, поглядом, необхідною допомогою і зберегти в його безкоштовному довічному утриманні весь житловий будинок, що зазначено у п. 4 договору довічного утримання.
26 липня 2010 року ОСОБА_3 помер. Спадщину після його смерті прийняли позивач та дружина померлого, відповідач по справі, ОСОБА_2. Також до останньої перейшов обов'язок виконання договору довічного утримання відповідно до вимог ст. 757 ЦК України.
Проте, як встановлено судом, в подальшому відповідач свої обов'язки за договором не виконувала, не забезпечила позивача належним доглядом. Дані обставини визнані відповідачем, а тому в силу ст. 60 ЦПК України доказуванню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків. Згідно ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.
Таким чином,суд вважає, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.
У відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 107,30 грн. судового збору відповідно до ст.88 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 60, 88, 169, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 744, 749, 755, 756 ЦК України, суд, -
ОСОБА_5 Івановича до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання від 17 лютого 2005 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №177
Домоволодіння № 44 по вулиці Центральній в селищі Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області повернути ОСОБА_6, скасувавши державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на домоволодіння № 44 по вулиці Центральній в селищі Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння № 44 по вулиці Центральній в селищі Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 107,30 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами, що не були присутніми при проголошенні рішення - у той же строк з дня отримання його копії.
Суддя: