Рішення від 19.02.2013 по справі 2-1428/11

Справа № 2-1428/11

(2/401/431/12)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 грудня 2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

при секретарі Носулі А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та відсотків за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення боргу та відсотків за договором позики.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що між ним та ОСОБА_2 06.03.2009 року був укладений договір позики, що підтверджується розпискою на суму 578494,00 грн. (еквівалентну 73320,00 доларам США) гривень, яка була підписана в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Договором позики був передбачений наступний графік повернення позики:

- 50% суми до 31.12.2009 року.

- 50% суми до серпня 2010 року.

Відповідно до умов укладеного договору позики передбачалось нарахування відсотків у розмірі 20% річних.

Оскільки до теперішнього часу на кількаразові вимоги позивача відповідач відмовляється повертати отриманні кошти, від виконання своїх зобов'язань ухиляється, тому ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу в розмірі 578494,00 гривень, 20% річних за користування позикою в розмірі 171804,00 гривень, 1700,00 грн. витрат на сплату державного мита та 120,00 грн. витрат на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином, про зміну свого місця перебування та причини неявки суду не повідомляв. Зі згоди позивача суду ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 06.03.2009 року був укладений договір позики, що підтверджується розпискою на суму 578494,00 грн. (еквівалентну 73320,00 доларам США) гривень, яка була підписана сторонами в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які у судовому засіданні були допитані в якості свідків та підтвердили факт укладання договору та отримання відповідачем зазначених грошових коштів.

Судом зупинявся розгляд справи за клопотанням відповідача, в зв'язку з розглядом іншої справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Рішенням Красногвардійського районного суду від 19.04.2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Ст. 1048 ЦК України зазначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У зв'язку з тим, що відповідач до теперішнього часу не повернув позивачу отриманні від нього кошти, суд вважає стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 578494,00 гривень, 20% річних за користування позикою в розмірі 171804,00 гривень, 1700,00 грн. витрат на сплату державного мита та 120,00 грн. витрат на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 1047, 1048, 1049 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 стягнення боргу та відсотків за договором позики, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 578494,00 гривень, 20% річних за користування позикою в розмірі 171804, 00 гривень, 1700,00 грн. витрат на сплату державного мита та 120,00 грн. витрат на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення, а всього 752118,00 (сімсот п'ятдесят дві тисячі сто вісімнадцять гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.

Суддя: