Справа № 199/10/13- к
(1-кп/199/26/13)
іменем України
18 березня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Дяченко І.В.
при секретарі - Профорук В.О.
за участю прокурора - Коровай А.А.
захисника - ОСОБА_1
обвинуваченої -ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12012030010000040 за обвинуваченням:
ОСОБА_2, 21.05.1972року народження, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженої, зареєстрованої у ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючої, інваліда 111 групи, раніше не судимої,-
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 384 КК України, -
Слідчим відділом Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області з січня до травня 2012року розслідувалася кримінальна справа № 61121076, порушена 25.01.2012року у відношенні ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченного ст.122 ч.1 КК України.
У вказаній кримінальній справі ОСОБА_2 проходила свідком і в ході судового розгляду кримінальної справи, будучи допитаною в якості свідка, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України за дачу завідомо неправдивих показань, при допиті на досудовому слідстві 25.01.2012року і під час допиту в суді 12.07.2012року дала завідомо неправдиві показання з приводу того, що вона, перебуваючи в кухні квартири АДРЕСА_1 26.09.2011року приблизно о 15-30 годин була очевидцем того, як на лоджії її цивільний чоловік ОСОБА_3 тільки відштовхнув потерпілу ОСОБА_4, а ударів їй по обличчю не наносив, тілесні ушкодження ОСОБА_4 спричинила собі сама під час падіння з лавочки на вулиці біля під*їзду.
За свідченнями же потерпілої ОСОБА_4 в момент, коли на лоджії ОСОБА_3 навмисно вдарив її кулаком в область обличчя та голови, то ОСОБА_2 на кухні не було, а знаходилася вона за стінкою у квартирі, бо вона її чула через стіну, і відповідно вона не могла нічого бачити.
Крім того, механізм заподіяння тілесних ушкоджень, зазначений потерпілою ОСОБА_4, підтверджений у вищезазначеній справі висновками судово-медичної експертизи від 23.05.2012р. і додатковим висновком експерта №591е від 27.02.2012р.
Вироком суду від 12.07.2012 року ОСОБА_3 був засуджений та його визнано винним у навмисному спричиненні тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_4 Даний вирок набрав законної сили та залишений без змін в апеляційному суді, в тому числі залишено без змін і окрему постанову, що була винесена суддею Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Савченко Є.М. за результатами розгляду вищезазначеної кримінальної справи, щодо прийняття рішення відносно ОСОБА_2 за дачу завідомо неправдивих свідчень за ст. 384 КК України.
Таким чином, ОСОБА_2, маючи злочинний намір на дачу свідомо неправдивих свідчень, діючи навмисне, усвідомлюючи неправдивість своїх показань, дала свідомо неправдиві свідчення, що виразилися в тому, що вона 26.09.2011 року була присутня за місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 і стала очевидцем того, що на лоджії її цивільний чоловік ОСОБА_3 тільки відштовхнув потерпілу ОСОБА_4, а ударів по обличчю останній не наносив, тілесні ушкодження ОСОБА_4 спричинила собі сама під час падіння з лавочки, що знаходилася у дворі вищевказаного будинку.
Повідомлення про вказане кримінальне провадження внесено до ЄРДР 22.11.2012року за №12012030010000040, правова кваліфікація: ч.1 ст.384 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 провину не визнала та показала, що її чоловік ОСОБА_3 був знайом з гр. ОСОБА_4 з літа 2011року. В кінці вересня 2011року вона знаходилась дома одна. Приблизно о 12-00 годині до неї прийшла ОСОБА_4, яка попросила в квартирі зачекати її чоловіка. Вона дала свою згоду. ОСОБА_4 залишилась чекати її чоловіка та стала пити пиво, після чого заснула. Вона зателефонувала чоловіку, розповіла йому, що його чекає ОСОБА_4, на що він сказав, щоб остання покинула дім. Коли додому прийшов ОСОБА_3, він запитав де ОСОБА_4 Він пройшов на кухню, залишив сумку з продуктами та пішов на лоджію. Вона знаходилась на кухні, коли почула нецензурну лайку від ОСОБА_4 на адресу її чоловіка та, повернув обличчя, побачила, як остання схопила руками чоловіка за шию і в цей момент ОСОБА_3 відштовхнув ОСОБА_4 руками від себе та вийшов на вулицю гуляти з собакою. Як впала ОСОБА_4 вона не бачила. Коли вона зайшла на лоджію, то побачила, що ОСОБА_4 сидить на підлозі лоджії і у неї кров на губі, руках. Від допомоги ОСОБА_4 відмовилась і вона вивила ОСОБА_4, яка знаходилась в стані алкогольного сп'яніння, на вулицю. Вона бачила, як ОСОБА_4 впала обличчям униз. Допоміг їй підняти ОСОБА_4 незнайомий чоловік. Вона викликала швидку допомогу. Свою провину не визнає, оскільки неправдивих показань як свідок вона ніколи не давала, розповідала все що бачила. ОСОБА_3 не наносив ударів ОСОБА_4
Суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 в обвинуваченні згідно обвинувального акту підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:
- показаннями свідка ОСОБА_4, яка в судовому засіданні показала, що вона познайомилась з ОСОБА_3 в липні 2011року, вони разом гуляли з собаками. В кінці вересня 2011року приблизно о 09-00 годині їй на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3 та запропонував прийти до нього у гості, взяв з собою алкогольні напої. Вона купила пиво і приблизно о 12-00 годині прийшла додому до ОСОБА_3 Дома знаходилась ОСОБА_2, разом з якою вони пили пиво, розглядали фотографії, розмовляли. Потім вона заснула. Пробудилась біля 15-30 годин. Приблизно о 16-00 годині додому прийшов ОСОБА_3 і почав вигоняти з дому ОСОБА_2, виштохнув її із кухні, нецензурно ображав. ОСОБА_2 сховалась в ванній кімнаті, її не було видно і вона не мала можливості бачити, що відбувалось далі між нею та ОСОБА_3 Нікого більш в квартирі не було. Вона розповіла ОСОБА_3, що разом з ОСОБА_2 випила пиво. Вона зібралась йти додому і ОСОБА_3, який знаходився в незрозумілому стані, почав кричати на неї, після чого кулаком правої руки наніс удар в область ніса. У неї пішла кров, яку вона не мала змозі довго зупинити. Далі несподівано для неї ОСОБА_3 знов наніс їй удар кулаком руки в область виска і вона утратила свідомість. Прокинулась на лавці, була в крові. Поруч стояла жінка і поливала водою. Потім приїхала швидка допомога і забрала її в лікарню. В подальшому її залишили в стаціонарі. У неї була травма носа, струс мозку. ОСОБА_3 наносив їй удари, знаходячись на лоджії. ОСОБА_2 цього не бачила. Вона, ОСОБА_2, в суді, в міліції говорила і говорить неправду, переслідуя мету надання допомоги ОСОБА_3, а також через боязнь нього.
-протоколом відтворення обстановки та обставин подій злочину за участю ОСОБА_4 від 22.02.2012року, згідно якого остання вказала місце, спосіб та механізм нанесення ОСОБА_3 їй тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 48-50);
-додатковим висновком експерта №591е від 27.02.2012року, згідно якого у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозгової травми, струсу головного мозку; закритого перелому кісток носу зі зміщенням уламків, викривлення носової перегородки з порушенням функції дихання та деформацією зовнішнього носу, садин носу, садини кистей рук. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень можливо вказати що вони могли утовпитися не менш як від двох механічних дій тупим твердим предметом, якою могла бути і кість стиснена в кулак або інший аналогічний предмет, що не суперечить механізму їх утворення, на які вказує потерпіла ОСОБА_4 в ході відтворення обстановки та обставин подій від 22.02.2012року. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень можливо вказати, що вони могли утовпитися не менш як від двох механічних дій тупим твердим предметом в область обличчя та голови. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень можливо вказати, що їх утворення при падінні з висоти свого зросту та вдарі о тверду рівну поверхню маловірогідно. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень у вигляді закритої черепно-мозгової травми, струсу головного мозку; закритого перелому кісток носу зі зміщенням уламків, викривлення носової перегородки з порушенням функції дихання та деформацією зовнішнього носу, саднини носу, можливо вказати, що вони не відповідають механізму їх утворення, на які вказує ОСОБА_3 в ході відтворення обстановки та обставин подій від 22.02.2012року (т.1 а.с. 61-65);
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.384 КК України, що виразилися у дачі свідком завідомо неправдивих свідчень.
Доводи обвинуваченої ОСОБА_2 про те, що вона не скоювала злочин та не давала завідома неправдиві показання на стадії досудового слідства та в суді при розгляді кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України, суд не може прийняти до уваги, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи та дани нею з метою уникнення від відповідальності за скоєння злочину. Ії вина в скоєнні вказаного злочину підтверджується послідованими показаннями свідка ОСОБА_4, які вона давала на досудовому слідстві, в суді, які викривають обвинувачену в скоєнні злочину. У суда немає підстав вважати її показання невірними та недовіряти їм, вони є допустимими та достовірними.
Крім того, згідно додаткового висновку експерта №591е від 27.02.2012року враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 можливо вказати , що вони могли утовпитися не менш як від двох механічних дій тупим твердим предметом, якою могла бути і кість стиснена в кулак або інший аналогічний предмет, що не суперечить механізму їх утворення на які вказує ОСОБА_4 в ході відтворення обстановки та обставин подій від 22.02.2012року, а також і те, що їх утворення при падінні з висоти свого зросту та вдарі о тверду рівну поверхню маловірогідно.
ОСОБА_5 - Нижньодніпоровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.07.2012року був засуджений ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України до 2 (двох) років обмеження волі за злочин скоєний відносно ОСОБА_4, якій мав місце 26.09.2011року і на теперішній час набрав законної сили, як окрема постанова суду від 12.07.2012року, яка по апеляції ОСОБА_2 ухвалою колегії суддів по кримінальним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11.09.2012року (окрема постанова про завідомо неправдиві показання свідка ОСОБА_2П.) залишена без змін.
Вищевказані обставини свідчать об необгрунтованісті доводов обвинуваченої ОСОБА_2 о не скоєнні нею злочину.
Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про її особу, обставини, що пом*якшують та обтяжують покарання.
До обставин, пом*якшуючих покарання ОСОБА_2, суд відносить те, що вона раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, скоіла кримінальне правопорушення вперше, є інвалідом ІІІ групи.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Крім того, ОСОБА_2 позитивно характеризується, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, тому, з огляду на викладене, суд вважає за можливе призначити їй покарання у виді обмеження волі, визначивши відбуття покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з покладанням обов*язків, передбачених ст. 76 КК України.
При цьому суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 369,370,371,373,374 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винуватою у пред*явленому обвинуваченні за ч.1 ст.384 КК України і призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченої іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов*язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; періодично з*являтись на реєстрацію в орган кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання.
На вирок суду обвинувачена і прокурор мають право надати апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя: