Справа № 2-6114/11
(2/199/250/13)
Іменем України
13 лютого 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Руденко В.В.,
при секретарі Чорнойван О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння, визнання права власності -
Позивач звернулась із зазначеним позовом до відповідачів, в обґрунтування якого зазначила, що їй на праві власності належить домоволодіння №46 по вул. Петрозаводській в м. Дніпропетровську. 23.12.2005 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська було винесене заочне рішення по справі за позовом відповідача ОСОБА_2 до неї про визнання договору дійсним та визнання права власності на вищевказане домоволодіння, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в повному обсязі. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.06.2011 року вищезгадане рішення суду скасоване, та ухвалою того ж суду від 01.07.2011 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без розгляду. Проте, на разі спірне домоволодіння зареєстроване за відповідачем ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу, укладеному 5.12.2009 року між відповідачами. Оскільки вона своє домоволодіння нікому не продавала, рішення суду, на підставі якого відповідач ОСОБА_2 зареєструвала своє право власності на домоволодіння №46 по вул. Петрозаводській в м. Дніпропетровську, скасоване, вважає, що договір купівлі-продажу вказаного домоволодіння, що укладений між сторонами 05.12.2009 року, є недійсним. З урахуванням доповнень до позовної заяви просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння №46 по вул. Петрозаводській в м. Дніпопетровську, укладений між відповідачами 05.12.2009 року, визнати за нею право власності на вказане домоволодіння та стягнути судові витрати.
Позивач в судовому засіданні свій позов підтримала та надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував, оскільки вважає себе добросовісним набувачем, та вважає, що позивач повинна стягнути вартість домоволодіння з іншого відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явилась, повідомлена належним чином про слухання справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення їй судової повістки, про причини неявки суд не повідомила, письмових заперечень суду не надала, тому суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутність.
Представник третьої особи до суду не з'явився, повідомлений належним чином про слухання справи.
Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05 грудня 2009 року між відповідачами по справі було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння №46 по вул. Петрозаводській в м. Дніпропетровську, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 7583. На час укладання спірного договору вказане домоволодіння належало відповідачу ОСОБА_2 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2005 року по справі № 2-5426/05. Проте, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.06.2011 року вказане заочне рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на домоволодіння №46 по вул. Петрозаводській в м. Дніпропетровську було скасовано. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.10.2012 року, яке на разі набрало чинності, у позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на домоволодіння відмовлено. Зазначеним рішенням встановлено, що договір купівлі-продажу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1О не укладався, власницею домоволодіння №46 по вул. Петрозаводській в м. Дніпропетровську ОСОБА_1О не підписувався. Встановлені судовим рішення у цивільній справі обставини не підлягають доказуванню відповідно до вимог ч.3 ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа. Заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Оскільки спірний договір купівлі продажу домоволодіння укладався відповідачем ОСОБА_2 без правових підстав, її дії були направлені на порушення конституційних права та свобод позивача, позбавлення її права приватної власності на майно, що встановлено вищезгаданим рішенням суду, суд вважає, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими в частині визнання спірного договору недійсним. З огляду на визнання судом спірного договору недійсним, суд вважає за доцільне скасувати державну реєстрацію права власності відповідачів на домоволодіння №46 по вул. Петрозаводській в м. Дніпропетровську.
В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачу домоволодіння №46 по вул. Петрозаводській в м. Дніпропетровську належить на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.1993 року, посвідченого державним нотаріусом четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №3-7135, і повторне визнання за позивачем право власності на зазначене домоволодіння суперечило б вимогам ст. 392 ЦК України.
Суд не приймає до уваги заперечення проти позову відповідача ОСОБА_3, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами та суперечать положенням ст. ст. 330,388 ЦК України.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за подання позову немайнового характеру.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.203,215 ЦК України,ст.ст.10, 60, 130, 214, 215 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору куплі-продажу домоволодіння, визнання права власності задовольнити частково.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння № 46 в по вул. Петрозаводській в м. Дніпропетровську, укладений 05 грудня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 7583.
Скасувати державну реєстрацію права власності на домоволодіння № 46 в по вул. Петрозаводській в м. Дніпропетровську за ОСОБА_3, ОСОБА_2.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кожного на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 53,65 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, що не були присутніми при його проголошенні - у той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя: